Вирок № 64440443, 02.02.2017, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/50/15-к

Провадження № 1-кп/314/3/2017

ВИРОК

іменем України

02.02.2017 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014080210001431, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 19.11.2014 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, місце народження: село Любимівка Каховського району Херсонської області, освіта вища, пенсіонер, одружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,-

за участю прокурора Коваленка О.О.,

законного представника неповнолітньої

потерпілої ОСОБА_2,

неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3,

представника служби у справах дітей

Вільнянської РДА Ходорової Н.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Балкового Р.Л.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

19.09.2014 о 19.30 год ОСОБА_1, знаходячись на території свого двору, який розташований за адресою: вул. Леніна в селі Новогупалівка Вільнянського району Запорізької області, з метою відстрілювання пацюків, які знаходились на території його домоволодіння, за допомогою пневматичної гвинтівки калібр 4,5мм «MODEL 82 S HANGHAI», діючи зі злочинною самовпевненістю, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, однак легковажно розраховуючи на їх відвернення, здійснив постріл в бік дороги, де в той час проходила неповнолітня ОСОБА_3, тим самим спричинив їй середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді кульового поранення в області лівого колінного суглобу.

Допитаний в судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_1, вину свою не визнав та пояснив, що дійсно в нього є пневматична гвинтівка калібру 4,5мм «MODEL 82 S HANGHAI», за допомогою неї він відстрілює пацюків на території свого домоволодіння.

19.09.2014 приблизно о 19.30год, він, знаходячись на території свого домоволодіння, здійснив один постріл, після якого почув писк, подумав, що влучив у пацюка. Після цього він зайшов до будинку, та більше нікуди не виходив. Протягом розгляду кримінального провадження обвинувачений в категоричній формі заперечував, що потерпіла отримала поранення саме від його пострілу, стверджував, що неможливо ідентифікувати кулю. Просив суд виправдати його.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується доказами, які суд вважає належними та доведеними.

При цьому ці конкретні докази спростовують доводи обвинуваченого щодо свого виправдання, а доводи обвинувачення визнаються доведеними з чітко визначеними обставинами, за яких було вчинено кримінальне правопорушення.

Так, допитана в судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 19.09.2014 приблизно о 19.30год, вона йшла додому, проходячи біля домоволодіння обвинуваченого, вона почула постріл і одразу відчула біль в нозі, перед пострілом її хтось освітив ліхтариком, поблизу загавкала собака, вона дуже перелякалась та швидким кроком направилась додому. Вдома мати оглянула її ногу і побачила поранення. В результаті поранення ОСОБА_3 знаходилась в лікарні, де їй видалили кульку.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 пояснила, що 19.09.2014 приблизно о 19.30год донька повернулась додому, вона була перелякана і казала, що в неї болить нога. Коли вона оглянула ногу доньки, то побачила поранення. В результаті поранення її донька тривалий час перебувала на лікуванні. В той день вона ходила по сусідах, намагалась з'ясувати, що сталось і хто влучив кулькою в її доньку. Підходила до будинку ОСОБА_1, але в нього було все зачинено, в будинку не було світла.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що 19.09.2014 в вечірній час доби вона йшла від сестри додому, біля неї пробігла дівчинка, з часом вона дізналась, що це була ОСОБА_3, через декілька хвилин вона почула крик, але при цьому нічого не розгледіла та пішла далі.

Свідок ОСОБА_7, пояснила, що її будинок знаходиться поруч з будинком ОСОБА_1. Так 19.09.2014 приблизно о 19.30год вона знаходилась у літній кухні на вулиці, почула гавкіт собак, потім крик, кричала дівчина. Через деякий час прийшла сусідка ОСОБА_2, розповіла, що її доньку хтось поранив.

Свідок ОСОБА_8 надав пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що її будинок знаходиться поруч з будинком ОСОБА_1. Ввечері 19.09.2014 вона почула крик дівчини, виглянула на вулицю, але нічого не побачила. На другий день дізналась від ОСОБА_2, що її доньку поранили.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, пояснили, що про поранення ОСОБА_3 вони дізнались від сусідів.

Вина обвинуваченого в інкримінованому злочині також підтверджується дослідженими у судовому засіданні іншими доказами:

Відповідно до висновку експерта № 4068 д від 20.09.2014 та № 5201 д від 11.12.2014, зазначений діагноз: «пулевое непроникающее ранение области левого коленного сустава» (а.с. 114, обор. а.с. 116).

14.10.2014 відповідно протоколу обшуку у ОСОБА_1 були вилучені: гвинтівка калібр 4,5мм «MODEL 82 S HANGHAI», ліхтарик, дві пластикові коробки з кульками (а.с. 125-126)

Судом також були оглянуті відеозаписи слідчих дій за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 В ході слідчого експерименту ОСОБА_1 підтверджував факт, що 19.09.2014 приблизно о 19.30год він здійснив постріл зі своєї гвинтівки, перед пострілом він світив ліхтариком для того, щоб впевнитись, що немає перехожих. Зробив один постріл, почув писк і пішов у будинок. Через декілька днів він дізнався, що в той день була поранена сусідська дівчинка. Як вона могла опинитись в зоні пострілу він не може зрозуміти, так як він перевіряв, щоб нікого не було перед пострілом, світив ліхтариком.

Відповідно до висновку експерта № 11-1/125 від 11.10.2016 надані на дослідження кулі з металу сірого кольору, які були вилучені у ОСОБА_1, та надана на дослідження деформована кулька, яка вилучена з лівого колінного суглобу неповнолітньої ОСОБА_3, виготовлені зі сплаву на основі свинцю, а також містять залізо та цинк, та збігаються за якісним та відносним кількісним елементним складом матеріалу виготовлення (том № 2 121-122).

