Постанова № 6447165, 07.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" жовтня 2009 р. № 2а- 39786/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Зінченко А.В.

за участю секретаря судового засідання Король Д.О.,за участі представника позивача-Підіпригори М.О.,представників відповідача-Єсіної О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Електромашстан" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним- ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП „Електромашстан", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 0000492330/0 від 5 червня 2009р., яким ПП «Електромашстан»було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток/доходи приватних підприємств в розмірі 488845,80 грн., в тому числі 388280,00 грн. за основним платежем та 100565,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова з порушенням норм чинного в Україні податкового законодавства та на те, що витрати на оплату наданих підприємству юридичних, інформаційних, посередницьких послуг мають безпосередній зв'язок з господарською діяльністю підприємства та підтверджені первинними документами, обовязковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення податкового обліку, тому були правомірно з дотриманням норм чинного податкового законодавства включені до складу валових витрат ПП «Електромашстан».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити в повному обсязі, поклавшись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в своїх письмових запереченнях на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на матеріали перевірки. При цьому зазначили, що викладені в акті перевірки обставини свідчать про вчинення ПП „Електромашстан" порушень, які стали підставою для винесення оскаржуємого податкового повідомлення-рішення. Представник відповідача в судовому засіданні також зазначив, що позивачем не було доведено, що послуги отримані від ФО-П ОСОБА_1, ТОВ «Агентство ТЛ», ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ «Велта Комюнікейшен»повязані з господарською діяльністю позивача та не було надано відповідних документів, на підтвердження отримання зазначених послуг. Тому відповідач просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

В період з 30.03.2009р. до 24.04.2009р. посадовими особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова на підставі направлення № 141 від 30.03.2009р., виданого ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, згідно ч. 1 ст. 111 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», наказу № 556 від 25.11.2008р. начальника ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПП «Електромашстан»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., результати якої було оформлено актом перевірки № 854/2330/32235483 від 05.05.2009р.

5 червня 2009 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова на підставі акта перевірки № 854/2330/32235483 від 05.05.2009р. було складено податкове повідомлення-рішення № 0000492330/0, яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток/доходи приватних підприємств в розмірі 488845,80 грн., в тому числі 388280,00 грн. за основним платежем та 100565,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

З податкового повідомлення-рішення № 0000492330/0 від 05.06.09р. вбачається, що його було прийнято згідно з підпунктом б) підпункту 4.2.2 ст. 4 та підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, оскільки на підставі акта перевірки № 854/2330/32235483 від 05.05.2009р. було встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 і п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. № 283/97-ВР, в звязку з чим позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 488845,80 грн.

В акті перевірки № 854/2330/32235483 від 05.05.2009р. (аркуш 10-18) і в запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначає, що в ході здійснення перевірки правильності визначення витрат з придбання товарів (робіт, послуг) та інших витрат повязаних з господарською діяльністю, що відображені у рядках 04.1, 04.13 декларації з податку на прибуток, було виявлено завищення позивачем за період з 01.01.08р. до 31.12.2008р. валових витрати на суму 1553119,00 грн. в звязку з включенням до складу валових витрат витрати на оплату послуг СПД-ФО ОСОБА_1 у розмірі 150000,00 грн., ТОВ «Агентство ТЛ» у розмірі 1690,00 грн., СПДФО ОСОБА_2 у розмірі 300000,00 грн., СПД ФО ОСОБА_3 у розмірі 687000,00 грн., ТОВ «Велта Комюнікейшен»у розмірі 1142,77 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в період з 01.01.08р. по 31.12.08р. на 388280,00 грн. (1553119,00 х 25%), у тому числі у 1 кварталі 2008р. на суму 37675,00 грн., у 2 кварталі 2008р. на суму 468,00 грн., у 3 кварталі 2008р. на суму 115137,00 грн. та у 4 кварталі 2008р. на суму 235000,00 грн.

