Вирок № 64438089, 24.09.2015, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа № 498/1117/15-к

Номер провадження 1-кп/498/162/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року смт. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді - Рімашевській О.В.

при секретарі - Правда Н.А.

за участю прокурора - Лємака В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Велика Михайлівка кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1201516028000270 від 07 липня 2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Малозименове Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, має дитину 2007 року народження, освіта неповна середня, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акта встановлено, що 06 липня 2015 року близько 14-00 годин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, знаходився на території тракторної бригади №2, яка розташована на околиці с. Червонознамянка Іванівського району Одеської області. Напроти території тракторної бригади № 2 ОСОБА_1 побачив автомобіль марки ВАЗ 2107, державний знак НОМЕР_1, білого кольору, власником якого був ОСОБА_2 У ОСОБА_1 виник умисел на таємне заволодіння вказаним транспортним засобом. Реалізуючи свій злочинний умисел, умисно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 підійшов до вказаного автомобіля, після чого, впевнившись у відсутності власника автомобіля, скориставшись тим, що ключ був в замку запалення автомобіля, ОСОБА_1 сів в салон автомобіля, завів його та поїхав в напрямку з с.Петрівське до с. Новоборисівка Великомихайлівського району Одеської області. Під час руху автомобіль під керуванням ОСОБА_1 з»їхав з дороги та застряв у багнюці. При спробі виїхати на дорогу в автомобілі виникло коротке замикання електропроводки моторного відсіку двигуна, в результаті чого виникла пожежа та автомобіль згорів. Після чого ОСОБА_1 залишив автомобіль та пішов з місця події. Згідно висновку експерта № 82 від 18.08.2015 року ринкова вартість автомобіля марки «ВАЗ 2107» номер державної реєстрації НОМЕР_1 станом на 06.07.2015 року складає 31527,30 грн. В наслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 була спричинена матеріальна шкода в зазначеному розмірі. В ході досудового слідства матеріальна шкода відшкодована частково в сумі 11527,30 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав себе винуватим у вчиненні зазначеного злочину, щиро розкаявся в його вчиненні, обставин, викладених в обвинувальному акті, не оспрював.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 своїми діями незаконно заволодів транспортним засобом, та кваліфікує ці дії за ч. 1 ст. 289 КК України.

11 вересня 2015 року між потерпілим ОСОБА_2, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1, з іншого, укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України, та разом з обвинувальним актом направлена до суду.

Згідно вказаної угоди підозрюваний ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 289 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на три роки зі звільненням його від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на два роки. Також підозрюваний ОСОБА_1 взяв на себе обов»язок кожного місяця в період з 10 по 20 число сплачувати потерпілому ОСОБА_2 по 5000,00 грн. в рахунок відшкодування спричиненої шкоди, до повного відшкодування завданого ним збитку, тобто починаючи з жовтня 2015 року до 20 січня 2016 року повинен повністю відшкодувати потерпілому спричинений злочином збиток. В угоді зазначено про часткове погашення спричиненої потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 11527,30 грн. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Судом також встановлено, що санкцією ч. 1 ст. 289 КК України передбачене покарання, у тому числі, у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до пяти років.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені йому п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, порядок та умови звільнення від його відбування, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпілий ОСОБА_2 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання обвинуваченим своєї вини.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні погодився на призначення узгодженої ним та потерпілим міри та виду покарання, а також звільнення від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Характер взятих підозрюваним ОСОБА_1 на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

Прокурор в судовому засіданні висловив думку щодо можливості затвердження угоди про примирення, укладеної 11 вересня 2015 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1, оскільки угода відповідає вимогам КПК України та не порушує прав інших осіб та суспільних інтересів. Узгоджену потерпілим та підозрюваним міру покарання вважає такою, що відповідає вчиненому злочину з урахуванням всіх обставин.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1, з іншого, і призначення підозрюваному узгодженої сторонами міри покарання із звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 в період іспитового строку обов»язки, встановлені п. 3,4 ст. 76 КК України, а саме повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Оскільки в судовому засіданні клопотань щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили не надходило, то судом такі заходи не обираються.

Суд також вважає за необхідне в силу ст. 126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню у розмірі 982 гривні 08 копійок, за проведення автотоварознавчої експертизи.

Судом не вирішується питання про речові докази у справі в силу ч. 9 ст. 100 КПК України, яка відповідно передбачає, що питання про долю речових доказів і документів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження в тому випадку, якщо такі речові докази або документи були надані суду, а в даному випадку сторонами кримінального провадження речові докази суду не надавались, у звязку з чим у суду відсутні правові підстави для вирішення питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 11 вересня 2015 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до досягнутої сторонами узгодженості ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, який обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 24 вересня 2015 року.

Відповідно до п. 3,4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов»язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню у розмірі 982,08 грн (дев»ятьсот вісімдесят дві гривні 08 копійок), перерахувавши їх за реквізитами: ГУК в Одеській області (Милиновський район) 24060300, р/р 31114115700007, код ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011, банк ГУДКСУ в Одеській області.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Великомихайлівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому, потерпілому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ О.В. Рімашевська