Ухвала суду № 64472672, 03.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/11626/16-к

Провадження №11-кп/772/348/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Чезганова А. М.

Доповідач : Кривошея А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року м. Вінниця

Колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: судді - доповідача Кривошеї А.І.

суддів: Бурденюка С.І. та Федчука В.В.

при секретаря Ганзюк Л.О.

за участю прокурора Тучика А.А.

обвинуваченого ОСОБА_2

адвоката Гавриленка М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12016020010000757 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 15.11.2016, яким затверджено угоду про примирення та засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, проживаючого: АДРЕСА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3;

- за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому, узгоджене сторонами угоди про примирення від 15.11.2016 із потерпілою ОСОБА_4, покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 грн.

Вирішено долю процесуальних витрат та речових доказів.

Згідно вироку суду, 03.02.2016 у нічний час обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, підбурюваний жагою до легкої матеріальної наживи та протиправного збагачення, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, вчинив крадіжку майна завдавши, згідно з висновком експерта №202 від 22.02.2016, матеріальну шкоду на суму 5 333 гривні 33 копійки.

В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про зміну вироку суду в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінальною процесуального закону.

Просить у резолютивній частині вироку Вінницького міського суду від 15.11.2016 зазначити про зарахування в строк відбування покарання ОСОБА_2 строку попереднього ув'язнення з 08.11.2016 по 15.11.2016 та на підставі абз. 3 ч. 5 ст. 72 КК України звільнивши ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді штрафу. В решті вирок залишити без змін.

На думку прокурора суд, розглядаючи та затверджуючи дану угоду, якою визначено покарання у виді штрафу, мав звільнити останнього від призначеного покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, що є підставою для зміни вироку суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, обвинуваченого та його адвоката, які також просили про задоволення апеляційної скарги прокурора та зміну вироку, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, змінити вирок місцевого суду в частині призначення покарання.

Відповідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки місцевого суду щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, доведеності вини та кваліфікація дій обвинуваченого за 185 КК України ніким не оспорюється.

Абзацом 3 ч. 5 ст. 72 КК України, яка регламентує порядок зарахування строку попереднього ув'язнення, визначено, що при призначенні основного покарання, не зазначеного в частині першій цієї статті, в тому числі і штрафу, суд зобов'язаний повністю звільнити засудженого від відбування такого основного покарання.

08.11.2016 обвинуваченого затримано та ухвалою Вінницького міського суду від 09.11.2016 ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Оскаржуваним вироком від 15.11.2016 затверджено угоду про примирення потерпілої з обвинуваченим та ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 грн.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_2 перебував певний час під вартою та йому призначено покарання у виді штрафу, тобто такий вид покарання, який не зазначено в ч. 1 ст. 72 КК України, ОСОБА_2 підлягає звільненню від призначеного покарання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 475 КК України у резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 374 КПК України визначено, що у разі визнання особи винуватою в резолютивній частині вироку, з поміж іншого, обов'язково зазначається рішення про залік досудового тримання під вартою.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі, якщо до особи, в даному кримінальному провадженні, застосовувалось попереднє ув'язнення, що тягне за собою необхідність його обов'язкового зарахування в порядку ч. 5 ст. 72 КК України до строку відбування призначеного покарання.

За таких обставин, на думку Суду, судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме вимоги ст. 72 КК України, що перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення, що є підставою для зміни вироку суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 413 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 15.11.2016 щодо ОСОБА_2 змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Доповнити резолютивну частину вироку: «В строк відбування покарання ОСОБА_2 зарахувати строк попереднього ув'язнення, 08.11.2016 по 15.11.2016 та на підставі абз. 3 ч. 5 ст. 72 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді штрафу».

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

А.І. Кривошея С.І. Бурденюк В.В. Федчук