Рішення № 64472553, 01.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/14867/16-ц Провадження № 22-ц/772/335/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27 Доповідач Рибчинський В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Рибчинського В.П.

суддів Кучевського П.В., Зайцева А.Ю.,??

за участі секретаря Топольської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» про визнання недійсним договорів, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні ОСОБА_2 ОСОБА_3, за? апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня 2016 року,

встановила:

ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 16.08.2007 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» укладений кредитний договір № 109-Ф/07.

Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору Банк надав позичальнику кредит в сумі 31 900,00 (тридцять одна тисяча девятсот ) дол. США терміном по 13 серпня 2027 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,9 % річних.

Відповідно до умов кредитного договору Банк видав позичальнику кредит, що підтверджується випискою по рахунку № 223313011193 з 16.08.2007 р. по 20.02.2009 р.

Позивач зазначає, що позичальник не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та щомісячної сплати нарахованих процентів за користування кредитом і станом на 26.02.2016 року не повернув кредит в розмірі 1 913,48 дол. США та не сплатив нараховані проценти в розмірі 3 314,54 (три тисячі триста чотирнадцять) дол. США 54 центів, в звязку з чим просив стягнути з відповідача на його користь загальну заборгованість за кредитним договором в розмірі 24 742,02 дол. США.

В ході розгляду справи ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк», третя особа без самостійних вимог на стороні ОСОБА_2 ОСОБА_3, про визнання недійсним договору кредиту.

Позовні вимоги мотивував тим, що оскільки? банк? відступив від виконання умов, передбачених п.8.4. ч.ІІ. п.4.1.3 додаткової угоди №1 та п.3.1.3 кредитного договору та не надав? відповідачу-позивачу детальний розпис загальної (сукупної) вартості кредиту та графік платежів, як на виконання вказаних умов так і на письмову вимогу відповідача від 13.11.2015 року, право на отримання якої закріплено у нормативно-правових актах і документах, вважає, що? сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору

Крім того, зазначив, що умови кредитного договору? є? несправедливими, оскільки? йому не надано? право розірвати договір,? при настанні істотної зміни становища, коли оплата? за договором стала неспівмірною положення абз.3 п.4.1 кредитного договору, що позбавляють його законного права припинити правовідношення шляхом розірвання договору.?

Разом з тим вказав, що положення абз. 2 п. 3.3.4 та п.5.3 кредитного договору передбачають непропорційно велику суму компенсації,? умови положень? 6-го?? розділу додаткової угоди №1? вважає дискримінаційними,? оскільки? зміна відсоткової ставки? призведе до порушення прав позичальника, даний розділ є недійсним у звязку з? невідповідністю волевиявлення, вважає? дані? умови такими, що суперечать принципам добросовісності та справедливості, вказує,? що? зазначені пункти суперечать загальним? вимогам? встановлених? законом.

Таким чином ОСОБА_2 вважає? положення п.3.2.3, абз.2 п.3.3.4. п.3.3.9, п.3.3.16, абз.З п.4.1, п.5.3 кредитного договору №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року та п.4.3.4, п.4.3.9, п.4.3.10, п.4.3.11, розділ VI додаткової угоди? від 22.10.2010 р. несправедливими?? та такими, що прийняті? з порушенням? чинного законодавства? до кредитного договору, а саме недійсними.

? Поряд з цим зазначив, що п.3.2.7? абз. 3 4 п.4.1. кредитного договору? на його думку є нікчемними, оскільки порушують принцип рівності сторін, а саме позичальника, оскільки, лише банку надано право відмовитись від зобовязання, розірвати договір та змінити відсоткову ставку за кредитом, умови реструктуризації? суттєво впливають на його майновий інтерес, та порушують його права.

Зважаючи на викладене, просив суд встановити факт, що має юридичне значення, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, а саме відсутність у додатковій угоді №1, від 22.10.2010 р. до спірного кредитного договору №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року детального розпису загальної (сукупної) вартості кредиту та графіку платежів за кожним платіжним періодом тобто, на весь період кредитування), які є обов'язковими в силу положень пункту 2 ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Правил, затверджених Постановою НБУ від 10.05.2007 №168 зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007р. за №541/13808, а також є необхідними для договорів даного виду відповідно до пункту 6 ч.1 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Визнати положення п.3.2.3, абз.2 п.3.3.4. п.3.3.9, п.3.3.16, абз.3 п.4.1, п.5.3 кредитного договору №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року та п.4.3.4, п.4.3.9, п.4.3.10, п.4.3.11, розділ VI додаткової угоди? від 22.10.2010 до кредитного договору недійсними.