У якості підстав для зазначених вище висновків у акті перевірки та в запереченнях на адміністративний позов відповідач посилається на те, що послуги отримані позивачем від СПДФО ОСОБА_1, ТОВ «Агентство ТЛ», СПДФО ОСОБА_2, СПДФО ОСОБА_3 і ТОВ «Велта Комюнікейшен»не повязані з господарською діяльністю Приватного підприємства «Електромашстан»та не підтверджені відповідними обовязковими документами.

В пункті 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статі.

До таких обмежень, згідно підпункту 5.3.1 зазначеного Закону, віднесено включення до складу валових витрат на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення вимог до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані лише первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

В ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»зазначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

Судом також встановлено, що 06.01.2008р. між ФО-П ОСОБА_1 (в договорі - Юрист) та ПП «Електромашстан»(в договорі - Клієнт) було укладено угоду № 06/01-2008 про надання юридичної допомоги, згідно умов якої Юрист зобовязався надати Клієнту юридичну допомогу по веденню фінансово-господарської діяльності.

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 28.03.08р. до угоди № 06/01-2008 від 06.01.08р. ФО-П ОСОБА_1 були надані позивачу юридичні інформаційно-консультаційні послуги в області корпоративного, податкового, господарського, трудового права та митного законодавства, здійснено підготовку і погодження з Замовниками договорів при веденні зовнішньоекономічної фінансово-господарської діяльності ПП «Електромастан»і діяльності на митній території України, здійснено аналіз змін законодавчої бази України, здійснено інструктаж співробітників ПП «Електромашстан»в області митного, податкового, господарського, цивільного та трудового права, були підготовлені письмові відповіді контролюючім органам та інші юридичні послуги. Згідно зазначеного акту вартість послуг наданих ФО-П ОСОБА_1 становить 150000,00 грн.

Послуги надані ФО-П ОСОБА_1 були оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 3112 від 10.06.08р., № 3154 від 23.06.08р. та № 162 від 12.08.08р.

07 липня 2008р. між позивачем та ФО-П ОСОБА_3 було укладено договір № 1/07 про надання посередницьких послуг. Згідно пункту 1.1 зазначеного договору з урахуванням додаткової угоди № 2 від 10.09.08р. ФО-П ОСОБА_3 зобовязався надати позивачу послуги з інформаційного вивчення ринку РФ, Казахстана, Білорусії, Молдови, Азербайджану, Грузії відносно ринку збуту нестандартного обладнання, а саме профилегібочних ліній, ліній продольної різки рулонної сталі, поперечної різки рулонної сталі, обладнання по виробництву профільованого листа, ліній по виробництву штукатурного маяка та інш.; розміщення рекламної інформації в Інтернет-ресурсах країн СНГ, країн Балтії і проведення переговорів з потенційними замовниками; відвідування виставок.

На підтвердження факту виконання ФО-П ОСОБА_3 взятих на себе за договором зобовязань, а саме надання (здійснення) зазначених у договорі послуг позивачем надано до суду акти приймання-передачі виконаних робіт від 29.08.08р., від 19.12.08р. та від 29.12.08р. Згідно зазначених актів загальна вартість послуг наданих ФО-П ОСОБА_3 позивачу становить 687000,00 грн. без ПДВ.

Позивачем було повністю оплачені послуги надані ФО-П ОСОБА_3, про що свідчать платіжні доручення наявні в матеріалах справи.

ТОВ «Агентством ТЛ»позивачу були надані послуги по зберіганню транспорту, що підтверджується актом № ПО-0000016 приймання-передачі робіт (наданих послуг) від 30.06.08р. на суму 1690,00 грн. Зазначені послуги були оплачені позивачем.

В період, який перевірявся позивачу ТОВ «Велта Комюнікейшен»надавалися Інтернет послуги, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Всього ТОВ «Велта Комюнікейшен»було надано позивачу Інтернет-послуг на суму 1142,77 грн. Позивач повністю розрахувався з ТОВ «Велта Комюнікейшен» за отримані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями наданими позивачем.

