Рішення № 64465365, 01.02.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37210/16-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

01 лютого 2017 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Литвинової І.В.,

при секретарі - Бажан О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, якому просили суд стягнути з відповідача на їхню користь солідарно відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 99631,00 грн. та моральної - 50000,00 грн., посилаючись на те, що внаслідок дій відповідача, які призвели до затоплення квартири позивачів, було завдано матеріальних збитків та позивачі зазнали моральних страждань.

Позивачі у судовому засіданні підтримали позов та просили задовольнити у повному обсязі, з підстав наведених у ньому, не заперечували проти заочного вирішення справи.

Присутній у судовому засіданні представник третьої особи просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час, дату, місце судового розгляду повідомлялася належним чином за адресою реєстрації у передбаченому законом порядку свого місця проживання, станом на час розгляду справи у суду відсутні відомості про вручення відповідачу судової повістки про виклик до суду.

Представник відповідача, будучи повідомленим про судове засідання, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, а також не було подано заяви або клопотання про відкладення розгляду або розгляд за його участі.

На підставі ст. 224 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивачі не заперечували проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши обґрунтування позивачів, думку представника третьої особи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів у матеріалах справи, та оцінивши у сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

За договором купівлі-продажу від 12.11.1997, посвідченого Заступником Генерального директора - начальником юридичного відділу Товарної біржі «Українська біржа «Десятина» та зареєстрованого за № 8027-2940, власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_2 /а. с. 21/.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 31.05.2016 за № 498, позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4, з яким ОСОБА_2 спільно була придбана вказана квартира за договором купівлі-продажу від 12.11.1997 /а. с. 21/.

Рішенням Київської міської ради від 13.11.2014 № 373/373 «Про повернення історичних назв та перейменування вулиць, площ, провулків у місті Києві», відповідно до пункту 41 частини першої статті 26, пункту 1 статті 37, пункту 1 частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Київської міської ради від 20.11.1997 № 260 «Про повернення деяких історичних назв та перейменування на відзнаку 80-річчя пам'ятних подій Української революції 1917-1920 років», листа Українського інституту національної пам'яті від 11.07.2014 № 01/329, враховуючи протокол засідання комісії з питань найменувань від 29.09.2014 № 1 та з метою збереження історичного спадку територіальної громади міста Києва, перейменовано провулок, що розташований від вулиці Пилипа Орлика до тупика у Печерському районі з «провулок Чекістів», на честь Костя Гордієнка.

26.06.2016 у квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття з вище розташованої квартири № 83 у вказаному будинку, що підтверджується актом про залиття від 29.06.2016 /а. с. 10-11/.

Зокрема вказаним актом від 29.06.2016 засвідчено, що у приміщенні коридору, у ванній кімнаті, у житловій кімнаті квартири позивачів спостерігаються сліди залиття, на стелі і на стінах по всій площі відшарування шпалер, на підлозі деформація та здуття паркету.

Відповідач зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2, з якої сталося залиття оселі позивачів, відповідно до відповіді Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в м. Києві, наданої на запит суду у порядку ст. 122 ЦПК України, та довіреності від 09.02.2013, виданої від її імені на представника ОСОБА_7 /а. с. 25, 40/.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з зведеним кошторисним розрахунком вартості об'єкта будівництва від 05.07.2016, складеним КП «Керуюча кампанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», вартість проведення ремонту квартири позивачів становить 99 631 грн. /а. с. 12-13/.

Оскільки, під час розгляду даної справи знайшов своє підтвердження факт наявності причинного зв'язку між винними діями відповідача та настанням негативних наслідків у вигляді пошкодження належної позивачам квартири, вимога про відшкодування майнової шкоди у розмірі 99631 грн. за рахунок відповідача підлягають задоволенню.

За приписами ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 № 5, від 27.02.2009 № 1 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

В обґрунтування завдання позивачам моральної шкоди вказано, що неправомірними діями відповідача позивачам завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Відповідно до довідки від 08.07.2016, виданої Госпіталем ВМУ СБУ, вбачається, що позивач ОСОБА_2 знаходилася на лікуванні у вказаному медичному закладі з 29.06.2016 по 08.07.2016, тобто через три дні після залиття квартири.

З урахуванням погіршення стану здоров'я позивача ОСОБА_2 у зв'язку із фактом залиття її квартири, що призвело до її госпіталізації, принципів співмірності, розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на її користь 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 суду не було надано доказів нанесення їй моральної шкоди внаслідок залиття квартири.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір у розмірі 2366,31 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-16, 28-32, 38-44, 57-63, 66, 79, 80, 88, 157-196, 28, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 99631 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2366 грн. 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. В. Литвинова