Ухвала суду № 64465696, 23.01.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

№1-кс/760/2014/17

Справа №760/21456/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кушнір С.І., за участю секретаря судових засідань Беро В.Ю., слідчого Вальчук Н.С., представників власника майна ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в м. Києві клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Вальчук Н.С., погодженого прокурором відділу прокуратури Київської області Пригара О.М. про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016110000000069 від 16.11.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий з ОВС ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Вальчук Н.С., за погодженням з прокурором відділу прокуратури Київської області Пригара О.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту арешт на речові докази, вилучені у ході проведення обшуку 08.12.2016 за адресою здійснення діяльності ПП «Мішель» (код ЄДР 24 892718): Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, буд. 2 А-1, а саме: колоди дубового половника у кількості 626 (шістсот двадцять шість) одиниць (штук); копії товарно-транспортних накладних у кількості 16-ти (шістнадцяти):від 31.10.2016 серії ЧРА №703329;від 19.10.2016 серії ЧРБ № 151374; від 20.10.2016 серії ЖТБ № 243136; від 20.10.2016 серії ЖТБ № 243135; від 03.10.2016 серії ЖТВ № 013026; від 26.10.2016 серії ЧБР № 151379; від 06.09.2016 серії ЖТБ № 242917; від 12.09.2016 серії ЧНА № 531999; від 21.09.2016 серії ЧРБ № 151314; від 19.08.2016 серії ЧРБ № 151242; від 19.08.2016 серії ЧРБ № 151243; від 05.09.2016 серії ЖТВ № 302282; від 07.07.2016 серії ЖТБ № 001896; від 07.07.2016 серії КВА № 034270; від 19.08.2016 серії ЧРБ № 151242; від 15.08.2016 серії КВА № 642896.

Слідчий посилається на те, що у провадженні слідчого управлінням ФР ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016110000000069 від 16.11.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що у період часу 2016 року службові особи ТОВ "Європал" (код ЄДР 39507270), ТОВ «Ресурсліс» (код ЄДР 39179504), ТОВ «Ваюр» (код ЄДР 31689137), ТОВ «Фірма Варіація» (код ЄДР 24744490), ТОВ «Праймбіоенерджі» (код ЄДР 39824683), ТОВ «Авантаж» (код ЄДР 31202855), ТОВ «ЛХП Україна» (код ЄДР 39807977), ТОВ «Стильпак» (код ЄДР 38211557), ПП «Арі Ко» (код ЄДР 34900895), ПП «Мішель» (код ЄДР 24892718) та ФОП ОСОБА_6 (і.к. НОМЕР_1) без відповідного відображення в реєстрах бухгалтерського та податкового обліків здійснюють закупівлю не облікованої деревини у невстановлених осіб, одержаної внаслідок незаконної вирубки лісів на територіях державних лісгоспів Київської та Житомирської областей, з якої в подальшому виробляють продукцію, яку по підробленим документам експортують за митну територію України, в результаті чого вчиняють привласнення державного майна у великих розмірах.

Також встановлено, що згідно сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, що подавалися ТОВ "Європал", ТОВ «Ресурсліс», ТОВ «Ваюр», ТОВ «Фірма Варіація», ТОВ «Праймбіоенерджі», ТОВ «Авантаж», ТОВ «ЛХП Україна», ТОВ «Стильпак», ПП «Арі Ко», ПП «Мішель» та ФОП ОСОБА_6 при оформленні експорту деревини та виробів із неї, лісокористувачами-продавцями вказано лісогосподарства, господарські відносини з якими не відображено в податковому обліку кожного із перелічених вище суб'єктів господарської діяльності, що свідчить про направлення на експорт деревини невідомого походження або виробів з такої деревини, в тому числі добутої під час незаконних безконтрольних вирубок лісів, придбання якої належним чином не відображено в бухгалтерському та податковому обліку.

Так, у ході проведення обшуку 08.12.2016 р. за адресою здійснення діяльності ПП «Мішель»: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вулиця Вокзальна, будинок 2 А-1 встановлено та вилучено 626 одиниць колод дубового пиловника.

Слідчий зазначає, що на підставі викладеного вище, у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що зазначена деревина має всі ознаки незаконної вирубки та сумнівного походження та придбана за готівку, що, у свою чергу, підтверджує факти привласнення державного майна у великих розмірах ПП «Мішель».

Також слідчий посилається на те, що вказані речі - колоди дубового пиловника у кількості 626 колод та копії доданих до протоколу обшуку товарно-транспортні накладні у кількості 16-ти штук визнано речовими доказами у рамках вказаного кримінального провадження.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Представники власника майна в судовому засіданні заперечували проти накладення арешту та просили відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно за причин невідповідності нормам КПК.

Заслухавши слідчого, представників власника майна, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів клопотання вбачається, що 16.11.2016 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №32016110000000069 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08.12.2016 р. надано дозвіл на проведення обшуку за адресою здійснення діяльності ПП «Мішель» (код ЄДР 24 892718): Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, буд. 2 А-1 з метою відшукання та вилучення первинних документів щодо реальних постачальників деревини, готівкові кошти отриманні від незаконної діяльності, первинні документи щодо реалізації вказаної продукції, вантажно-митні декларації, інвойси, контракти купівлі-продажу, сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, акти комісійної погрузки, пакувальні листи за період 2016 років, доручення на отримання матеріальних цінностей, товарів (послуг), документи, які підтверджують якість (безпечність) продукції, не облікована продукція та продукції без документів щодо її походження, лісосировини та виробів сумнівного походження, комп'ютерна техніка, на магнітних носіях якої містяться сформовані в електронному вигляді вище вказані документи, комп'ютерна техніка та документи, які засвідчують факт ведення подвійної бухгалтерії, листування, кореспонденція документи, що підтверджують подальше використання, списання чи реалізацію товарів, робіт, послуг отриманих від лісових господарств, печатка та реєстраційні документи підприємств-нерезидентів, печатка та штамп СГД із ознаками "ризикових", а також чорнові записи, аркуші з відбитками печаток, інші матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій та інші речі, набуті кримінальним протиправним шляхом.

Під час обшуку 08.12.2016 р. за адресою здійснення діяльності ПП «Мішель» (код ЄДР 24892718): Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, буд. 2 А-1 встановлено та вилучено колоди дубового половника у кількості 626 (шістсот двадцять шість) одиниць (штук); представником ПП «Мішель» під час обшуку було надано копії товарно-транспортних накладних у кількості 16-ти (шістнадцяти) у наступному порядку: від 31.10.2016 серії ЧРА № 703329; від 19.10.2016 серії ЧРБ № 151374; від 20.10.2016 серії ЖТБ № 243136; від 20.10.2016 серії ЖТБ № 243135; від 03.10.2016 серії ЖТВ № 013026; від 26.10.2016 серії ЧБР № 151379; від 06.09.2016 серії ЖТБ № 242917; від 12.09.2016 серії ЧНА № 531999; від 21.09.2016 серії ЧРБ № 151314; від 19.08.2016 серії ЧРБ № 151242; від 19.08.2016 серії ЧРБ № 151243; від 05.09.2016 серії ЖТВ № 302282; від 07.07.2016 серії ЖТБ № 001896; від 07.07.2016 серії КВА № 034270; від 19.08.2016 серії ЧРБ № 151242; від 15.08.2016 серії КВА № 642896.

Постановою старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області від 09.12.2016 р. колоди дубового половника у кількості 626 (шістсот двадцять шість) одиниць (штук) та копії товарно-транспортних накладних у кількості 16-ти штук визнано речовими доказами.

Частиною 2 статті 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Разом з тим, другий абзац зазначеної норми передбачає можливість накладення арешту у вигляді заборони для іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст.100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.6 ст.100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Беручи до уваги вищевикладене, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даним матеріалам, прихожу до висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, слідчим не доведено, що пиловник, який вилучений під час обшуку, отриманий внаслідок незаконної вирубки та є сумнівного походження, на вилучення якого надано дозвіл ухвалою суду від 08.12.2016 р.

Таким чином, клопотання про накладення арешту не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Вальчук Н.С., погодженого прокурором відділу прокуратури Київської області Пригара О.М. про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016110000000069 від 16.11.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя С.І. Кушнір