Вирок № 64453430, 31.01.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/15033/16-к

н/п 1-кп/640/211/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2017

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.,

прокурора Захарової А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Євстігнєєва В.Г.

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2016 року за №12016220490002599 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, неодноразово судимого: 20.01.1989 Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 142 до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 25.10.1993 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 229-6 КК України до 1 року позбавлення волі; 25.10.1995 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 14.04.1999 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 229-6 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі; 13.11.2002 Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі; 05.04.2004 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 10.07.2008 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 309 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі; 24.10.2012 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі; 24.10.2016 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ст. 71, 72 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, а саме, 20.01.1989 Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 142 до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 25.10.1993 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 229-8 КК України до 1 року позбавлення волі; 25.10.1995 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 14.04.1999 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 229-6 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі; 13.11.2002 Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі; 05.04.2004 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 10.07.2008 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 309 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі; 24.10.2012 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі; 24.10.2016 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ст.ст. 71, 72 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення і перевиховання не став, та в період не знятої та непогашеної судимості знову вчинив умисне корисливе тяжке кримінальне правопорушення за наступних обставин.

14 квітня 2016 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись по АДРЕСА_1, разом з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, незаконно проникли до житла (приміщення, призначене для постійного або тимчасового проживання людей), а саме, до квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_5, шляхом зламу вікна заздалегідь заготовленою для цього ОСОБА_6 викруткою. Після чого, особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, разом з ОСОБА_1 проникли через відчинене вікно до квартири, в якій мешкає ОСОБА_3, звідки ОСОБА_1 спільно з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, таємно викрали належне ОСОБА_3 майно, a caме: «Асус Х51RL» у комплекті з зарядним пристроєм та маніпулятором «миша», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №7 від 22.04.2016 - 2000 гривень, мобільний телефон «Нокіа 8910», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №7 від 22.04.2016 - 585 гривень, мобільний телефон «Сименс МЕ45» вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №7 від 22.04.2016 - 195 гривень, ADSL-модем, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №7 від 22.04.2016 - 382 гривень, MP-плеер «Iriver», модель Т30 Lawn Green, вартістю згідно товарного чеку від 21.07.2007 - 399,6 гривень, гроші в сумі 170 гривень, всього на загальну суму 3561,6 гривень, та належне ОСОБА_4 майно, а саме: Фен «Філіпс», модель HP 4847, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №7 від 22.04.2016 - 495 гривень, CD-плеер «Sony walkman», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №7 від 22.04.2016 - 275 гривень, машинка для стрижки «Скарлетт», модель SC-161, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №7 від 22.04.2016 - 252 гривень, а всього на загальну суму 1022 гривень.

Після цього, ОСОБА_1 разом з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, залишили місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 3561,6 гривень та потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1022 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочинів визнав повністю, підтвердив обставини вчинення злочинів як зазначено вище, у вчиненому щиро розкаявся.

Враховуючи, що учасники судового розгляду, визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, встановлено, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, розглядає справу за правилами, встановленими вказаною нормою закону.

Показання обвинуваченого є достовірними, узгодженими з іншими матеріалами справи. Підстав засумніватися в правдивості його свідчень у суду немає.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявні достатні підстави вважати, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю, та суд кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднана з проникненням у житло.

Як особистість ОСОБА_1 працездатний, не працює, не одружений, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, неодноразово судимий, останній раз 24.10.2016 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ст.ст. 71, 72 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі. Згідно з довідкою КЗОЗ «Обласний центр профілактики і боротьби зі СНІДом» від 19.09.2016 року, довідкою СІЗО від 27.10.2016 року, ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку з 26.08.2015 року, з діагнозом: ВІЛ-інфекція, ІІІ клінічна стадія, хронічний вірусний гепатит С, рецидивуючий кандидоз слизової порожнини рота. З 02.09.2015 року пацієнт отримував високоактивну антиретровірусну терапію.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, конкретні обставини справи, вказані дані про особу, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що обвинувачений повинен нести покарання у виді позбавлення волі у межах мінімальної санкції частини статті, в умовах ізоляції від суспільства, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Підстави для призначення покарання на підставі ст. 69 КК України відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишити без змін до моменту набрання вироком суду законної сили, у разі розгляду в суді апеляційної інстанції - до вирішення питання про зміну або скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з 08.09.2016 року з дня його фактичного затримання, як вказано в протоколі затримання.

Процесуальні витрати у справі та речові докази - відсутні.

Потерпілою ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2100 грн. Враховуючи доведеність обставин заподіяння обвинуваченим шкоди та її розмір, який згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №7 від 22.04.2016 року становить 1022 грн., то цивільний позов підлягає частковому задоволенню в межах доведеності, у розмірі 1022 грн., а в іншій частині задоволенню не підлягає.

Потерпілим ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5419 грн. 60 коп. Враховуючи доведеність обставин заподіяння обвинуваченим шкоди та її розмір, який згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №7 від 22.04.2016 року становить 3561 грн. 60 коп., то цивільний позов підлягає частковому задоволенню в межах доведеності, у розмірі 3561 грн. 60 коп., а в іншій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 1970 року народження визнати винуватим за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 24.10.2016 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 року 10 місяців позбавлення волі, більш суворим новопризначеним покаранням, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі в кримінально виправній установі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі зарахувати час перебування під вартою ОСОБА_1 з 08.09.2016 року по 31.01.2017 року включно в строк відбування покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) залишити без змін до моменту набрання вироком суду законної сили, у разі розгляду в суді апеляційної інстанції - до вирішення питання про зміну або скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з 08.09.2016 року з дня його фактичного затримання, як вказано в протоколі затримання.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду завдану злочином у розмірі 1022 (одна тисяча двадцять дві) грн. 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду завдану злочином у розмірі 3561 (три тисячі п'ятсот шістдесят одна) грн. 60 коп.

Процесуальні витрати у справі та речові докази - відсутні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти діб з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий -