Ухвала суду № 64465367, 01.02.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5941/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., при секретарі Бажан О. А., за участі слідчого Ковальчука Ю.О., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

01.02.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І. В. надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.А., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Мазурок Б. про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання, посилаючись на матеріали кримінального провадження.

Як встановлено, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22015000000000102 від 28.03.2015 за фактом фінансування тероризму невстановленими особами в період з квітня 2014 по березень 2015 року на суму понад 50 млн. грн., що становить особливо великий розмір, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258-5 КК України, а також, за фактом заволодіння державним майном в особливо великих розмірах службовими особами ПАТ «Центренерго» та ряду суб'єктів господарювання, які шляхом зловживання своїм службовим становищем налагодили протиправну схему вивезення нелегально видобутого та викраденого вугілля з держпідприємств, розташованих на тимчасово окупованій території України, та його реалізації державним підприємствам за завищеними цінами, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий вказав, що під час досудового розслідування встановлено, що починаючи з квітня 2014 року посадові особи ПАТ «Центренерго» з метою власного збагачення та фінансового забезпечення окремих членів терористичної організації «Донецька народна республіка», використовуючи підконтрольні їм суб'єкти господарювання (серед яких зокрема TOB «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» та ПрАТ «ЦЗФ «Вуглегірська»), налагодили та реалізували протиправну схему вивезення нелегально видобутого та викраденого вугілля з держпідприємств, розташованих на тимчасово окупованій території України.

Так, знаходячись на тимчасово окупованій території ПрАТ «ЦЗФ «Вуглегірська» протягом 2014 року здійснювала поставки видобутого вугілля для TOB «ДВ Нафтогазовидобувна компанія», яке надалі продавало його ДП «Вугілля України» та ПАТ «Центренерго».

Окрім того до Генеральної прокуратури України надійшло звернення Державної казначейської служби України від 24.11.2016 № 13-08/306-19676 про необхідність перевірки законності перерахування коштів згідно із судовими рішеннями, прийнятими на користь ПрАТ ЦЗФ «Вуглегірська», виконання яких загрожує економічним інтересам держави.

Під час перевірки встановлено, що на виконання наказу господарського суду м. Києва від 25.05.2016 № 910/20652/15 відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби з рахунків ТОВ «ДВ «Нафтогазовидобувна компанія» на користь ПрАТ ЦЗФ «Вуглегірська» списано грошові кошти у сумі 11 809 876,22 грн., які зараховані на відповідний рахунок Державної казначейської служби України.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України місцезнаходження ПрАТ ЦЗВ «Вуглегірська» - м. Вуглегірськ Бахмутського району Донецької області, що відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, є територією, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Також згідно із інформацією Казначейства останнім 23.01.2015 на підставі реєстру Державної фіскальної служби України відкрито рахунок ПрАТ ЦЗВ «Вуглегірська» в системі електронного адміністрування ПДВ. У період з 23.01.2015 по 25.08.2016 підприємство не поповнювало електронний рахунок, що свідчить про відсутність його господарської діяльності, а тому зазначений рахунок 25.08.2016 на підставі реєстру Державної фіскальної служби України закрито.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (ч. 2 ст. 534 КПК України), її оскарження не становить перешкод у виконанні.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на викладене та встановлені обставини, слідим в судовому засіданні доведено, що є підстави вважати, що вказані грошові кошти можуть бути використані невстановленими особами, з метою власного збагачення та фінансового забезпечення окремих членів терористичної організації «Донецька народна республіка», оскільки відсутні дані про здійснення ПрАТ ЦЗВ «Вуглегірська» господарської діяльності та здійснення відповідних податків, платежів та зборів.

Окрім того, слідчим суддею враховано, що стосовно ТОВ «ДВ «Нафтогазовидобувна компанія» і ПрАТ ЦЗФ «Вуглегірська», посадові особи яких підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258-5 КК України, можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, передбачені розділом XIV-I цього Кодексу, що також є підставою для арешту їх майна відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України.

Згідно із зазначеною нормою накладення арешту на майно юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюється у разі якщо щодо такої може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96-3 КК України підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 258-258-5 КК України.

У разі вчинення будь-якого із зазначених злочинів згідно із ст.ст. 96-8, 96-9 КК України щодо юридичної особи можуть бути застосовано такі заходи кримінально-правового характеру як ліквідація та конфіскація майна.

Слідчий суддя заслухавши обґрунтування слідчого, дослідивши матеріали кклопотання, враховуючи, що предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні є обставини вчинення посадовими особами ТОВ «ДВ «Нафтогазовидобувна компанія» і ПрАТ ЦЗФ «Вуглегірська» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258-5 КК України, а також оцінюючи інформацію Державної казначейської служби України про наявність загроз економічним інтересам держави, дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно з метою його збереження.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти ПрАТ ЦЗФ «Вуглегірська» (код ЄДРПОУ 00176532) в сумі 11 809 876,22 гривень, що знаходяться на рахунку Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) № 37319006000177, відкритому у Державній казначейській службі України (МФО 820172).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова