Ухвала суду № 64452951, 25.01.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Фастовец В.М.

Доповідач - Єрмаков Ю.В.

Справа № 415/5008/16-ц

Провадження № 22ц/782/1025/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року м.Сєвєродонецьк

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого судді Єрмакова Ю.В.

суддів : Дронської І.О., Яреська А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Коротенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області у місті Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 03 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта Привільнявська» про стягнення компенсації за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

В вересні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості по сплаті заробітної плати, компенсації за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 03 листопада 2016 року позовну заяву в частині вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі було повернуто позивачу з підстав, передбачених ч. 3 ст. 118 ЦПК України.

Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 03 листопада 2016 року скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явилися, судом були виконані дії щодо повідомлення сторін про день та час розгляду справи відповідно до ст.74 ЦПК України, від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. Явка в апеляційну інстанцію не є обов'язковою, у зв'язку з чим справа розглядається за відсутності вказаних осіб відповідно до ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви в частині вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати, суд першої інстанції послався на ч.3 ст.118, п.6 ч.3 ст.121ЦПК України та виходив з того, що позивач при зверненні до суду з вимогами про стягнення заборгованості із заробітної плати не надав суду доказів того, що йому було відмовлено у видачі судового наказу чи такий наказ було скасовано.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду.

В силу ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на справедливий суд визначено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 3 ст.118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій ст.96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Також, відповідно до п.6 ч.3 ст.121 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли подана заява без дотримання порядку, визначеного частиною третьою статті 119 цього Кодексу.

Питання щодо наказного провадження врегульовані розділом 2 ЦПК України, а саме ст.ст.95-106 цього Кодексу.

Відповідно до ст.95 ЦПК України Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати (п. 1 ч. 1ст.96 ЦПК України).

Згідно п.п. 1,2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Отже, враховуючи наведене вище, судова колегія вважає, що повертаючи позовну заяву в частині вимог про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позову на підставі ст. 121 ЦПК України, оскільки позивачем не дотриманий порядок, визначений ч. 3 ст. 118 ЦПК України.

Доводи позивача про обмеження його доступу до правосуддя не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, втому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного судочинства, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, який одночасно є особливою формою судового рішення, і виконавчим документом,

Вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, підлягають судовому захисту виключно у порядку наказного провадження, оскільки ч. 3 ст. 118 ЦПК України передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у ч. 1 ст. 96 ЦПК України, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

З зв'язку з наведеним, повернення позовної заяви відповідно до п.6.ч.3 ст. 121 ЦПК України не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки законом чітко врегульований порядок звернення до суду з вказаним позовом та наслідки недотримання цього порядку.

З урахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, а тому оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Згідно зі ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;

3) змінити ухвалу;

4) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:

1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;

2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 03 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Луганської області набирає чинності негайно, може бути оскаржена до касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий Єрмаков Ю.В.

Судді: Яресько А.В.

Дронська І.О.