Рішення № 64478945, 30.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 164/1120/16-ц Провадження № 22-ц/773/241/17 Головуючий у 1 інстанції: Ониско Р.В. Категорія: 39 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів - Русинчука М.М., Осіпука В.В.,

з участю секретаря - Лимаря Р.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Великоосницької сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі в справі ОСОБА_3 на рішення Маневицького районного суду від 18 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

28 квітня 2016 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, що стверджується витягом з погосподарської книги № 3 за 2003 рік. Він є спадкоємцем за заповітом та у встановлений законом строк не подавав заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки вважав, що доглядаючи за матір'ю до дня її смерті, а також в подальшому доглядаючи за спадковим майном він фактично прийняв спадщину шляхом вступу у володіння та користування спадковим майном. Просив визначити додатковий строк для прийняття спадщини в один місяць.

Рішенням Маневицького районного суду від 18 липня 2016 року позов задоволений.

Ухвалено визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі в справі ОСОБА_3 просить скасувати це рішення і закрити провадження в справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення -скасуванню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується наявними у справі доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. 22 січня 2003 року ОСОБА_4 склала заповіт відповідно до якого житловий будинок, надвірні будівлі, що знаходиться в с.Велика Осниця Маневицького району та земельний пай в КСП «Україна» заповіла в рівних частинах своїм дітям: ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Заповіт посвідчений секретарем сільської ради с.Велика Осниця Маневицького району не змінений і не скасований.

Згідно свідоцтва про смерть спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Державним нотаріусом Маневицької державної нотаріальної контори постановою від 28 квітня 2016 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 Маневицькою державною нотаріальною конторою не заводилась.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом та причини пропуску строку подачі заяви наведені позивачем є поважними.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 1269, 1270, 1272 Цивільного процесуального кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні питання про визначення особі додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини необхідно виходити з того, що поважними причинами пропуску цього строку є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на нерухоме майно, що належало спадкодавцеві на час її смерті, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч вимогам зазначених норм права ОСОБА_2 не довів тієї обставини, що строк на прийняття спадщини пропущений ним з поважних причин.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначав, що після смерті матері фактично прийняв спадщину шляхом вступу у володіння та користування спадковим майном, а тому не подавав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. 28 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте йому нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, що стало перешкодою для реалізації його права на спадкування. Вважав, що дана обставина і є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Наведені позивачем обставини пропуску строку на прийняття спадщини свідчать не про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, а про прийняття спадщини позивачем відповідно до вимог ст. 549 ЦК УРСР 1963 року.

Отже позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з чим відсутні передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог.

Крім того, за змістом ст. ст. 3, 213, 214 ЦПК України задоволення позову в цивільній справі може мати місце лише у випадку порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. В мотивувальній частині рішення має бути зазначено, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким.

Відповідачем у даній справі позивач зазначив Великоосницьку сільську раду Маневицького району. Задовольнивши позов до даного відповідача, суд не встановив і не зазначив у рішенні, в чому полягає порушення, невизнання або оспорювання даним відповідачем прав, свобод чи інтересів ОСОБА_2.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є, крім позивача, її син ОСОБА_7, який не залучений до участі у справі.

Також відповідно до довідки Великоосницької сільської ради у житловому будинку по АДРЕСА_1 з 01 січня 2001 року проживала без реєстрації та зареєстрована за даною адресою з 23 грудня 2009 року, ОСОБА_3, 1993 року народження, яка є донькою спадкоємця за заповітом ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с. 34).

Особа, яка не брала участі в справі, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зазначає, що є внучкою померлої ОСОБА_4 та з 01 січня 2001 року фактично проживала із своїми батьками ОСОБА_8 та ОСОБА_5 та бабою ОСОБА_4 в спадковому житловому будинку та на даний час продовжує проживати в цьому будинку із своїм батьком та доглядає за спадковим майном.

Судом в порушення вимог чинного законодавства не встановлювались обставини прийняття спадщини іншими спадкоємцями як за законом так і за заповітом. Проте саме від встановлення обставин прийняття чи неприйняття спадщини іншими спадкоємцями залежить хто буде відповідачем у даній справі.

Апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо залучення до участі в справі осіб, які не брали в ній участь в суді першої інстанції,

Виходячи з викладеного та у зв'язку з допущеними судом порушеннями вищенаведених норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові на підставі ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі в справі ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Маневицького районного суду від 18 липня 2016 року в даній справі скасувати та постановити нове рішення.

В позові ОСОБА_2 до Великоосницької сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді