Постанова № 64460586, 02.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/2910/16-п Головуючий у 1-й інст. Білоусенко І. В.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Шевченко В. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року м. Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Житомирської області Шевченко В.Ю.,

за участю апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1

на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 19 грудня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 275 грн. 60 коп.

Згідно постанови ОСОБА_2 30 вересня 2016 року близько 19 години 05 хвилин в с. Гаєвичі Овруцького району керував транспортним засобом - мопедом марки «Дельта» без н/з, в стані алкогольного сп'яніння (згідно алкотесту «Драгер-6810», тест №2458 від 30.09.16).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції, та на підставі положень ст.22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на не врахування судом всіх обставини, які пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення, дані про особу, яка його вчинила, а також не враховано майновий стан, а накладене судом адміністративне стягнення є занадто суворим.

Вказав, що судом не враховано, що він рухався на мопеді по узбіччі ґрунтової дороги та ні кому не створював небезпеки і не міг її створити, оскільки ділянка дороги мало ким використовується.

Вказав, що у суду першої інстанції було всі підстави застосувати положення ст.22 КУпАП.

Заслухавши пояснення апелянта на підтримку вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням вимог ст.ст. 251, 252, 283 КУпАП в постанові суду зазначаються опис обставин, установлених при розгляді справи, докази та дається їм належна оцінка в їх сукупності.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння за зазначених у постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами та не заперечуються у апеляційній скарзі. Під час розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_2 також визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП,

Керування транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння, на переконання апеляційного суду, не являється правопорушенням, яке можна розцінити, як малозначне, оскільки особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ставить під загрозу не тільки своє особисте життя та здоров'я, але й життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху та пішоходів.

Що стосується доводів апелянта про те, що він щиро розкаявся та є пенсіонером, то це не дає підстав для застосування щодо нього ст.22 КУпАП та було враховано судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_2 адміністративного стягнення, яке за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, а також правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_2 у виді штрафу в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік., відповідає вимогам ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, та визначено судом першої інстанції з урахуванням обставин справи та даних про особу правопорушника.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення вимог закону, які призвели до неправильного її вирішення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 19 грудня 2016 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає

Суддя апеляційного суду

Житомирської області В.Ю. Шевченко