Аналізуючи кожен окремо та в сукупності досліджені докази, суд вважає їх належними та допустимими.

Наведені докази, надані стороною обвинувачення, спростовують твердження ОСОБА_1 про непричетність до вчиненого злочину. Обвинуваченим був долучений пошкоджений чек № 1689 від 04.10.2014, в якому зазначена «пуля 1». Суд приходить до висновку, що пошкоджений чек не має ніякого відношення до предмета судового розгляду, ніяких конкретних доводів щодо доказового значення цього документа обвинувачений не навів.

Крім того відмовляючи обвинуваченому у задоволенні клопотання про призначення додаткової експертизи, суд виходив з того, що сторони мають право доказувати належність (неналежність) кваліфікації експерта, його спроможність дати достовірний висновок, правильність (неправильність) обраної методики експертного дослідження. Ніяких доводів щодо цих обставин обвинувачений не надав.

Керуючись ст. 67 КПК України, аналізуючи наведені докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням з точки зору допустимості, достатності, об'єктивності, неспростовності, з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, оскільки на підставі допустимих та достатніх доказів, встановлено відсутність будь-яких істотних суперечностей стосовно обставин справи, що інкриміновані обвинуваченому.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1:

за ст.128 КК України необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставин, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України ОСОБА_1 суд не вбачає. Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, ОСОБА_1 суд також не вбачає.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини справи, вказані дані про особу обвинуваченого.

Відповідно до даних, які характеризують особу, ОСОБА_1 є особою не судимою, пенсіонер, при цьому суд враховує вимоги ч. 3 ст. 56, ч. 2 ст. 57, ч.3 ст. 61 КК України, згідно яких покарання яке передбачене ст. 128 КК України у вигляді громадських робіт, виправних робіт, обмеження волі - не може бути призначене особам які досягли пенсійного віку.

Також суд враховує вимоги ст. 49 КК України, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

З огляду на зміст ч. 2 ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ст.128 КК України, є невеликої тяжкості.

Як вбачається з проведеного Верховним Судом України аналізу судової практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв'язку із закінченням строків давності, у випадку заперечення обвинуваченого проти застосування строків щодо нього, суд проводить судовий розгляд справи в повному обсязі, за наявності відповідних підстав визнає обвинуваченого винним у вчиненні конкретного кримінального правопорушення, постановляючи обвинувальний вирок, призначає винній особі покарання та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільняє її від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Частина 5 ст.74 КК застосовується лише у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст.49 КК). Якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою її підставою (закінчення строків давності) і вимагає закрити її, наприклад, за відсутністю події або складу злочину, суд, за наявності для цього підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись положеннями ст. 49, ч. 5 ст. 74, ст. 106 КК.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 19.09.2014 року вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, з дня вчинення ним кримінального правопорушення минуло понад два роки, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.128 КК України, не визнав, заперечував проти закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами, а відтак, в силу вимог ст. 49, ч. 5 ст. 74, ст. 106 КК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід звільнити від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.

Згідно зі ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

По даному кримінальному провадженню законним представником неповнолітньої потерпілої заявлений до обвинуваченого цивільний позов про відшкодування завданих матеріальної шкоди у розмірі 5000грн., та моральної шкоди в сумі 60000грн.

Відповідно до вимог ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законодавством.

Враховуючи доведеність та обґрунтування заподіяння неповнолітній потерпілій моральної шкоди незаконними діями обвинуваченого, суд вважає за необхідне цивільний позов задовольнити частково, з урахуванням моральних страждань, які перенесла неповнолітня потерпіла, визначивши суму відшкодування моральної шкоди з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості у розмірі 3200 грн. Визначаючи в чому саме полягає моральна шкода, заподіяна потерпілій, суд бере до уваги, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, потерпілій були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді поранення. Суд також враховує безпосередні обставини вчинення щодо неї цього кримінального правопорушення, під час якого обвинуваченим була застосована гвинтівка, тяжкість вимушених змін у житті потерпілої, пов'язані з лікуванням та відновленням здоров'я, перенесення нею стресу, ступінь пережитого страху.

Що стосується стягнення матеріальної шкоди, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як суду не надано жодного доказу стосовно понесених витрат.

Розподіл процесуальних витрат суд здійснює згідно ст. 124 КПК України.

Питання про речові докази суд має вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.

На підставі ст.ст. 49, 74, 106 КК України, звільнити ОСОБА_1 від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, 3200грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням:

- судової балістичної експертизи № 437/ЗТ від 29.10.2014 в розмірі 589,68грн. (рахунок № 3111611570009, Одержувач - УК у Шевченківському р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області).

- експертизи № 11-1/125 від 11.10.2016 в розмірі 4952,25грн. (р/р 31112115700007 «Інші витрати», одержувач УК у Печерському районі міста Києва, Код одержувача: 38004897, Банк: ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019).

Матеріали кримінального провадження, долучені прокурором, які є письмовими доказами по справі, залишити в матеріалах судової справи.

Речові докази:

-Кулю, вилучену протоколом огляду 01.10.2014 - знищити;

-джинсові штани, вилучені 06.10.2014 - повернути законному представнику неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2, при відмові отримати - знищити;

-ліхтарик, пневматичну рушницю, дві коробки з набоями, вилучені 14.10.2014 - конфіскувати в дохід держави;

-ДВД диск, лист паперу з рукописним текстом ОСОБА_1 залишити в матеріалах судової справи.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області обвинуваченим протягом 30 днів з дня отримання його копії, іншими учасниками процесу в цей же строк від дня його проголошення.

Суддя: В.О. Кіяшко

02.02.2017