Постанова № 64468081, 24.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М. за участю захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Конотопа Сумської області, директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудбудпостач", реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року,

у с т а н о в и в :

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.11.2016 року на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1631 КУпАП.

Як зазначено в постанові, протокол про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, складений з тих підстав, що при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Нерудбудпостач", код ЄДРПОУ 38689044, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 12, згідно з актом № 264/26-15-14-01-03/38689044 від 26.08.2016 року встановлено, що директор ОСОБА_4 порушив порядок ведення податкового обліку, а саме: п.138.2 ст.138, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, п.п.145.1.2 п.145.1 ст.145, п.146.2 ст.146, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 ст.2 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" № 88 від 24.05.1995 року, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" П(С)БО 7 "Основні засоби", внаслідок чого занижено податок на прибуток за період з 2014 року по І квартал 2016 року на загальну суму 343 961 гривня; п.138.2 ст.138, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.1 _______________

Справа № 33/796/432/2017 Постанова винесена суддею Піхур О.В.

Категорія: ст.1631 КУпАП

п.139.1 ст.139, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, п.145.1.2 п.145.1 ст.145, п.146.2 ст.146 Податкового кодексу України, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 ст.2 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" № 88 від 24.05.1995 року, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" П(С)БО 7 "Основні засоби", внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2014 рік і за І квартал 2016 року на загальну суму 244 445 гривень; п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за 2014 рік і за І квартал 2016 року на загальну суму 114 812 гривень та завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2016 року на суму 260 694 гривні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить постанову судді скасувати і закрити провадження в справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що підставою для складання протоколу став акт № 264/26-15-14-01-03/38689044 від 26.08.2016 року про результати документальної планової документальної перевірки ТОВ "Нерудбудпостач" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.04.2013 року по 31.03.2016 року, на який згідно з п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України 02.09.2016 року подано заперечення до ГУ ДФС у м. Києві, і 12.09.2016 року отримано лист про часткове їх задоволення стосовно єдиного соціального внеску.

Оскільки платник податків ТОВ "Нерудбудпостач" вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання, то оскаржив до контролюючого органу вищого рівня прийняті податкові повідомлення-рішення, що передбачено п.п.17.17 п.17.1 ст.17, п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України.

Стверджуючи про відсутність складу адміністративного правопорушення, ОСОБА_4 зазначає, що диспозиція ст.1631 КУпАП є бланкетною, і відповідальність за вказаною нормою настає у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Водночас, протокол про адміністративне правопорушення містить лише посилання на порушення певних статей Податкового кодексу України, і в ньому не зазначено, які саме протиправні дії чи бездіяльність він вчинив, які б свідчили про порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку. А тому вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, п.6 Розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016 року.

Також ОСОБА_4 звертає увагу на те, що можливі порушення могли відбувалися лише шляхом подання відповідної декларації до 31.03.2016 року включно з огляду на період, який охоплено перевіркою, і такі дії мають разовий, а не триваючий характер, що узгоджується з роз'ясненнями у листах Міністерства юстиції України № 22-34-1465 від 01.12.2003 року, № 22-14-93 від 17.07.2007 року. Протокол про адміністративне правопорушення складено через п'ять з половиною місяців, що відповідно до вимог ст.38 КУпАП унеможливлює накладення адміністративного стягнення. Що стосується постанови судді, то вона не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки не містить опису обставин, установлених при розгляді справи, і суддею не дотримано вимоги ст.ст.245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, а лише механічно перенесено зміст протоколу до судового рішення.

Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, пропуск якого ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що участь у судовому засіданні не брав, і надіслану поштою копію постанови отримав лише 01.12.2016 року.

Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_3, який просив поновити строк оскарження постанови та задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши і дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подана ОСОБА_5 09.12.2016 року, тобто з пропуском встановленого законом строку. Справу розглянуто без його участі, відомості про дату отримання копії оскаржуваної постанови відсутні, а тому не довіряти твердженням про отримання копії судового рішення 01.12.2016 року немає підстав. За таких обставин строк оскарження постанови пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.

При цьому суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.

Цих вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи та при винесенні постанови не дотримано.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Нерудбудпостач" за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 12, встановлено, що директор ОСОБА_4 порушив порядок ведення податкового обліку, а саме, порушив вимоги зазначених раніше норм Податкового кодексу України та інших нормативних актів, внаслідок чого занижено податок на прибуток за період з 2014 року по І квартал 2016 року на загальну суму 343 961 гривня, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2014 рік і за І квартал 2016 року на загальну суму 244 445 гривень, занижено податок на додану вартість за 2014 рік і за І квартал 2016 року на загальну суму 114 812 гривень та завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2016 року на суму 260 694 гривні. Відповідальність передбачена ч.1 ст.1631 КУпАП.

За диспозицією ст.1631 КУпАП відповідальність за вказаною нормою настає у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасного подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Приймаючи рішення в справі, суддя не зазначив, у чому саме виразилося порушення порядку ведення ОСОБА_4 як керівником підприємства податкового обліку, і не вказав докази, на підставі яких прийшов до висновку про його винуватість у вчиненні правопорушення. Так, мотивувальна частина постанови містить тільки формальне посилання на протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки № 264/26-15-14-01-03/38689044 від 26.08.2016 року.

Доводам у клопотанні ОСОБА_4, який просив закрити провадження у справі, посилаючись на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, а так само складання протоколу про адміністративне правопорушення поза межами строків, передбачених ст.38 КУпАП, оцінки надано не було.

Згідно з ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Нерудбудпостач" подало скаргу до Державної фіскальної служби України про перегляд податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта перевірки, за наслідками розгляду якої скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 0004261401 від 09.09.2016 року в частині донарахувань по операціях за 2015 рік і за І квартал 2016 року з ТОВ "Луксес", ТОВ "Октавія Трейд", ТОВ "Пром Тех Постач", щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь контрагентів та не встановлено наявність дебіторської заборгованості за 2015 рік, І квартал 2016 року, а і іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №№ 80004271401, 0004281401, 0004291401 від 09.09.2016 року залишено без змін.

Згідно з п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У відповідності з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Долученими до апеляційної скарги документами доведено, що ТОВ "Нерудбудпостач" звернулося з адміністративним позовом до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування зазначених раніше податкових повідомлень-рішень, і на момент апеляційного розгляду ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2016 року справу призначено до судового розгляду на 14.02.2017 року.

Отже, на даний час грошове зобов'язання за рішенням контролюючого органу залишається неузгодженим.

Таким чином жодні дані, які б свідчили про порушення ОСОБА_4 вимог податкового обліку і доводили його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1631 КУпАП, у справі відсутні.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя допустив неповноту з'ясування обставин правопорушення, адже не встановив подію і склад адміністративного правопорушення, його суть та обставини вчинення, а також не дав належну оцінку наявним у справі доказам.

Оскільки при постановленні рішення суддею місцевого суду було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_4 строк оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року, якою на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 /десяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 /сто сімдесят/ гривень, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1631 КУпАП, скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва Т.М. Тютюн