Ухвала суду № 64456796, 31.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2017 рокусправа № 404/1685/16-а(2-а/404/918/2016) Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Кругового О.О. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Кіровоградського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Кіровоградської області на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 жовтня 2016 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання протиправними рішення суб"єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просила: визнати протиправними та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - Управління пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області № 2359 від 18 квітня 2016 року про відмову їй у призначенні пенсії за вислугою років, як працівнику закладу охорони здоров'я, відповідно до пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області призначити ОСОБА_1 та виплатити заборгованість по пенсії за вислугою років, як працівнику закладу охорони здоров'я, відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 06 січня 2016 року, тобто з дня звернення до відповідача - Управління пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області з заявою про призначення пенсії; постанову звернути до негайного виконання.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 жовтня 2016 р. адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач в 1990 році закінчила повний курс Кіровоградського медичного училища за спеціальністю медичної сестри та працювала в наступних закладах та посадах: з 01 серпня 1990 року по 01 листопада 1994 року (включно останній робочий день) медичною сестрою педіатричного відділення № 2 Кіровоградеької дитячої .обласної лікарні; з 04 листопада 1994 року по 31 січня 2016 року (включно) медичною сестрою педіатричних та акушерських відділень Кіровоградських закладів охорони здоров'я .

06 січня 2016 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області із заявою про нарахування пенсії за вислугою років.

Листом від 18.01.2016р. № 318\02-30 позивачці повідомлено про підмову в призначенні пенсії за вислугою років, як працівнику охорони здоров'я, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи.

31 січня 2016 року позивач звільнилась з посади медичної сестри новонароджених акушерського відділення патології вагітних перинатального центру, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.

У квітні 2016 року позивач повторно звернулась до Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровограді із заявою про призначення пенсії за вислугою років, відповідно до пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику закладу охорони здоров'я.

Листом від 25 квітня 2016 року, рішенням комісії Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровограді № 2359 від 18 квітня 2016 року позивачу відмовлено у нарахуванні та виплаті пенсії за вислугу років, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, з посиланням на внесені Законом України № 911 від 24 грудня 2015 року зміни до п. «е» ст. 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення».

Задовольняючи адміністративний позов та визнаючи неправомірною відмову у призначенні пенсії та зобов'язуючи Управління її призначити відповідно до п. «е» ст.55 закону України «Про пенсійне забезпечення», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що трудовий стаж, який дає право на призначення цього виду пенсії підтверджується трудовою книжкою, посади, які позивачка займала передбачено Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Згідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом «е» ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. №909 (надалі - Перелік №909).

Згідно зазначеного вище Переліку №909, до закладів охорони здоров'я та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років належать лікарі та середній медичний персонал, (незалежно від найменування посад), лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально-трудових профілакторіїв, амбулаторно-поліклінічних закладів, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладів переливання крові, закладів охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладів, установ з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальних органів Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичних центрів.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач, працювала на посадах медичного працівника закладів охорони здоров'я, при цьому, звернулася до УПФ з заявою про призначення пенсії за вислугу років після 01.04.2015 року, що не позбавляє її права на пенсію за вислугу років.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Разом з тим, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 606,32 грн.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Кіровоградського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 жовтня 2016 р..- без змін.

Стягнути з Кіровоградського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Кіровоградської області на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 606,32 грн. (здійснивши зарахування за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012; Рахунок отримувача: 31217206781004; Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту згідно ст.ст. 211-212 КАС України.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.М. Лукманова