Постанова № 64455243, 01.02.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 лютого 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/79/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування вимог Позивач зазначив, що з 14.12.2005 по 09.10.2015 проходив службу в ОВС. З 09.10.2015 звільнений з ОВС України у запас ЗС України за п.64 «е» наказом № 352 о/с ГУ МВС України в Луганській області від 09.10.2015.

В період часу, з 22.09.2014 до моменту звільнення з ОВС України, брав безпосередню участь в Антитерористичній операції.

Станом на сьогоднішній день за період з 22.09.2014 по 31.12.2014 не отримав грошової компенсації (винагороди) за безпосередню участь в АТО у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення встановленого постановою КМУ №158 від 04.06.2014.

У зв'язку з викладеним просив стягнути з Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на його користь за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, у розмірі 19705,93 грн.

У судове засідання позивач не прибув, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до суду не прибув, розгляд справи просив проводити без його участі, надав через канцелярію суду письмові заперечення, у яких вказав, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 22.09.2014.

Виплата винагороди за спірний період не здійснювалась, оскільки наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 видано по закінченню бюджетного періоду. Також зазначив, що до складу грошового забезпечення не входять індексаційні виплати, які включені позивачем до суми стягнення та не входить доплата за роботу у нічний час. На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що позивач з 14.12.2005 по 09.10.2015 проходив службу в ОВС. З 09.10.2015 звільнений з ОВС України у запас ЗС України за п.64 «е» наказом № 352 о/с ГУ МВС України в Луганській області від 09.10.2015 (а.с.7-9).

Відповідно до довідки від 19.01.2017 № 6/4-23 Лк ОСОБА_1 наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 22.09.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 29.10.2015 № 302 Позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 09.10.2015 (а.с.30).

З довідки № 657/111/41-2017 від 24.01.2017 вбачається, що позивач з 20.08.2014 по 23.09.2014 перебував у черговій відпустці, на лікарняному не перебував (а.с.31).

З довідки № ВДЗ/6735/А від 06.07.2015 вбачається, що позивач у період з 22.09.2014 по 06.07.2015 брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.10).

Відповідно до довідки від 29.12.2016 № 1634/111/22-2016, грошове забезпечення позивача становило: у вересні 2014 року - 1012,51 (без урахування матеріальної допомоги та індексації) грн., у жовтні 2014 року - 3796,88 грн.,; у листопаді 2014 року - 5296,11 грн., у грудні 2014 року - 6222,67 грн. Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (а.с. 19).

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719), з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті п. 2 Постанови № 158, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " та п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з додатком 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " індексація, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не відносяться.

При цьому, до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ входить доплата за службу в нічний час.

Оскільки позивачу у вересні 2014 року сплачено індексацію у розмірі 44,94 грн. та матеріальну допомогу у сумі 3332,82 грн., які не входять до місячного грошового забезпечення, тому дані кошти не повинні входити до складу винагороди, яка нараховується та сплачується за участь в антитерористичній операції (а.с.19).

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 22.09.2014 та те, що позивач з 20.08.2014 по 23.09.2014 перебував у черговій відпустці, винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна становити:

за вересень 2014 року - 700,00 грн. (3000 грн. розмір горошового забезпечення/30 (кількість днів у місяці) х 7 днів (бепосередньої участі в АТО);

за жовтень 2014 року - 3796,88 грн.;

за листопад 2014 року - 5296,11 грн.;

за грудень 2014 року - 6222,67 грн.,

всього 16015,66 грн.

Згідно частини 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Отже, оскільки інформацією, зазначеною в довідці ГУМВС України у Луганській області від 06.07.2015 № ВДЗ/6735/А, підтверджується право позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої Постановою № 158, проте зазначена винагорода за період вересня по грудень 2014 року відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з грошового забезпечення позивача.

З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача винагороди за безпосередню участь в Антитерористичної операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з вересня по грудень 2014 року частково обґрунтованими, а саме в частині стягнення з відповідача винагороди за вересень 2014 року - 700,00 грн., за жовтень 2014 року - 3796,88 грн., за листопад 2014 року - 5296,11 грн, за грудень 2014 року - 6222,67 грн., а всього - 16015,66 грн.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві суму заробітку, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 КАС України не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ЄДРПОУ 08670852, адреса: 93500, Луганська область, Новоайдарський район, смт Новоайдар, вул. Банківська, 19) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період вересень - грудень 2014 року у загальному розмірі 16015,66 грн. (шістнадцять тисяч п'ятнадцять гривень 66 коп.), у тому числі: за вересень 2014 року - 700,00 грн. (сімсот гривень), за жовтень 2014 року - 3796,88 грн. (три тисячі сімсот дев'яносто шість гривень 88 коп.), за листопад 2014 року - 5296,11 грн. (п'ять тисяч двісті дев'яносто шість гривень 11 коп.), за грудень 2014 року - 6222,67 грн. (шість тисяч двісті двадцять дві гривні 67 коп.) з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.С. Шембелян