Ухвала суду № 64475636, 02.02.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2128/17

Провадження № 2/522/5758/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Шенцева О.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Малого Підприємства «КАРТОПЛЯНИКИ» у вигляді ТОВ про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Малого Підприємства «КАРТОПЛЯНИКИ» у вигляді ТОВ про стягнення боргу, який виник внаслідок невиконання Відповідачем умов розписки від 07.02.2014 р. Разом із позовом позивач надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежиле приміщення першого поверху № 504 загальною площею 189,6 кв.м, розташоване за адресою м. Одеса, вул. Катерининська, 1, нежиле приміщення підвалу, загальною площею 132,6 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 5, та нежиле приміщення другого поверху, загальною площею 18,0 кв.м, розташоване за адресою: м.Одеса, Воронцовський провулок, 8/11. Заяву про забезпечення доказів позивач обґрунтував тим, що на теперішній час існує досить висока ймовірність відчуження Відповідачем вказаного нерухомого майна, яке є єдиною можливістю стягнення з Відповідача заборгованості та є підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси у разі, якщо воно буде прийнято на користь позивача.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову подана із дотриманням вимог Цивільного процесуального кодексу України та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

07.02.2014 року ОСОБА_1 позичив відповідачу грошові кошти, що підтверджуються розпискою від 07.02.2014 р., відповідно до якої він зобовязувався повернути отримані від позивача грошові кошти в строк до 07 лютого 2016 року, однак не пізніше двох років з моменту їх отримання. По закінченні зазначеного терміну та незважаючи на неодноразові прохання повернути борг в добровільному порядку Відповідач відмовлявся повертати борг, мотивуючи це відсутністю вільних коштів.

Судом встановлено, що відповідач є власником нежилого приміщення першого поверху № 504 загальною площею 189,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 1, нежилого приміщення підвалу, загальною площею 132,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 5, та нежилого приміщення другого поверху, загальною площею 18,0 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, Воронцовський провулок, 8/11, відповідно до договору купівлі-продажу від 29.03.1996 р., посвідченого державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, реєстровий № 1-887.

Оскільки є підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси у разі, якщо воно буде прийнято на користь позивача, суд в даному випадку вважає за можливе задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.

На підставі вищенаведеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та ст. 27, 151, 152 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нежиле приміщення першого поверху № 504 загальною площею 189,6 кв. м, розташоване за адресою м. Одеса, вул. Катерининська, 1, нежиле приміщення підвалу, загальною площею 132,6 кв. м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул.Катерининська, 5, та нежиле приміщення другого поверху, загальною площею 18,0кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, Воронцовський провулок, 8/11.

Заборонити органам нотаріату, державній реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції та будь-яким іншим субєктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежилого приміщення першого поверху № 504 загальною площею 189,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 1, нежилого приміщення підвалу, загальною площею 132,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 5, та нежилого приміщення другого поверху, загальною площею 18,0кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, Воронцовський провулок, 8/11 до закінчення розгляду справи по суті та набрання чинності судовим рішенням.

Для виконання копію ухвали направити до субєкта державної реєстрації прав.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Суддя

02.02.2017