Ухвала суду № 64446029, 01.02.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/4518/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Грищенко О. В.Номер провадження 22-ц/788/148/17 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 50

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2017 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С. ,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 грудня 2016 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей, -

В С Т А Н О В И Л А:

31 серпня 2016 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, остаточно уточнивши позовні вимоги просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі, по 1000 грн. на кожного, щомісячно до досягнення ними повноліття.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають двох неповнолітніх синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з нею та перебувають на її утриманні.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 грудня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі, в розмірі 1600 грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 31.08.2016 року.

Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити рішення суду в частині визначення розміру аліментів, зменшивши розмір стягнутих з відповідача аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, замість 1600 грн. - 1000 грн. на двох дітей.

В доводах апеляційної скарги посилається на те, що він офіційно не працевлаштований, крім того, добровільно сплачує аліменти, купує дітям продукти харчування, дає кишенькові гроші. Також зазначає, що на його утриманні знаходяться непрацездатні батьки-інваліди.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_4, яка проти скарги заперечує, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 6). Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с. 32). Неповнолітні діти проживають з позивачкою і перебувають на її повному утриманні. Відповідач працює, має задовільний стан здоров'я, інших утриманців, крім неповнолітніх дітей, не має.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Суд врахував всі наведені обставини, в тому числі, те, що відповідач є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров'я, інших утриманців, крім неповнолітніх дітей, не має і прийшов до висновку про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1600 грн. на двох дітей.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 ст. 180 СК України передбачає обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших обставин, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Аналогічні роз'яснення містяться в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Статтею 184 СК України визначено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Суд першої інстанції, виходячи з положень ст. ст. 184, 180 СК України, дійшов до правильного висновку про наявність у відповідача обов'язку щодо сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

При визначенні розміру аліментів, суд врахував, що відповідач не надав доказів свого матеріального становища, які б свідчили про те, що він не має можливості сплачувати аліменти в розмірі 1600 грн. щомісячно на утримання двох дітей.

Тому, колегія суддів вважає, що місцевий суд правильно визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням наведеного, а також положень ст. ст. 180, 182 СК України та принципів розумності й справедливості, розмір присуджених до стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 1600 грн. щомісячно на двох дітей, є обґрунтованим.

Належних доказів того, що відповідач має інших утриманців, зокрема батьків-інвалідів, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, ним суду не надано.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 грудня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -