Ухвала суду № 64479964, 01.02.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/7752/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів БИСАГИ Т.Ю., КОЖУХ О.А.

при секретарі КОСТЮК Л.А.

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» про стягнення суми страхового відшкодування, за апеляційною скаргою ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 20 липня 2016 року про відмову в поновленні процесуального строку та про залишення заяви про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 травня 2016 року без розгляду, -

в с т а н о в и л а :

ПрАТ СК «ПЗУ Україна» оскаржило ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 20.07.2016 про відмову в поновленні процесуального строку та про залишення заяви про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18.05.2016 без розгляду. Апеляція мотивується тим, що відповідач звернувся до Мукачівського міськрайонного суду із заявою про перегляд заочного рішення цього суду від 18.05.2016, яку було залишено без руху у зв'язку з виявленими недоліками. Відповідач своєчасно виконав вимоги суду щодо виправлення недоліків заяви, а саме, сплатив судовий збір із неї, однак, при цьому була допущена механічна помилка і кошти були перераховані на інші реквізити, аніж ті, що були зазначені в ухвалі судді. 27.06.2016 відповідач отримав ухвалу суду від 22.06.2016, якою його заяву про перегляд заочного рішення суду було визнано неподаною та було повернуто заявнику.

Відповідач звернувся до суду із заявою про поновлення строку на подання зави про перегляд заочного рішення суду повторно та клопотав про поновлення строку на її подання. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 20.07.2016 у поновленні процесуального строку було відмовлено, і, відповідно, наступною ухвалою від 20.07.2016, яка посилається на першу ухвалу, заяву про перегляд заочного рішення суду було залишено без розгляду.

Між тим, процесуальне право відповідача на участь у розгляді судом клопотання та заяви було порушене, оскільки про судове засідання, призначене на 20.07.2016, він отримав повідомлення лише 18.07.2016, що унеможливило для його представника участь у розгляді питання. Крім того, судовий збір було сплачено фактично в установлені судом строки, а помилка у сплаті коштів, внаслідок якої їх спочатку було зараховано на рахунок Апеляційного суду Закарпатської області, була виправлена.

Виходячи з поважності причини пропуску процесуального строку, відповідач просить ухвалу суду про відмову в його поновленні та похідну ухвалу про залишення без розгляду заяви скасувати, справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2, які апеляцію не визнали, розглянувши скаргу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України у відсутність представника відповідача, обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення, ухваленого судом першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, проте, не зв'язаний доводами скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення (ст. 303 ч.ч. 1, 3 ЦПК України).

За приписами ст. 2 ч.ч. 1, 3, ст. 3 ч. 1, ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право», особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, сторона на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, (ст. 27 ч. 3 ЦПК України), зловживання правами не допускається. Тобто, особа вправі звернутися до суду по захист права не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений цивільним процесуальним законом.

Заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за загальними правилами, встановленими ЦПК України, з винятками і доповненнями, встановленими Главою 8 «Заочний розгляд справи» (ст. 225 ч. 2 ЦПК України). Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, ця заява повинна відповідати вимогам, установленим ст. 229 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 121 цього Кодексу (ст. 228 ч. 1, ст. 229 ЦПК України).

18.05.2016 Мукачівський міськрайонний суд ухвалив заочне рішення в справі, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково, стягнув на його користь із ПрАТ СК «ПЗУ Україна» страхову суму в розмірі 30557,08 грн та судові витрати в розмірі 762,81 грн, у решті позову відмовив (а.с. 103-106).

03.06.2016 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» надіслало до суду датовану 02.06.2016 заяву про перегляд заочного рішення від 18.05.2016 (а.с. 111-115). Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду від 08.06.2016 заяву відповідача про перегляд заочного рішення суду було залишено без руху із наданням строку для виправлення недоліків у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали (а.с. 117). В ухвалі зазначено про відсутність доказів сплати судового збору із заяви, визначено розмір судового збору, який належить сплатити (689,00 грн), зазначено реквізити сплати: рахунок 31215206700003, отримувач коштів: Мукачівське УДКСУ Закарпатської області, код ЄДРПОУ 37958089, код класифікації доходів бюджету 22030001, банк отримувача ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) 812016, п. 17. Копію ухвали судді від 08.06.2016 відповідач отримав 13.06.2016 (а.с. 119).

16.06.2016 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на виконання ухвали судді про залишення заяви без руху платіжним дорученням № 10741 сплатило 689,00 грн судового збору за такими реквізитами: рахунок 31214206780002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Ужгороді 22030101, код ЄДРПОУ 38015610, банк отримувача ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) 812016, «Судовий збір за подання апеляційної скарги, Апеляційний суд Закарпатської області» (а.с. 123). Це платіжне доручення при заяві відповідача від 17.06.2016 за вих. № 979/13 надійшло до Мукачівського міськрайонного суду 22.06.2016 за вх. № 13062 (а.с. 122).

Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду від 22.06.2016 заяву ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18.05.2016 із підстав, передбачених ст.ст. 121, 229 ЦПК України, визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки той у встановлений строк не усунув недоліки заяви (а.с. 120). Ця ухвала судді відповідачем не оскаржувалася і набрала законної сили.

Судове рішення, що набрало законної сили, є загальнообов'язковим і підлягає виконанню (ст. 124 ч. 5 Конституції України (в редакції, чинній на час вирішення процесуального питання), ст. 14 ч.ч. 1, 2 ЦПК України).

Цивільний процесуальний закон допускає можливість застосування на стадії прийняття судом до розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду (ст.ст. 228-230 ЦПК України) інституту залишення заяви без руху, визнання її неподаною та повернення заявнику за правилами ст. 121 ЦПК України, частиною п'ятою якої передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Однак, надавши відповідачу в справі, в якій судом було постановлено заочне рішення, можливість подати заяву про перегляд цього рішення і в такий спосіб реалізувати в установленому порядку процесуальні права, законодавець одночасно не передбачив права і можливості неодноразового подання однією і тією ж особою заяви про перегляд одного й того ж заочного рішення та неодноразового провадження за такими заявами, якщо відповідне право було реалізовано у обраний стороною спосіб і провадження у зв'язку з подачею першої заяви щодо її руху було закінчено. Наявність у справі чинної ухвали про визнання неподаною та повернення відповідачу заяви про перегляд заочного рішення суду перешкоджає подальшому провадженню в справі за повторною заявою цієї особи про перегляд того самого заочного рішення суду.

Положення ст. 121 ч. 5 ЦПК України реалізуються на стадії пред'явлення позову та відкриття провадження в справі у суді першої інстанції і у випадку визнання заяви неподаною та повернення її позивачу закінчується провадження у зв'язку з поданням відповідної заяви. У разі подання нової заяви (повторного подання заяви) має місце нове провадження (інша справа). На стадії ж прийняття судом до розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду в силу її суті та особливостей ідеться про одну і ту саму, а не про іншу справу, передбачену процесуальним законом послідовність взаємопов'язаних і допустимих процесуальних дій і рішень у одній справі.

Подання за наведених обставин повторно заяви про перегляд заочного рішення суду виходячи з можливості, буцімто, неодноразово подавати таку заяву на підставі положень ст. 121 ч. 5 ЦПК України (які стосуються позовної, а не іншої заяви, узгоджуються саме із правом особи звернутися до суду по захист, якщо провадження в справі раніше не відкривалося, спір не вирішувався по суті) ґрунтується на хибному тлумаченні процесуального закону, суперечить його смислу та не враховує предмету регулювання закону виходячи з особливостей відповідного провадження, різних стадій провадження у справі, специфіки і мети провадження, обсягу повноважень суду у відповідному провадженні. Зазначене питання повинно вирішуватися виходячи із сукупності та взаємозв'язку процесуальних норм у контексті відповідного провадження.

04.07.2016 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» надіслало до Мукачівського міськрайонного суду повторну заяву про перегляд заочного рішення суду від 18.05.2016, датовану 04.07.2016, та клопотання про поновлення строку на подання заяви (а.с. 127-137, 139, 140). Із доданих до заяви документів убачається, що 13.10.2015 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» перерахувало 24894,43 грн для виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 (а.с. 133-135), а також 04.07.2016 сплатило судовий збір у розмірі 689,00 грн за реквізитами, що зазначалися в ухвалі судді Мукачівського міськрайонного суду від 08.06.2016 (а.с. 140).

20.07.2016 Мукачівський міськрайонний суд постановив ухвалу, якою з підстави, передбаченої ст. 73 ч. 1 ЦПК України (відсутність поважної причини пропущення строку), відмовив відповідачу в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду (а.с. 145-146). Питання вирішувалося у відсутність учасників процесу (ст. 73 ч. 2 ЦПК України). Суд першої інстанції виходив із того, що наявність чинної ухвали судді Мукачівського міськрайонного суду від 22.06.2016 про повернення відповідачу заяви про перегляд заочного рішення суду від 18.05.2016 є перешкодою для задоволення клопотання.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 20.07.2016 заяву ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про перегляд заочного рішення суду від 18.05.2016 залишено без розгляду з підстав, передбачених ст. 72 ЦПК України (внаслідок подання документів після закінчення строку, встановленого для вчинення процесуальної дії) (а.с. 148-149). Приймаючи таке процесуальне рішення, суд враховував чинність ухвали судді від 22.06.2016 про повернення відповідачу заяви про перегляд заочного рішення суду від 18.05.2016 і відмову ухвалою суду від 20.07.2016 у поновленні процесуального строку.

Отже, суд першої інстанції вирішив питання щодо процесуального строку по суті та відповідно до результату вирішив питання щодо руху заяви про перегляд заочного рішення суду. Суд вірно вказав на наявність у справі чинної ухвали судді, яка фактично перешкоджає вирішенню по суті клопотання та заяви відповідача, водночас ухвалив при цьому суперечливі судові рішення з процесуальних питань, які не відповідають вимогам цивільного процесуального закону.

Вирішення по суті клопотання щодо поновлення процесуального строку передбачає можливість ухвалення рішення як про поновлення цього строку, так і про відмову в його поновленні. Питання щодо поновлення процесуального строку вирішується виходячи з того, що у відповідному випадку провадження в справі є можливим, а задоволення клопотання у даному випадку передбачало подальший рух заяви про перегляд заочного рішення суду (ст. 73 ч.ч. 1, 3, ст.ст. 228, 230, 231 ЦПК України). Тим часом, суд відмовив у поновленні строку не власне внаслідок його пропуску за відсутності підстав для визнання причини пропуску поважною, а через наявність ухвали суду, яка перешкоджає провадженню в справі, що не є підставою для вирішення цього процесуального питання. Відповідно до обґрунтування судового рішення, воно апріорі передбачало лише відмову в задоволенні клопотання, що не узгоджується із законом.

Ухвала суду про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без розгляду ґрунтується на ухвалі про відмову в поновленні процесуального строку і залежить від результату вирішення цього питання, що, крім іншого, допускає за відповідних умов можливість ініціювання повторного розгляду питання як таку.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції не визначився відповідно до цивільного процесуального закону із питанням про те, чи можливе в даній справі провадження за повторно поданою заявою про перегляд заочного рішення суду і залежно від цього - чи є підстави для вирішення по суті питання про поновлення процесуального строку. Це питання вирішується на стадії прийняття судом до розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду. Наведені обставини приводять до висновку про незаконність оскаржених відповідачем ухвал суду.

Учасники процесу є рівними перед законом і судом, мають рівні права на участь у розгляді справи, що стосується їх інтересів, на надання своїх доводів, пояснень, доказів, висловлення міркувань щодо позиції, доводів, міркувань інших учасників процесу, наданих ними доказів тощо (ст.ст. 5, 10, 11, 26, 27, 31 ЦПК України). Розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі (ст. 158 ч. 1 ЦПК України), порядок повідомлення учасників процесу про час і місце судового розгляду встановлений нормами ст.ст. 74, 76 ЦПК України і передбачає, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Забезпечення особі, яка бере участь у справі, можливості здійснення процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків є обов'язком суду (ст. 160 ч. 2 ЦПК України).

З доданих до апеляційної скарги документів убачається, що рекомендоване поштове відправлення, яким ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було повідомлено про час і місце розгляду клопотання про поновлення процесуального строку та заяви про перегляд заочного рішення суду надійшло адресату 18.07.2016 за вх. № 3860/13 (а.с. 157). Судове засідання відбулося 20.07.2016 за відсутності учасників процесу (а.с. 144).

Сама по собі передбачена частиною 2 статті 73 ЦПК України можливість розгляду питання щодо поновлення процесуального строку у відсутність належно повідомлених про судовий розгляд учасників процесу не звільняє суд від обов'язку забезпечити дотримання вимог процесуального закону та можливість реалізації цими учасниками їх процесуальних прав і обов'язків. Місцезнаходженням відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» є м. Київ, куди й надсилалися документи, за цих умов відповідач вочевидь одержав відомості про час і місце розгляду справи за недостатній до судового засідання та для забезпечення явки представника до суду час. Можливість реалізації процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків представнику відповідача не була забезпечена судом, чим були порушені процесуальні права цієї сторони.

Відтак, доводи апелянта щодо порушення його процесуальних прав заслуговують на увагу, суд першої інстанції вирішив питання з порушенням порядку, встановленого ЦПК України, тому на підставі ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України апеляцію слід задовольнити частково, ухвали суду першої інстанції скасувати, взаємопов'язані питання, що вирішуються на стадії прийняття судом до розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду і належать до компетенції суду першої інстанції (ст. 73 ч. 2, ст.ст. 107, 224, 228-230 ЦПК України), передати на новий розгляд.

Керуючись ст. 312 ч. 1 п. 3, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» задовольнити частково, ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 20 липня 2016 року про відмову в поновленні процесуального строку та про залишення заяви про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 травня 2016 року без розгляду скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді