Ухвала суду № 64453436, 31.01.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8107/16-к

н/п 1-кс/640/674/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Бєліковій В.О.,

за участі заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 32016220000000082 від 17 березня 2016 року (справа №640/9302/16-к), -

В С Т А Н О В И В:

27.01.2017 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1, у якому заявник просить: 1. Прийняти клопотання про скасування арешту до розгляду. 2. Задовольнити клопотання про скасування арешту. 3. Скасувати арешт майна, а саме: 73 600 грн. та 800 доларів США. 4. Зобов»язати слідчого слідчого управління ФР ГУ ДФС у Харківській області повернути вказане майно власнику - тобто йому ОСОБА_1.

На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що 17.03.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016220000000082 були внесені відомості про те, що службові особи ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» з корисливих мотивів, намагаючись уникнути фінансових зобов'язань перед ОСОБА_2 та іншими особами передали на баланс ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» активів та зобов'язань на суму 199720500,98 гривень та після переведення активів заявили про самоліквідацію.

Ухвалою слідчого судді від 09.06.2016 року було надано дозвіл на проведення обшуку в нежитлових приміщеннях першого поверху №82, 83, 84, 87, 88а, 89, 91 загальною площею 125, 5 кв.м в літ. А-11 за адресою: АДРЕСА_1, що відповідно до інформаційної довідки належать ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» з метою відшукання та вилучення речей та документів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, зокрема не облікованих грошових коштів.

Під час обшуку 14.06.2016 року було вилучено, окрім іншого майна, 73600 гривень та 800 доларів США. ОСОБА_3 зазначив, що вказані кошти належать йому. ОСОБА_3 є директором ПП «Інверком», код ЄДРПОУ 30588921, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Договору оренди № 6/11 від 01.11.2013 року ПП «Інверком» орендував приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ». Таким чином, приміщення, у якому проходив обшук та було вилучено грошові кошти у сумі 73 600 грн. та 800 доларів США належать на праві користування ПП «Інверком». ОСОБА_3 та ПП «Інверком» не мають ніякого відношення до кримінального провадження № 32016220000000082. Окрім того, ОСОБА_3 отримав зазначену суму грошових коштів від нього - ОСОБА_1 відповідно до розписки від 02.06.2016 року на виконання робіт, передбачених Договором підряду від 01.06.2016 року. Отже, власником вилучених грошових коштів у сумі 73 600 грн. та 800 доларів США є він - ОСОБА_1.

Звертаючись з клопотанням, слідчий вказав, що існують достатні підстави вважати, що вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17 червня 2016 року було задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 32016220000000082 та накладено арешт на майно, перелік якого зазначений у клопотанні, яке було вилучене в ході проведення обшуку 14.06.2016 року в нежитлових приміщеннях першого поверху № 82, 83, 84, 87, 88а, 89, 91 загальною площею 125, 5 квадратні метри в літ. А-11 за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на ст.132, ч. 1 ст. 167, ч.1 ст.174 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, зазначив, що застосування такого запобіжного заходу як накладення арешту на 73600 грн. та 800 доларів США є необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ОСОБА_1 не є підозрюваним, обвинуваченим або іншою особою, на майно якої відповідно до КПК України може бути накладено арешт.

Окрім того, кримінальне провадження № 32016220000000082 порушено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України. Дана стаття передбачає альтернативну санкцію у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Враховуючи, що метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову, сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди).

Як зазначає Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення конфіскації, має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа. Отже, застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження стосовно грошових коштів, що належать ОСОБА_1 не можливе, оскільки ОСОБА_1 не є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Кримінальне провадження № 32016220000000082 порушено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 219 КК України, санкція якої не містить покарання у вигляді конфіскації майна. ПП «Інверком» та ОСОБА_3 не мають жодного відношення до кримінального провадження № 32016220000000082.

У судовому засіданні заявник доводи кллопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні.

Процесуальний керівник у кримінальному провадженні - прокурор прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте у судове засідання не з»явився, причини неявки суду не повідомив (а.с.50).

Слідчий слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Харківській області ОСОБА_5 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з»явився, через канцелярію суду 31.01.2017 подав до суду заяву, у якій просив клопотання розглянути без його участі, проти задоволення клопотання заперечує. До клопотання додав Витяг з ЄРДР №32016220000000082, копію постанови про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 від 29.11.2016 та копію повідомлення про підозру ОСОБА_6 (а.с.51,52,53,54-55).

Слідчий суддя, вислухавши пояснення ОСОБА_1, оцінивши надані докази, дослідивши матеріали №640/9302/16-к, н/п 1-кс/640/5017/16/02, приходить висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016220000000082, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.219 КК України, згідно фабули якого службові особи ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» з корисливих мотивів, намагаючись уникнути виконання фінансових зобов»язань перед ОСОБА_2 та іншими особами передали на баланс ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» активів та зобов»язань на суму 199720500,98 грн. та після переведення активів заявили про самоліквідацію (а.с.52).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.06.2016 накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучене в ході проведення обшуку 14.06.2016 року в нежилих приміщеннях, нежитлових приміщеннях першого поверху №№ 82, 83, 84, 87, 88а, 89, 91, 91а, загальною площею 125,5 кв.м., в літ. «А-11», за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-32).

