Вирок № 64440963, 23.01.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9652/15-к 1-кп/335/63/2017

В И Р О К І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 січня 2017 року місто Запоріжжя Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Бойка О.Ю. при секретарі Крижко Я.О., за участю прокурора Кулініча Д.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження №12015080060003521 від 04.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, дітей на утриманні немає, офіційно не працевлаштованого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 26.08.2015 року Хортицьким р/с м. Запоріжжя за ч.1 ст.289 КК України, засудженого до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном строком на 1 ріку вчиненні злочину, передбачених ч.2 ст.289 КК України, встановив:

04.08.2015 року приблизно о 04 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 маючи прямий умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового слідства особою, знаходячись біля будинку №10 по вулиці Миру в місті Запоріжжя, помітили автомобіль «ВАЗ 2108» 1987 року випуску, д.н. НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_3

В подальшому невстановлена особа, за допомогою заздалегідь підготовлених ножиць зламала замок лівої водійської двері та проникла до салону автомобіля, де також за допомогою заздалегідь підготовлених ножиць та викрутки зламала замок запалювання. Далі ОСОБА_1, який має навички водіння автомобіля сів на місце водія та з метою запуску двигуна автомобіля, за допомогою механічного повороту рукою частин замка запалювання завів двигун автомобіля, після чого разом з невстановленою особою на вказаному автомобілі попрямував на проїзну частину у бік Шевченківського району міста Запоріжжя з метою продажу вказаного автомобіля та тим самим незаконно заволодів транспортним засобом, що належав ОСОБА_3

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №211/15 від 23.08.2015 року, середня довідкова-довідкова вартість транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 2108, 1987 р/в на момент вчинення злочину складає 37358 гривень 10 копійок.

Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 37358 гривень 10 копійок.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК України. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.289 КК України, винним в обвинуваченні визнав себе повністю, розкаявся. Щодо вчиненого пояснив, що до нього звернувся його колишній знайомий з проханням перегнати автомобіль за винагороду, 04 серпня 2015 року приблизно о 04 годині ночі, вони разом із ним знаходилися біля будинку №10 по вулиці Миру в місті Запоріжжя. У цей же час вони підійшли до автомобіля «ВАЗ 2108» і він зрозумів, що автомобіль треба угнати. Його знайомий за допомогою ножиць зламав замок лівої водійської двері та проник до салону автомобіля, де також за допомогою ножиць та викрутки зламав замок запалювання, а він, оскільки має навички водіння автомобіля, сів на місце водія та з метою запуску двигуна автомобіля, за допомогою повороту рукою частин замка запалювання, завів автомобіля. Після того, як автомобіль завівся, вони автомобілем попрямували у бік Шевченківського району і біля Лахті, їх було зупинено та затримано працівниками ДАЇ.

Даючи юридичну оцінку, зібраним органом досудового розслідування доказам, заслухавши пояснення обвинуваченого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб і їх вірно кваліфіковано за ч.2 ст.289 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню по кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальними правопорушеннями, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у звязку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. Учасникам провадження розяснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судовим розглядом встановлено винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.

При визначенні виду й міри покарання судом враховується вчинення обвинуваченим, раніше судимого злочину що ст.12 КК України віднесено до тяжких злочинів, враховано особу винного, який офіційно не працює, мешкає разом із своєю матір'ю, яка є інвалідом 3 групи та цивільною дружиною, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в Запорізькій психіатричній лікарні, Запорізькому наркологічному диспансері не перебуває, є інвалідом 2 групи.

Як обставину, що помякшує покарання, суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування матеріальної шкоди

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинувачуваного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2ст.289 КК України, без конфіскації майна, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Зважаючи, що даний злочин ОСОБА_1 скоїв до винесення Хортицьким районним судом м. Запоріжжя 26.08.2015 року попереднього вироку, остаточне покарання має бути визначено йому за правилами ч.4ст.70 КК України.

Згідно з ч.2ст.65 КК Україниособа, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявність пом'якшуючих покарання обставин, а також те, що обвинувачений за час досудового слідства та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, суд прийшов до висновку, що обвинувачений на теперішній час загрози для суспільства не становить, має міцні соціальні та родинні зв'язки, соціально адаптований, підстав очікувати продовження обвинуваченим вчинення правопорушень суд не встановив.

Суд враховуючи позицію прокурора, який просив суд призначити покарання із застосуванням ст.ст.75, 76 КПК України, вважає, що забезпечити виправлення обвинуваченого можливо без реального відбування ним покарання, без ізоляції від суспільства - в умовах проживання у родині, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов'язків органами пробації протягом іспитового строку у максимальному розмірі, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченим умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого припинив свою дію, підстави для обрання нового запобіжного заходу відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 376 КПК України,

засудив:

ОСОБА_1, 22.02.1994 року, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років без конфіскації майна.

На підставі ч.4 ст.70 КК України в строк покарання, призначеного ОСОБА_1, за даним вироком, зарахувати частково покарання за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2015 року, визначивши таким чином ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням на 3 (три) роки, якщо протягом цього іспитового строку засуджений не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

У відповідності до п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого такі обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави 2209,68 грн. (дві тисячі двісті девять грн. 68 коп.) процесуальних витрат.

Речові докази: 2 резинові печатки (спец.пакет №2184424), сумку сірого кольору з інструментами (спец.пакет №0742791), що передані до камери схову Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити, полімерний пакет з автомобільними деталями - передані до камери схову Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області - повернути ОСОБА_3, автомобільНОМЕР_2, що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 повернути останньому за належністю.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О.Ю.Бойко