Постанова № 64439285, 26.01.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/12256/16-а

Провадження № 2-а/263/30/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області про скасування постанови серії АА № 204354 від 16.09.2016 року про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.09.2016 року серії АА № 204354 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 2550 гривень. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 05.09.2016 року відносно неї, як головного бухгалтера ПАТ «Азовмаш», головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів фізичних осіб, майнових податків та єдиного внеску Новиковою О.О. було складено протокол № 78/05-19-13-01 Серії АА № 808167 про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП, за несплату єдиного внеску відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати та сум нарахованого єдиного внеску за червень 2016 року у сумі 118717,75 гривень; за липень 2016 року - у сумі 72463,12 гривень. На підставі зазначеного протоколу 16.09.2016 року заступником начальника Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Костенниковою В.В. винесена постанова серії АА № 204354 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в розмірі 2550 гривень за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП. Вважає зазначену постанову неправомірною, оскільки відповідно до посадової інструкції обов'язки позивача, як головного бухгалтера, закінчуються на етапі правильного та своєчасного нарахування державних податків і зборів, зокрема формування Додатку № 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що надаються ПАТ «Азовмаш». Фінансово-господарська діяльність підприємства, зокрема, перерахування (сплата) узгоджених податкових зобов'язань з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не відносяться до посадових обов'язків позивача. Вважає, що притягнення її до відповідальності саме за несплату (не перерахування) належних до сплати податків та зборів не має законних підстав, а провадження справі про адміністративне правопорушення відносно неї підлягає закриттю. Також зазначила що в порушення норм КУпАП Протокол № 78/05-19-13-01 Серії АА № 808167 про адміністративне правопорушення позивачеві під розписку вручений не був. Натомість протокол був направлений не на адресу особи, на яку він складений, а на адресу ПАТ «Азовмаш». Вважає, що порушуючи ст. 256 КУпАП, відповідач позбавив її можливості подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Крім того зазначає, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута без дотримання вимог ст.. 268 КУпАП за відсутності позивача при тому, що ніяких даних про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи відповідач не мав, оскільки на розгляд адміністративної справи позивач взагалі не запрошувалась. Зазначила, що при винесенні постанови серії АА № 204354 посадовою особою Відповідача не були виконані вимоги ст.ст. 7, 245, 278 КУпАП щодо перевірки при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відомостей щодо сповіщення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце її розгляду. Також зазначила, що в порушення вимог ст. 285 КУпАП постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивачеві оголошена не була. Копія постанови протягом трьох днів їй також вручена не була. Натомість постанова від 16.09.2016 року була надіслана на адресу ПАТ «Азовмаш». На підставі викладеного просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.09.2016 року серії АА № 204354 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 2550 гривень.

Позивач ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнала та заперечувала проти задоволення позову у письмових запереченнях, в яких зазначила, що при перевірці своєчасності сплати єдиного внеску по ПАТ «Азовмаш» було встановлено порушення строків сплати єдиного соціального внеску по терміну сплати 20.07.2016 року, 20.08.2016 року та у порушення приписів пп.1 п.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про що повідомлено рекомендованим листом від 26.08.2016 року № 29135/10/05-19-17-02 та запрошено 05.09.2016 року для ознайомлення, підписання протоколу про адміністративне правопорушення та акту камеральної перевірки, яке отримано 31.08.2016 року .

При цьому, 05.09.2016 року ОСОБА_1 не з'явилась до Маріупольської ОДПІ. У зв'язку з чим, 05 09.2016 року посадовими особами ОДПІ складено акт про неявку 05.09.2016 року до Маріупольської ОДПІ ОСОБА_1 № 373/05-19-13-01/30832888 від 05.09.2016 року та акт про непідписання протоколу про адміністративне правопорушення та акту камеральної перевірки.

05.09.2016 року складено акт про результати камеральної перевірки № 554/05-19-1704/30832888 та протокол № 78/05-19-13-02 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

16.09.2016 року була розглянута адміністративна справа заступником начальника Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Костенникою В.В. та винесено Постанову по справі адміністративного правопорушення, якою притягнуто до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 2550,00 гривень та вручено платникові копію постанови 23.09.2016 року згідно з листом поштового відправлення.

При цьому ОСОБА_1 не з'явилась до Маріупольської ОДПІ для розгляду адміністративної справи , про що складені відповідні акти від 16.09.2016 року № 403/05-19-13-1 про неявку до Маріупольської ОДПІ головного бухгалтера ПАТ «Азовмаш» ОСОБА_1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення та № 404/05-19-13-01 про непідписання головним бухгалтером ІІАТ «Азовмаш» ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення у зв'язку з неявкою.

У зв'язку з тим, що підприємством не своєчасно сплачено єдиний соціальний внесок за червень та липень 2016 року у Маріупольської ОДПІ виникли правові підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладання адміністративного стягнення.

Несплата єдиного внеску не лише шкодять бюджету, а і позбавляють працівників даного підприємства на врахування даного періоду в стаж роботи, що вплине в майбутньому на розрахунок пенсій.

Дії позивача шкодять працівникам підприємства, які працюють, отримують заробітну плату та на вимогу посадових осіб підприємства не будуть мати страхового стажу за даний період.

Вважає, що позиція позивача щодо наявності правових підстав для незастосування штрафних санкцій з єдиного внеску є цілком необґрунтованою та безпідставною.

Також зазначила, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення може складатися на керівника та головного бухгалтера одночасно, оскільки вони зобов'язані своєчасно нарахувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також своєчасно подавати за встановленою формою звітність щодо єдиного внеску, достовірні відомості, що використовуються в Державному реєстрі, інші відомості, передбачені Законом N 2464.

Оскільки нормами КУпАП не передбачено обмежень щодо періодичності притягнення порушників до адміністративної відповідальності, то на правопорушників накладаються адміністративні стягнення з тією періодичністю, з якою вчиняються порушення.

Просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог в повному обсягу.

Дослідивши матеріали справи, докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 працює на посаді головного бухгалтера ПАТ «Азовмаш», що визнається сторонами.

05.09.2016 року відносно ОСОБА_1, як головного бухгалтера ПАТ «Азовмаш», головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів фізичних осіб, майнових податків та єдиного внеску Новиковою О.О. було складено протокол № 78/05-19-13-01 Серії АА № 808167 про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП, за несплату єдиного внеску відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати та сум нарахованого єдиного внеску за червень 2016 року у сумі 118717,75 гривень; за липень 2016 року - у сумі 72463,12 гривень.

16.09.2016 року на підставі зазначеного протоколу заступником начальника Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Костенниковою В.В. винесена постанова серії АА № 204354 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в розмірі 2550 гривень за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП, за порушення п. 11 ст. 9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 11, 12 ч. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть в тому числі адміністративну відповідальність згідно із Законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно абз. 2 п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Суть спірних правовідносин полягає у визначенні правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 2550 гривень, що регулюється нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Податкового кодексу України, а також у дотриманні контролюючим органом всіх процесуальних норм при прийнятті рішення суб'єкта владних повноважень.

За приписами підпункту 20.1.41 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 11, 12 частини 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, протокол та постанова у справі про адміністративне правопорушення були складені за відсутністю ОСОБА_1, жодних пояснень по суті правопорушення, встановленого податковим органом, позивач не надавала. Копію постанови про накладення адміністративного стягнення від 16.09.2016 року надіслано на адресу ПАТ «Азовмаш», а не позивачеві.

Щодо пояснень відповідача з приводу повідомлення позивача про час і місце розгляду протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності рекомендованим листом з повідомленням, куди позивач не з'явилась та про що складено акт, то суд зазначає, що зазначене повідомлення було надіслано на адресу підприємства, де працює позивач, а не на адресу її проживання, тому суд не вважає це належним повідомленням позивача, оскільки остання не поставила свого підпису у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що не спростовується матеріалами справи.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суб'єкт владних повноважень, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси особи, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для особи не повинен порушувати право особи, щодо якої прийнято рішення на участь у процесі його прийняття. Особа, щодо якої приймають рішення, має право бути вислуханою суб'єктом владних повноважень: вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахування штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Разом із цим, згідно з п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI, тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зупиняється застосування до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася (або проводиться) антитерористична операція, норм статей 25 (Заходи впливу та стягнення) і 26 (відповідальність за порушення цього Закону) цього Закону.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено місто Маріуполь, де зареєстровані позивач та відповідач.

Як вже зазначалося судом, відповідно до п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Факт несвоєчасної сплати єдиного внеску з порушенням строку визнається сторонами і додаткового доказування не потребує.

Суд зазначає, що станом на день розгляду даної справи судом (26 січня 2017 року) АТО триває, як тривала і станом на 16 вересня 2016 року (дата прийняття спірної постанови).

Відповідно до п.п. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Згідно з вимогами ст. 234-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ст. 165-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Відповідно до вимог п. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення. Отже у разі незгоди з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, встановлено законодавче право її оскарження до суду.

Згідно з вимогами ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за умов відсутності в її діях вини, як обов'язкового елементу складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 8-11, 109, 122, 158-163, 167 КАС України, ст.ст. 165-1, 247, 284, 288 КУпАП, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Податковим кодексом України, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області про скасування постанови серії АА № 204354 від 16.09.2016 року про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.09.2016 року серії АА № 204354 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 2550 гривень.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя О.М. Томілін