Постанова № 6447132, 09.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"09" жовтня 2009 р.                                                                       № 2а- 41922/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "СОЮЗ"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «БК «Союз» звернувся до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова в якому просив суд визнати недійсним податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м.Харкова № 0000131800/0 та № 0000141800 від 16.02.2009 року.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 16.02.2009р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова були надіслані податкові повідомлення-рішення від 16.02.2009 року: № 0000131800/0 (податок на додану вартість); № 0000141800/0 (оподаткування прибутку підприємств),була проведена невиїзна документальна перевірка щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB «ПБК «Вертикаль», код ЄДРПОУ 32948799, за період з 01.04.2006р. по 30.04.2008р. За результатами перевірки було складено акт № 3952/18-007/35244930 від 30.12.2008р. про виявлені ним порушення з боку TOB «Будівельна Компанія «Союз»дотримання податкового законодавства, а саме порушення п.7.4.1;п.п.7.4.4, п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, в результаті чого TOB «Будівельна Компанія «Союз»занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет на 62238,00грн., та порушення п.5.1; п.п.5.2.1; п.5.2; ст5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від28.12.1994р. №334/94-ВР, в результаті чого TOB «Будівельна Компанія «Союз»занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет на 101967,00грн.,

Як вказав позивач 16.02.2009 року відповідачем було винесено на підставі означеного акту податкові повідомлення-рішення №0000131800/0, щодо нарахування платежу - податок на додану вартість, щодо виявлення порушення Позивачем підпункту п.7.4.1;п.п.7.4.4, п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді заниження суми бюджетних зобов'язань в сумі 62238,00грн. та №0000141800/0, щодо нарахування платежу - оподаткування прибутку підприємств, щодо виявлення порушення Позивачем підпункту п.5.1; п.п.5.2.1; п.5.2; ст5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від28.12.1994р. №334/94-ВР у вигляді заниження суми бюджетних зобов'язань в сумі 101267,00грн.

Позивач вказав, що з означеними податковим повідомленнями-рішеннями та висновками акту не згодні, та вважає, що висновки акту перевірки за №3952/18-007/35244930 від 30.12.2008р. не відповідають нормам чинного законодавства України та фактичним обставинам здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Представник позивача в судове засідання з’явився та підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі вказавши, що оскаржені податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Союз" з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" за період з 01.07.2007 по 30.06.2008 року, за результатами проведення перевірки складено акт № 3952/18-007/35244930 від 30.12.2008.

При проведені перевірки встановлено, що TOB «БК«Союз»укладено угоду з TOB "ПБК "Вертикаль"за №066 від 03.09.2007 про підготовку документів для проведення тендерних торгів для об'єкта "Єлектрофікація дільниці Полтава-Люботин"; № 064 від 03.09.2007 по проектуванню та монтажу обладнання на об'єкті ТСС Марконі; № 017 від 02.06.2008 про монтаж сайтів Донецької та Придніпровської ЗД ; № 013 від 02.06.2008 про переобладнання та монтаж кабелю ВОЛС для приміщень АТС-27/36/37/38.

Валові витрати та податковий кредит TOB БК" Союз" в спірній сумі сформований за рахунок включення до складу :

- валових витрат за угодами та відповідно актам виконаних робіт з TOB „ПБК „Вертикаль" на загальну суму 271 912 грн.;

- податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманих від TOB „ПБК „Вертикаль" на загальну суму 41 492,00 грн.

Суд зазначає висновки акту перевірки ґрунтуються на даних які містяться в листі ДПІ у Московському районі м. Харкова у відповідності до якого отримана інформація, що за результатами перевірки TOB „ПБК „Вертикаль" складено акт перевірки від 08.10.2008 №4729/23-32948799, яким встановлено недодержання вимог ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB „ПБК „Вертикаль" з постачальниками та покупцями.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. З, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР . Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період - не є дійсними.

Також, встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. З, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період - не є дійсними.