Визнати положення п.3.2.7, абз.4 п.4.1 кредитного договору №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року та п.6.1 додаткової угоди №1 від 22.10.2010 до кредитного договору нікчемними.

Розірвати кредитний договір №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року з моменту набрання рішенням суду законної сили. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство АБ «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної диреккції АБ «Украгазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) здійснити коригування кредитних зобов'язань ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на суму вже здійснених виплат за кредитним договором №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року та додатковою угодою від 22 жовтня 2010 року до нього у бік їх зменшення на розмір позовних вимог Публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної дирекції АБ «Укргазбанк».? Припинити зобов'язання сторін за кредитним договором №109-Ф/07 від 16 серпня 2007року з винесенням рішення по справі.

Припинити заставу Публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної дирекції АБ «Украгазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) на квартиру №94, що знаходиться у м. Вінниця, по вулиці Ватутіна, в буд. 32, яке виникло на підставі іпотечного договору від 16.08. 2007 року №2554 з дати винесення рішення по справі. Зобов'язати?? приватного нотаріуса ВМНО? ОСОБА_5? внести відомості? до державного реєстру про припинення застави ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної дирекції АБ «Украгазбанк»? на кв. 94 у м. Вінниці по вул.. Ватутіна 32, яке виникло на підставі іпотечного договору від 16.08.2007р. №2554. Стягнути з Публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної дирекції АБ «Украгазбанк» на користь ОСОБА_2? судові витрати.

В судовому засіданні 27.10.2016 року суд першої інстанції постановив задовольнити клопотання щодо прийняття зустрічних позовних вимог.

У цьому ж засіданні суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залучення її в якості третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору, тим самим залишив ОСОБА_3 в статусі третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня 2016 року первісний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 код НОМЕР_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ23697280) кошти в розмірі 24 742,02 дол. США В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання недійсним договорів відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, натомість зустрічний позов задовольнити повністю.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції частково не відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2? отримав кредит в розмірі 31 900, 00? дол. США,? що підтверджується випискою по рахунку № 223313011193 з 16.08.2007 року по 20.02.2009 року ( а. с. 17-38)

22.10.2010 року між? публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2? укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору? від? 16.08.2007 року №109-Ф/07,? у звязку із зміною умов кредитування? змінено умови кредитного договору. ( а. с.93-95)

В забезпечення виконання кредитного договору між сторонами спору 16.08.2007 р. укладено договір іпотеки предметом якого є? кв. 94 в м. Вінниця по вул. Ватутіна? 32. ( а. с. 90-92)

Згідно розрахунку заборгованості за вищевказаним договором кредиту? заборгованість відповідача?? становить? 24 742,02 доларів США, що включає? заборгованість по кредиту строкова : 19 514,00 дол. США,? заборгованість по кредиту прострочена 1 913, 48 дол. США,? заборгованість? по процентах поточна? 202,97 дол. США,? заборгованість по процентах прострочена? 3111, 57 дол. США (а. с. 4-6).

29.04.2015? року позивачем за первісним позовом? на адресу відповідача направлялась претензія? про погашення? боргу за кредитом. ( а. с. 98-99)

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької? області? від 22.12.2014 року? в?? задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного Акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про визнання кредитного договору №9-Ф/07 від 16.08.2007 року, додаткової угоди № 1 від 22.10.2010 року до кредитного договору №9-Ф/07 від 16.08.2007 року, договору іпотеки від 16.08.2007 року та додаткової угоди № 1 від 22.10.2010 року до договору іпотеки від 16.08.2007 року недійсними; зобовязання ПАТ АБ "Укргазбанк" прийняти від ОСОБА_2 грошові кошти із розстрочкою платежу та зупинити нарахування пені, відсотків та штрафних санкцій, виключення запису про обтяження та зняття заборони на відчуження відмовлено? в повному обсязі. ( а. с. 115-119)

Суд першої інстанції задовольняючи первісний позов виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо позовних вимог банку з огляду на наступне.

Відповідно до?статті 627 ЦК України?сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього?Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1054 ЦК України?передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до?ст. 629 ЦК України?укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст.?11?та ч. 2 ст.?509 ЦК України?зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.

Відповідно ст.?525,?526 ЦК України?зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або інших умов та вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_2?? становить? 24 742,02 доларів США, що включає? заборгованість по кредиту, а саме строкова: 19 514,00 дол. США,? заборгованість по кредиту прострочена 1 913, 48 дол. США,? заборгованість? по процентах поточна? 202,97 дол. США,? заборгованість по процентах прострочена? 3111, 57 дол. США (а. с. 4-6).

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_2??не заперечує щодо наявності у нього зазначеної заборгованості, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги ПАТ «Укргазбанк» та висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для їх задоволення.

Однак, що стосується зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин строк позовної давності, в звязку з чим відмовив в задоволенні позову.

Проте, колегія суддів вважає, що такий висновок є передчасним з огляду на наступне.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільних справах» розяснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, зважаючи на те, що в суді першої інстанції не було доведено зустрічний позов ОСОБА_2, він не вправі був відмовляти в задоволенні позову в звязку з застосуванням строку позовної давності.

Натомість, що стосується зустрічних позовних вимог, слід зазначити наступне:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у звязку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З аналізу вказаної норми вбачається, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, ящо рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

Як зазначалось вище, та вбачається з матеріалів справи, рішенням Вінницького міського суду Вінницької? області? від 22.12.2014 року? в?? задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного Акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про визнання кредитного договору №9-Ф/07 від 16.08.2007 року, додаткової угоди № 1 від 22.10.2010 року до кредитного договору №9-Ф/07 від 16.08.2007 року, договору іпотеки від 16.08.2007 року та додаткової угоди № 1 від 22.10.2010 року до договору іпотеки від 16.08.2007 року недійсними; зобовязання ПАТ АБ "Укргазбанк" прийняти від ОСОБА_2 грошові кошти із розстрочкою платежу та зупинити нарахування пені, відсотків та штрафних санкцій;, виключення запису про обтяження та зняття заборони на відчуження відмовлено? в повному обсязі.

Рішення набрало законної сили.

З мотивувальної частини зазначеного рішення вбачається, що підставою для задоволення позову заявник зазначав несправедливі умови договору.

Разом з тим, з зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 у даній цивільній справі вбачається, що він, поряд з іншим, ставив питання про визнання положення п.3.2.3, абз.2 п.3.3.4. п.3.3.9, п.3.3.16, абз.3 п.4.1, п.5.3 кредитного договору №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року та п.4.3.4, п.4.3.9, п.4.3.10, п.4.3.11, розділ VI додаткової угоди? від 22.10.2010 до кредитного договору недійсними, припинення застави Публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної дирекції АБ «Украгазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) на квартиру №94, що знаходиться у м. Вінниця, по вулиці Ватутіна, в буд. 32, яке виникло на підставі іпотечного договору від 16.08. 2007 року №2554 з дати винесення рішення по справі. Зобов'язати?? приватного нотаріуса ВМНО? ОСОБА_5? про внесення відомостей? до державного реєстру про припинення застави ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної дирекції АБ «Украгазбанк»? на кв. 94 у м. Вінниці по вул.. Ватутіна 32, яке виникло на підставі іпотечного договору від 16.08.2007р. №2554.

Зазначене свідчить про часткову тотожність позовних вимог ОСОБА_2 по справі №127/21683/14-ц та у дній цивільній справі.

Таким чином, враховуючи, що набрало законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Украгазбанк» щодо визнання положення п.3.2.3, абз.2 п.3.3.4. п.3.3.9, п.3.3.16, абз.3 п.4.1, п.5.3 кредитного договору №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року та п.4.3.4, п.4.3.9, п.4.3.10, п.4.3.11, розділ VI додаткової угоди? від 22.10.2010 до кредитного договору недійсними, припинення застави Публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної дирекції АБ «Украгазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) на квартиру №94, що знаходиться у м. Вінниця, по вулиці Ватутіна, в буд. 32, яке виникло на підставі іпотечного договору від 16.08. 2007 року №2554 з дати винесення рішення по справі. Зобов'язати?? приватного нотаріуса ВМНО? ОСОБА_5? внеення відомостей? до державного реєстру про припинення застави ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної дирекції АБ «Украгазбанк»? на кв. 94 у м. Вінниці по вул.. Ватутіна 32, яке виникло на підставі іпотечного договору від 16.08.2007р. №2554 слід відмовити.

Що стосується решти зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Украгазбанк» слід зазначити наступне.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2, поряд з іншим, ставив питання про встановлення факту, що має юридичне значення, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, а саме відсутність у додатковій угоді №1, від 22.10.2010 р. до спірного кредитного договору №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року детального розпису загальної (сукупної) вартості кредиту та графіку платежів за кожним платіжним періодом тобто, на весь період кредитування), які є обов'язковими в силу положень пункту 2 ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Правил, затверджених Постановою НБУ від 10.05.2007 №168 зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007р. за №541/13808, а також є необхідними для договорів даного виду відповідно до пункту 6 ч. 1 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 256 ЦПК України?встановлений перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку.

Як вбачається з роз'яснень викладених в п. 1?Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року?(з наступними змінами, далі Постанови) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до статей 255, 271 Цивільного Процесуального Кодексу України (ЦПК) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Наведений у ст.273 ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.