Також судом встановлено, що 03 жовтня 2008 року між позивачем та ФО-П ОСОБА_2 було укладено договір № 2/12/2008-РУ про надання інформаційних послуг, а саме вивчення ринку Середньої Азії, Ірана, Ірака, Турції, Ізраіля, а також країн СНГ стосовно ринку збуту нестандартного обладнання: профилегібочних ліній, ліній продольної різки рулонної сталі, поперечної різки рулонної сталі, обладнання по виробництву профільованого листа, ліній по виробництву штукатурного маяка, ліній по виробництву метало рукава та іншого обладнання в області переробки тонколистового металу, яке виробляється ПП «Електромашстан».

На виконання умов зазначеного договору, сторони 22 грудня 2008р. підписали акт приймання-передачі виконаних робіт, що підтверджує виконання ФО-П ОСОБА_2 вказаного договору. Загальна вартість послуг наданих ФО-П ОСОБА_2 становить 300000,00 грн. та була сплачена позивачем.

В період, який перевірявся, а саме з 01.01.08р. до 31.12.08р. основними видами діяльності позивача було: виробництво електронних систем управління для обладнання по обробці металу, торгівля обладнанням для різки рулонного металу та профілезгинаючим обладнанням, надання послуг з оренди, консультаційні послуги та пусконалагоджувальні роботи.

Судом встановлено, що в період з 01.01.08р. по 31.12.08р. позивач здійснював зовнішньоекономічну діяльність.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обовязки. Укладення договору, який передбачає придбання послуг, вже є ознакою господарської діяльності. Зміст договору про надання послуг та їх особливість у цілому полягають в тому, що вони споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (стаття 901 ЦК України). Тобто результат послуг не має матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг.

З матеріалів справи вбачається, що придбані позивачем послуги безпосередньо впливали на господарську діяльність позивача, зокрема з продажу власної продукції як на території України так і за її межами.

На підставі наданих позивачем документів судом встановлено, що послуги, передбачені договорами про надання послуг, які були укладені між позивачем та його контрагентами, а також послуги, зазначені в актах приймання-передачі виконаних робіт повязані з господарською діяльністю позивача, зокрема з виготовленням та продажем продукції позивача та веденням господарської діяльності ПП „Електромашстан”, а також були фактично надані позивачу, в звязку з чим правомірно включені позивачем до складу валових витрат підприємства.

Судом також встановлено, що позивач під час податкової перевірки надав відповідачу договори про надання послуг, акти приймання-передачі виконаних робіт та платіжні доручення на перерахування контрагентам коштів за надані послуги.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала цей факт, однак зазначила, що акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг) надані позивачем на підтвердження отримання послуг від контрагентів та підтвердження їх звязку з господарської діяльністю підприємства не відповідаю вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тому позивач не мав права на підставі таких актів включати до складу валових витрат витрати на оплату послуг наданих ФО-П ОСОБА_1, ТОВ «Агентство ТЛ», ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3 і ТОВ «Велта Комюнікейшен». Крім цього представник відповідача зазначив, що позивачем не були надані додаткові документи, які б підтверджували факт отримання ним послуг від СПДФО ОСОБА_1, ТОВ «Агентство ТЛ», СПДФО ОСОБА_2, СПДФО ОСОБА_3 і ТОВ «Велта Комюнікейшен»та зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача.

Підпунктом 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні правила ведення податкового обліку, до яких належать Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.95р. № 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Крім цього правилами ведення податкового обліку, встановленими чинним законодавством, зокрема ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не вимагається підтвердження витрат на оплату юридичних, інформаційних, консультаційних, посередницьких послуг додатковими документами. Чинне законодавство не передбачає спеціальних вимог щодо обовязкової наявності певних документів для підтвердження факту надання (отримання) юридичних, інформаційних, консультаційних, посередницьких послуг.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.95р. № 88 визначено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення операції і складання первинного документа.

Акти, якими оформлявся факт отримання послуг від ФО-П ОСОБА_1, ТОВ «Агентство ТЛ», ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3 і ТОВ «Велта Комюнікейшен»., містять всі обовязкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, місце та дату складання, посади і підписи уповноважених осіб.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що акти, що засвідчують факт отримання послуг, не мають юридичної сили або були визнанні недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

Крім цього, на підставі вищевикладених обставин судом відхиляються, як хибні доводи відповідача стосовно того, що наявність акту виконаних робіт не дає можливість встановити використання їх у власній господарській діяльності ПП «Електромашстан»у звязку з відсутністю в акті конкретної інформації щодо наданої послуги, оскільки зміст договорів, укладених позивачем з контрагентами, свідчить про те, що на їх підставі можуть надаватися тільки послуги, повязані з господарською діяльністю позивача; у актах приймання-передані зазначено, які саме послуги були надані позивачу; сам факт надання послуг податкова інспекція в акті перевірки не спростовує; будь-яких відомостей, що позивачу надавалися та ним були оплачені послуги за межами договорів та такі, що не повязані із господарською діяльністю ПП «Електромашстан»у акті не зазначено.

Також суд зазначає, що пункти 5.3. - 5.7. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" містять вичерпний перелік витрат, які не можуть бути включені до складу валових витрат підприємства. Будь-яких обмежень щодо віднесення до складу валових витрат підприємства витрат на оплату наданих підприємству юридичних, інформаційних, консультаційних, посередницьких послуг пункти 5.3. - 5.7. зазначеного Закону не передбачають.

Крім того, пункт 5.11. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не дозволяє установлення додаткових обмежень щодо віднесення до складу валових витрат витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі.

Також слід відмітити, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справи про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні не надав пояснень стосовно того на підставі яких документів перевіряючими було встановлено, що послуги надані ФО-П ОСОБА_1, ТОВ «Агентство ТЛ», ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3 і ТОВ «Велта Комюнікейшен»непов'язані з господарською діяльністю підприємства, а тільки наполягає на досліджених ними документах при проведені перевірки. Також представник відповідача не зміг пояснити з якою діяльністю підприємства повязані послуги надані вищезазначеними субєктами господарювання.

Крім того в акті перевірки особи, які здійснювали перевірку ПП „Електромашстан” лише послалися на п.п. 4.2.3. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках визначених підпунктом 4.2.2. цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків.

В свою чергу, позивачем надані до суду документи, які підтверджують, що послуги надані ФО-П ОСОБА_1, ТОВ «Агентство ТЛ», ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3 і ТОВ «Велта Комюнікейшен»безпосередньо повязані з господарською діяльністю підприємства, а саме підготовкою, організацією виробництва та веденням господарської діяльності ПП „Електромашстан”, а також були фактично надані позивачу.

На підставі вищевикладених обставин судом встановлено, що у відповідача не було підстав для виключення зі складу валових витрат підприємства витрат на оплату послуг наданих ФО-П ОСОБА_1, ТОВ «Агентство ТЛ», ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3 і ТОВ «Велта Комюнікейшен»на загальну суму 1553119,00 грн. та визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 388280,00 грн.

Згідно норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначення податковим органом платнику податків податкового зобовязання тягне за собою накладення штрафних санкцій.

Таким чином, в звязку з тим, що у відповідача не було підстав для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 388280,00 грн., то у відповідача й не було підстав для визначення позивачу ПП «Електромашстан»штрафних санкцій у розмірі 100565,80 грн.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства „Електромашстан” до державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 0000492330/0 від 05.06.2009р., яким ПП «Електромашстан»було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 488845,80 грн., з яких за основним платежем 388280,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 100565,80 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 12 жовтня 2009 року.

Суддя Зінченко А.В.