Вирок № 64474353, 31.01.2017, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/1227/16-к Провадження №1-кп/0187/35/17

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., прокурора Чабаненко Н.І., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в смт. Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016040520000596 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: с. Єлизаветівка Петриківський район Дніпропетровської області; громадянина України; місце реєстрації: Дніпропетровська область Петриківський район с. Єлизаветівка вул. Шмідта, 22; не працює; освіта середня спеціальна; не одружений; в порядку ст. 89 КК України раніше не судимому; паспорт серія ВР083791 виданий 17.01.2003; ІН2730607736;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження: с. Єлизаветівка Петриківський район Дніпропетровської області; громадянина України; місце реєстрації: Дніпропетровська область Петриківський район с. Єлизаветівка вул. Лугова, 56; не працює; освіта середня; одружений; в порядку ст. 89 КК України раніше не судимому; паспорт серія АМ470898 виданий 13.09.2001;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце народження с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області; громадянина України; місце реєстрації: Дніпропетровська область Петриківський район с. Єлизаветівка вул. Комарова, 13; не працює; освіта середня; одружений; має ІІІ групу інвалідності безстроково; раніше не судимому; паспорт серія АЕ746661 виданий 07.10.1997; ІН НОМЕР_1;

за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України кожним,-

Встановив:

18.11.2016 близько 18:00 години ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення майна, що належить ПрАТ "Оріль-Лідер", вступили у попередню злочинну змову між собою. З метою здійснення свого злочинного наміру вони прибули на територію птахофабрики ПрАТ "Оріль-Лідер", що розташована за адресою: вул. Хмельницького, 1, с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області, де переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи на досягнення злочинного результату, з корисливих мотивів, з охоронюваної території убійного цеху птахофабрики, а саме причепу трактору, шляхом вільного доступу намагались таємно викрасти чуже майно, що належить ПрАТ "Оріль - Лідер" , а саме 93 голів курчат - бройлерів, вартістю 87 гривень 75 копійок за 1 голову, на загальну суму 8160 гривень 75 копійок, але злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від їх волі, так як були застигнуті охороною підприємства.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені свою вину в інкримінованому йому злочині визнали повністю, фактичні обставини справи не оспорювали. Пояснили, що домовились поїхати на птице фабрику роздивитися та викрасти курей. Прибувши на місце, знаючи, що територія охороняється, дочекавшись коли працівник фабрики відійде почали переносити курей до машини. Однак, коли погрузили птицю до автомобіля, їх затримала охорона підприємства. У вчиненому розкаюються. Обіцяють, що такого не повториться. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що має поганий стан здоров'я, роботи не має, однак має велику заборгованість за кредитом, після невдалих спроб влаштуватися на роботу, хоч якось заробити вирішив піти на крадіжку, однак дуже жалкує. Так само, визнав свою помилку і ОСОБА_3, який пояснив, що має на утриманні двох дітей, яких потрібно годувати, однак всі спроби влаштуватися на роботу були марні.

На підставі ст. 349 ч.3 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В ході судового розгляду кримінальної справи, з урахуванням ст. 349 ч. 3 КПК України суд допитав обвинувачених, дослідив обвинувальний акт та дійшов до переконання, що вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України знайшла своє підтвердження повністю, та в повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, які були обєктом судового розгляду, а також доказів які не досліджувались в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України та яким надано належну оцінку.

Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище, вчинили злочин передбачений ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1, враховуючи дані його особистості, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, а саме, що він за місцем мешкання характеризується посередньо, не одружений, не працює, за даними лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, не судимий, при цьому вчинив злочин, який в силу ст. 12 КК України, є тяжким, проте засвідчив свою вину, розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, що визнається судом обставиною, що пом'якшує покарання і частково зменшує ступінь тяжкості вчиненого злочину. Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_2, враховуючи дані його особистості, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, а саме, що він за місцем мешкання характеризується посередньо, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, за даними лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, не судимий, при цьому вчинив злочин, який в силу ст. 12 КК України, є тяжким, проте засвідчив свою вину, розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, що визнається судом обставиною, що пом'якшує покарання і частково зменшує ступінь тяжкості вчиненого злочину. Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_3, враховуючи дані його особистості, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, а саме, що він за місцем мешкання характеризується посередньо, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працює, за даними лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, не судимий, при цьому вчинив злочин, який в силу ст. 12 КК України, є тяжким, проте засвідчив свою вину, розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, що визнається судом обставиною, що пом'якшує покарання і частково зменшує ступінь тяжкості вчиненого злочину. Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи, міркування прокурора, який просив призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, наявність помякшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, його мети, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливе і без реального відбування покарання та їх звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Суд приходить до висновку, що вказане покарання з огляду на обставини справи, є достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті, чи звільнення обвинувачених від покарання, судом не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись статтями 100, 349, 368-370, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно статті 75 частини 1 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Тривалість іспитового строку для ОСОБА_1 встановити 2 (два) роки.

Згідно статті 76 частини 1 пунктів 1 та 2 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 обов'язки періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно статті 75 частини 1 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Тривалість іспитового строку для ОСОБА_2 встановити 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно статті 76 частини 1 пунктів 1 та 2 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_2 обов'язки періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно статті 75 частини 1 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Тривалість іспитового строку для ОСОБА_3 встановити 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно статті 76 частини 1 пунктів 1 та 2 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази по справі автомобіль ВАЗ 2105 д.н.62995АА білого кольору вважати повернутим ОСОБА_3

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_4