З аналізу наведених норм закону та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановленню фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

Таким чином, вимоги заявника в цій частині не є в розумінні зазначених положень закону фактом, що має юридичне значення, який може бути встановлений судом, оскільки наявність або відсутність у додатковій угоді №1, від 22.10.2010 р. до спірного кредитного договору №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року детального розпису загальної (сукупної) вартості кредиту та графіку платежів за кожним платіжним періодом тобто, на весь період кредитування) та відсутність зазначених відомостей у додатковій угоді №1, від 22.10.2010 р. до спірного кредитного договору №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року не потребує додаткового встановлення, оскільки вони вбачаються зі змісту угоди.

За таких обставин, в задоволенні зазначених позовних вимог слід відмовити.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання положення п.3.2.7, абз.4 п.4.1 кредитного договору №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року іп.6.1 додаткової угоди №1 від 22.10.2010 до кредитного договору нікчемними та в частині розірвання кредитного договору №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року з моменту набрання рішенням суду законної сили, зобов'язання публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної диреккції АБ «Украгазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) здійснити коригування кредитних зобов'язань ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на суму вже здійснених виплат за кредитним договором №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року та додатковою угодою від 22 жовтня 2010 року до нього у бік їх зменшення на розмір позовних вимог публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної дирекції АБ «Укргазбанк»,? припинення зобов'язання сторін за кредитним договором №109-Ф/07 від 16 серпня 2007року з винесенням рішення по справі, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від?6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» розяснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Як підставу для задоволення зазначених позовних вимог заявник зазначає, що спірний кредитний договір №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року та додаткова угода №1 від 22.10.2010 року до нього суперечать вимогам ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки вони є несправедливими, так як банк під час їх укладання не дотримався вимог чинного законодавства до таких правочинів, їх укладання обмежили його права щодо добросовісної щомісячної сплати платежів по кредитному договору, можливості в односторонньому порядку змінити їх умови. Крім того зазначив, що зобовязання за вказаними правочинами слід припинити в звязку з виникненням обставини, за яку жодна із сторін не відповідає, що унеможливлює їх виконання, а саме збільшення вартості іноземної валюти, в якій був отриманий кредит, по відношенню до національної валюти.

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обовязкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Зазначене узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом України 02 грудня 2015 року у справі №6-1341цс15.

Таким чином, враховуючи, що спірний кредитний договір та додаткова угода №1 до нього підписана сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; відповідач надав позивачці документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; у додатках до кредитного договору, які підписані позивачем, відсутність порушення умов договору зі сторони ПАТ «Укргазбанк»,зазначені доводи ОСОБА_2 не свідчать про наявність підстав для встановлення кредитного договору №109-Ф/07 від 16 серпня 2007 року та додаткової угоди №1 від 22.10.2010 року до нього, чи окремих їх частин, нікчемними чи їх розірвання.

Інші доводи ОСОБА_2В з приводу цих позовних вимог носять формальний характер, зводяться до переоцінки норм права, та не спростовують такий висновок.

Поряд з цим, ОСОБА_2В в поданій апеляційній скарзі зазначив, що судом першої інстанції недотримано вимог чинного законодавства щодо необхідності зазначення в мотивувальній частині рішення про стягнення грошових коштів в іноземній валюті їх еквівалент до національної валюти.

Якщо у кредитному договорі виконання зобовязання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України) за наявності хоча б у однієї сторони зобовязання: або у банка-отримувача або у ініціатора платежу індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України ( стаття 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"), то суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Зазначене узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом України 10 лютого 2016 року по справі № 6-1680 цс15.

Колегією суддів встановлено, що Національним банком України?? 05 липня 2007 року видано? ПАТ АБ? « Укргазбанк »? банківську ліцензію та дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, а саме торговельні операції з валютними цінностями, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

За таких обставин, суд першої інстанції вправі був стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в іноземній валюті.

Разом з тим, пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.09 року №14 Про судове рішення у цивільній справі роз'яснено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в Українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Таким чином, на виконання зазначених вимог, слід зазначити, що станом на 13 грудня 2016 року (день ухвалення рішення суду у справі) офіційний курс долара США становив 26,083668 грн. , а тому 24 742,02 дол. США складало 645362,64 грн.

Підсумовуючи викладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з ухвалення нового рішення в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про відмову в задоволенні позову з інших підстав.

Керуючись ст.ст.?303,?304, 307,?309,?313,?314,?316,?317,?319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня 2016 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк», за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні ОСОБА_2 ОСОБА_3, про визнання недійсним договору скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення Апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: