Ухвала суду № 64472669, 03.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 152/1636/16-к

Провадження №11-кп/772/356/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Славінська Н. Л.

Доповідач : Кривошея А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року м. Вінниця

Колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого - судді Кривошеї А.І.

суддів: Бурденюка С.І. та Федчука В.В.

секретаря Ганзюк Л.О.

за участю прокурора Тучика А.А.

адвоката Костриці В.С.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянула матеріали кримінального провадження № 12016020360000255 за апеляційною скаргою прокурора Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області Слободяна В.Ю. на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 13.12.2016, якою обвинувальний акт за ст.ст. 246, 191 ч. 1 КК України щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вербівка Шаргородського району, жителя АДРЕСА_1, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2,

- повернуто прокурору прокуратури Вінницької області.

Згідно ухвали суду при складанні обвинувального акту прокурором порушено п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України щодо викладу в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а саме: не зазначено місце вчинення злочину, заподіяну злочином шкоду розраховано безпідставно, не вказано, в чому полягає істотність такої шкоди, формулювання висунутого обвинувачення є не конкретним, а також не вказано дату, місце народження та громадянство представника потерпілого.

Крім того, допущені порушення при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування, а саме: не зазначено реквізити спеціалістів, які залучалися до проведення слідчих дій, відсутні відомості про визнання знарядь вчинення злочину речовими доказами, застосовані у ході досудового розслідування заходи забезпечення кримінального провадження.

Не погодившись з ухвалою суду прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить судове рішення про повернення прокурору обвинувального акту скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду викладених в ухвалі фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України та закон не дає права прокурору та органам досудового розслідування на проведення будь-яких слідчих дій з метою уточнення викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а тому змінити формулювання обвинувачення або правову кваліфікацію кримінального правопорушення на цій стадії неможливо.

Крім того на думку прокурора у підготовчому засіданні не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, а також не досліджуються обставини вчинення кримінального правопорушення та інші питання, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оскільки це компетенція суду під час судового розгляду, а завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, обвинуваченого та його адвоката, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вправі з підготовчого судового засіданні повернути обвинувальний акт прокурору у випадку якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням ст. 291 КПК України.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:

1)фактичних обставин кримінального правопорушення;

2)правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»);

3) формулювання обвинувачення.

З матеріалів розглядуваного кримінального провадження убачається, що, попри відсутність в обвинувальному акті конкретної вказівки на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено.

При цьому Суд звертає увагу, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Даний висновок суду узгоджується з постановою Верховного Суду України від 24.11.2016 року ( справа №5-328кс16).

Що стосується висновку місцевого суду про неконкретність обвинувачення за ст.246 КК, то зазначена обставина не відповідає дійсності: в обвинувальному акті вказано, що незаконно порубка відбулась у лісі.

Також в обвинувальному акті зазначено як розмір шкоди, заподіяного злочином так і місце його скоєння, є посилання на порушення обвинуваченим Порядку спеціального використання лісових ресурсів, з врахуванням того, що ст.246 КК є бланкетною.

В зв'язку з викладеним, апеляційний суд, перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016020360000255 відносно ОСОБА_3 вважає, що вказаний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення.

Висновок суду щодо невірності проведеного обрахунку шкоди, чи встановлення місця скоєння злочину можливий виключно як наслідок оцінки досліджених в ході судового розгляду обставин справи та виходить за межі переліку питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду.

У підготовчому засіданні не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, а також не досліджуються обставини вчинення кримінального правопорушення та інші питання, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оскільки це компетенція суду під час судового розгляду, а завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Неправильність правової кваліфікації, чи її невідповідність обвинуваченню, недоведеність вини обвинуваченого не є предметом перевірки на стадії підготовчого провадження.

Водночас, повернення обвинувального акту прокурору дає змогу лише виправити тільки так звані технічні помилки, оскільки після направлення кримінального провадження до суду у разі його повернення на підставі ч. 3 ст. 314 КПК України, що мало місце у даному випадку, відновити досудове розслідування неможливо. Кримінальний процесуальний закон не дає права прокурору та органам досудового розслідування на проведення будь-яких слідчих дій з метою уточнення викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а тому змінити формулювання обвинувачення або правову кваліфікацію кримінального правопорушення на цій стадії неможливо.

Таким чином, суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст. 314, 315 КПК України та без достатніх підстав повернув обвинувальний акт прокурору, чим порушив вимоги кримінально процесуального закону.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції, скасуванню з поверненням обвинувального акту щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 1 ст. 191 КК України до Шаргородського районного суду для розгляду зі стадії підготовчого провадження.

Керуючись ст. ст. 291, 404, 405, 407 КПК України

у х в а л и в :

апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 13.12.2016, якою обвинувальний акт за cт. 246, ст. 191 ч.1 КК України відносно ОСОБА_3 повернуто прокурору - скасувати.

Обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження №12016020360000255, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246, ч. 1 ст. 191 КК України, повернути до Шаргородського районного суду для розгляд зі стадії підготовчого провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

А.І. Кривошея В.В. Федчук С.І. Бурденюк