ДПІ у Московському районі м. Харкова, при встановленні нікчемністі правочинів TOB „ПБК „Вертикаль" з постачальниками та покупцями посилається на наступне:

Фактично згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів у TOB «ПБК «Вертикаль»відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, а саме:

•          відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених та угод, які виконувались протягом перевіряємого періоду щодо здійснення будівельної та іншої діяльності: відповідно до штатного розкладу протягом перевіряємого періоду на підприємстві лічилось 14-15 штатних робітників (директор, бухгалтер, менеджери, прибиральниця, сторож), сумісників - немає, хоча, відповідно до п. 4 Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13 вересня 2001 року N 112/182, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2001 р. за N 939/6130 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)":

•          підрядних контрактів, або договорів, укладених з безпосередніми виконавцями робіт, TOB «ПБК «Вертикаль»не надано.

•          перевірити наявність покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (пального), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах) не є можливим у зв'язку з ненаданням підприємством обігових відомостей по матеріальних рахунках 15;20;22;23;25;26;28.

Також в акті перевірки зазначено, що відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших документів наданих для перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Виходячи з вище зазначено листа відповідачем було зроблено висновок, що оскільки отримувачем послуг TOB «ПБК «Вертикаль»за нікчемними правочинами, у тому числі є ТОВ «БК «Союз» , а отже і суми перераховані позивачем на рахунок TOB „ПБК „Вертикаль" не пов'язані зі сплатою вартості товарів, робіт, послуг( оскільки було встановлено, що TOB „ПБК „Вертикаль" укладало нікчемні угоди, по яким нікому та ніколи не поставлялись товари, роботи, послуги).

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, було винесено податкове повідомлення - рішення від 16.02.2009 року № 0000131800/0 та № 0000141800/0

Суд зазначає, та вказаний факт не заперечувався відповідачем, що підставою для винесення оскаржених податкових повідомлень рішень був вище зазначений лист ДПІ у Московському районі м.Харкова.

Також суд зазначає, що факт отримання послуг та розрахунок за оскаржені послуги сторонами не оскаржується.

Крім цього суд зазначає, що під час проведення перевірки первинні документи стосовно спірних угод їх виконання тощо відповідачем не досліджувались, що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочин між позивачем та TOB „ПБК „Вертикаль" на думку відподача є нікчемним, суд зазначає, що оскільки правочин з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача та TOB „ПБК „Вертикаль"на укладання таких договорів в моментїх укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на ту обставину, що у TOB „ПБК „Вертикаль" відсутні трудові ресурси для виконання угоди, то суд зазначає, що відповідачем не було надано доказів у відповідності до яких суд міг би зробити висновок, що TOB „ПБК „Вертикаль" не укладало договорів субпідряду на виконання будівельних робіт.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час як на час укладення угоди між позивачем та TOB „ПБК „Вертикаль" так і на час судового розгляду TOB „ПБК „Вертикаль" знаходиться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов’язує настання наслідків никчемності угоди передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочин укладений між позивачем та TOB „ПБК „Вертикаль" є нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" ...не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.."

Суд зазначає, що факт товарності угоди та фактичний розрахунок за неї підтверджується матеріалами справи.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані TOB „ПБК „Вертикаль" на виконання договору є чинними оскільки TOB „ПБК „Вертикаль" є платником ПДВ, а отже має права видавати вище зазначені податкові накладні.

Крім цього суд зазначає, що посилання відповідача на той факт, що TOB „ПБК „Вертикаль" не здає податкову звітність не є обґрунтованим оскільки по-перше: відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.97 N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. А в абзаці 2 цього ж підпункту зазначається, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Позивач під час судового засідання надав всі необхідні документи, по-друге: у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а отже не подача податкової звітності контрагентом позивача не може свідчити про недійсність укладених та виконаних угод, укладених з моменту державної реєстрації контрагента до моменту виключення його з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних, бо будь які докази тому ,що TOB „ПБК „Вертикаль", не здійснював господарські операції відповідачем у відповідності до ст.. 71 КАС України суду надано не було.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскаржене податкове повідомлення від 16.02.2009 року № 0000131800/0 та № 0000141800/0 винесено ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова з порушення норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "СОЮЗ" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним –задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 16.02.2009 року № 0000131800/0 та № 0000141800/0. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 12.10.2009 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.