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження. При тому ч.3 ст. 170 КПК України передбачає, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримано за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя при постановленні ухвали від 17.06.2016 про арешт майна, зазначеного у клопотанні про скасування майна, виходив з того, що слідчим було доведено, що вказане майно, вилучене в ході проведення обшуку 14.06.2016 року в нежилих приміщеннях, нежитлових приміщеннях першого поверху №№ 82, 83, 84, 87, 88а, 89, 91, 91а, загальною площею 125,5 кв.м., в літ. «А-11», за адресою: АДРЕСА_1, є доказом вчинення кримінального правопорушення, могло використовуватися як засоби та знаряддя кримінального правопорушення та зберегти на собі сліди кримінального правопорушення.

На час розгляду даного клопотання ОСОБА_1 не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Більш того, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20.10.2016 року (а.с.58-61) апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката Цимбалістенко О.В. в інтересах ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17 червня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні №32016220000000082 та накладено арешт на майно залишено без змін.

В мотивувальній частині вищевказаної ухвали від 20.10.2016, зокрема, зазначено наступне. Посилання заявника, що вилучені кошти належать йому не є підставою для скасування ухвали слідчого судді на даний момент, оскільки копія розписки, надана ОСОБА_3 про отримання ним від ОСОБА_1 коштів у сумі 75000 грн. та 100 доларів США, не підтверджує, що ці кошти є саме тими, які були вилучені під час обшуку. Вказана обставина, а також дійсне походження коштів підлягають перевірці в ході здійснення досудового розслідування. Крім того, приймаючи таке рішення апеляційний суд враховує, що ці гроші були виявлені не безпосередньо у ОСОБА_3, який ніби то за повідомленням апелянта має цивільно-правові відносини з ОСОБА_1, а в приміщенні юридичної особи ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ».

На обґрунтування доводів клопотання ОСОБА_1 надано копії: Договору підряду від 01.06.2016, Розписки від 02.06.2016, Лист-претензія від 08.07.2016, Лист від 18.07.2016, Лист-претензія від 12.09.2016, (а.с.33-36, 37, 38, 39, 40), які є тими ж матеріалами, якими апелянт обґрунтовував доводи апеляційної скарги.

Крім того, ОСОБА_1 на обгрунтування клопотання про скасування арешту майна додано копію Договору оренди №6/11 від 01.11.2013, укладеного між ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» та ПП «Інверком» в особі директора ОСОБА_9 на частину приміщення в АДРЕСА_1; копію Акту прийому-передачі нежитлових приміщень до договору оренди №6/11 від 01.11.2013 та копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на Приватне підприємство «Інверком», зареєстрованого в АДРЕСА_1 (а.с.41,42,43-49).

Однак, вищевказаний Договір оренди та Акт прийому-передачі приміщення не містить даних, яке саме приміщення було передано оренду.

Разом з тим, як вбачається з протоколу обшуку від 14.06.2016 року, грошові кошти у сумі 73 600 грн. та 800 доларів США були виявлені та вилучені з кабінету, розташованого справа від входу (серверна) в ході обшуку сейфу. Зі слів директора по будівництву ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» ОСОБА_3 вищевказані грошові кошти належать йому (а.с.30-42 а.с. №640/9302/16-к, н/п 1-кс/640/5017/16/02).

Доводи заявника щодо того, що приміщення, у якому проходив обшук та було вилучено грошові кошти у сумі 73 600 грн. та 800 доларів США належать на праві користування ПП «Інверком», наданими до суду матеріалами не підтверджені.

Отже, достовірних доказів належності саме ОСОБА_1 вилучених грошових коштів, суду на час розгляду клопотання не надано.

Щодо посилань заявника на те, що ОСОБА_3 не має відношення до кримінального провадження, а ОСОБА_1 не є підозрюваними у кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає, що можливість накладення арешту на тимчасово вилучене майно закон не пов'язує з наявністю у кримінальному провадженні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану їх діями, а також спеціальної мети - забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна. При цьому, доводи заявника про те, що вказані грошові кошти не набуті кримінально протиправним шляхом мають бути перевірені в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, яке на теперішній час триває, шляхом виконання передбачених нормами КПК України слідчих дій.

На посилання заявника щодо того, що кримінальне провадження № 32016220000000082 порушено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України, санкція якої не містить покарання у вигляді конфіскації майна, суд зазначає, що відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова арешт майна накладався оскільки вказане майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, могло використовуватися як засоби та знаряддя кримінального правопорушення та зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, а не з метою конфіскації майна.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що на теперішній час правові підстави вважати, що відпала потреба в збереженні застосованого ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.06.2016 заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, документів та грошових коштів - відсутні.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 32016220000000082 від 17 березня 2016 року (справа №640/9302/16-к).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.А.Колесник