Рішення № 64434013, 31.01.2017, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2017 р. Справа № 926/4356/16

За позовомЗаступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області та Берегометської селищної ради Вижницького районудо відповідачаНаціонального природного парку «Вижницький»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаВижницька міська радапростягнення шкоди, завданої лісу 79814 грн.Суддя Швець Микола ВасильовиччПредставники :Від позивача-1ОСОБА_1, довіреність № 1 від 23.01.2017р.Від позивача-2Не зявивсяВід відповідачаОСОБА_2, довіреність б/н від 24.05.2016р.Від третьої особиНе зявивсяПрокурор ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області та Берегометської селищної ради Вижницького району звернувся з позовом до Національного природного парку «Вижницький» про стягнення шкоди, завданої лісу - 79814 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що внаслідок недбалості працівника відповідача навколишньому природному середовищу завдано шкоди у розмірі 79814 грн. Шкода полягає у незаконній вирубці дерев на ввіреному працівнику у кварталі №3 виділах 10, 11, 12 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький». Вироком у кримінальній справі у кримінальному провадженні №12016260060000240 стосовно ОСОБА_4 (працівника відповідача) встановлена вина вказаної особи та притягнуто її до кримінальної відповідальності. Розмір шкоди визначено на підставі розрахунку проведеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.2013р. Тому, прокурор просить стягнути з Національного природного парку «Вижницький» шкоди, завданої лісу - 79814 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2016р. справу призначено судді Швецю М.В.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 06.12.2016р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду в судовому засіданні 20.12.2016р. на 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 20.12.2016р. відкладено розгляд справи на 12.01.2017 р. на 10:30 год.

12.01.2017р. в судовому засіданні оголошено перерву до 24.01.2017р. на 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 24.01.2017р було задоволено заяву прокурора (про уточнення позовних вимог) про зміну предмету позову, залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Вижницьку міську раду, задоволено заяву Берегометської селищної ради Вижницького району (відповідача-2) про відмову від позову та відкладено розгляд справи на 31.01.2017р. на 10:30 год.

25.01.2017р. та 30.01.2017р. Вижницька міська рада через канцелярію суду подала пояснення на позов вх. № 276 та вх. №325, в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без участі її представника.

Прокурор та представник позивача-1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обємі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов вх. № 113 від 12.01.2017р.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

В період з 19 по 21 квітня 2016 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було проведено позапланову перевірку Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства та складено Акт перевірки.

Відповідно до вказаного Акту перевірки в кварталі №3 виділах 10, 11, 12 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», тобто у ввірених ОСОБА_4 кварталах, виявлено незаконну порубку 5 дерев породи ялиця та 13 дерева породи бук. На кореневих лапах пнів незаконно зрізаних дерев були відсутні клейма для відводу дерев в рубку та майстром з охорони природи Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_4 дана незаконна порубка дерев не виявлялась, про що свідчила відсутність клейм на зрізах пнів та записи в книзі виявлених лісопорушень.

Згідно розрахунка проведеного у відповідності до додатку №1 до постанови КМУ №541 від 24 липня 2013 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» розмір шкоди внаслідок незаконної рубки 18 дерев породи ялиця та бук Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» становить 79814,00 грн.

Відповідно до наказу №28-к від 10.08.2015р. т.в.о. директора НПП «Вижницький», ОСОБА_4 призначений на посаду майстра з охорони природи Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП «Вижницький», що розташований в смт.Берегомет по вул.Центральна, 27-А.

10 серпня 2015 року між т.в.о. директора НПП «Вижницький» ОСОБА_7 та ОСОБА_4, як майстром з охорони природи, було укладено договір №42 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого останній, працюючи на посаді майстра з охорони природи виконує роботу безпосередньо пов'язану із збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за збереження довірених йому Установою матеріальних цінностей і у встановленому законом порядку відповідає за їх збереження, у зв'язку з чим зобов'язується: дбайливо ставитись до переданих йому для зберігання матеріальних цінностей, вчасно повідомляти установу про будь-які обставини, що загрожують збереженню довірених йому цінностей, проводити приймання і відпускання матеріальних цінностей за документами, підписаними керівником установи і її головним бухгалтером.

Згідно посадової інструкції на майстра з охорони природи ОСОБА_4 було покладено обов'язки щодо забезпечення режиму охорони території та об'єктів НПП «Вижницький» у межах ввіреного йому відділення (обходу), попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства, здійснення охорони природних комплексів національного парку в межах відділення, забезпечення порядку використання природних ресурсів, забезпечення додержання вимог щодо відвідування території та об'єктів національного природного парку в межах відділення (обходу), попередження пошкодження лісових насаджень внаслідок незаконних рубок, здійснення заходів щодо запобіганню виникнення, поширення пожеж, інших надзвичайних ситуацій та їх ліквідації, а також щодо безпосередньої охорони лісу та іншого державного майна на ввіреній йому дільниці, складання протоколів про всі види порушень природоохоронного законодавства та скерування їх у відділення, а також інші обов'язки щодо охорони лісу.

11 серпня 2015 року майстер з охорони природи ОСОБА_4 згідно акту прийому-передачі обходу (дільниці) прийняв від майстра з охорони природи ОСОБА_8 обхід №1 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», який складається з кварталів №1, 2, 3, 13, 14, площею 427га.

Однак, майстер з охорони природи Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_9, як службова та матеріально-відповідальна особа, будучи зобов'язаним належно виконувати свої службові обов'язки, маючи об'єктивну можливість виконання покладених на нього обов'язків щодо охорони та захисту лісу, в період з 11 серпня 2015 року по 19 квітня 2016 року, перебуваючи на ввіреному йому обході №1 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» на території смт. Берегомет, Вижницького району Чернівецької області, неналежно виконував свої службові обов'язки, не здійснював належних перевірок на ввіреному йому обході, не здійснював належних дій щодо попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства, а саме попередження пошкодження лісових насаджень внаслідок незаконних рубок, не здійснював належної охорони природних комплексів національного парку в межах ввіреного йому обходу, в результаті чого допустив незаконну порубку 5 дерев породи ялиця та 13 дерев породи бук в кварталі №3 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», яку здійснили невстановлені особи в період з 11 серпня 2015 року по 19 квітня 2016 року, що спричинило збитки державі в сумі 79814 грн.

Судовим слідством у кримінальному провадженні №12016260060000240 стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 367 КК України встановлено, що майстер лісу Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_4 вчинив службову недбалість, яка виразились у невиконанні та неналежному виконанні своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, у недотриманні вимог чинного законодавства України в період з 11 серпня 2015 року по 19 квітня 2016 року, внаслідок незаконної рубки 4 дерев породи бук та 1 породи ялиця в кварталі №3 виділ 10, 6 дерев породи бук та 1 породи ялиця в кварталі №3 виділ 11, 3 дерев породи бук та 3 породи ялиця в кварталі №3 виділ 12 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький».

Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.10.2016р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.367 ч.1 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 грн. з позбавлення права обіймати посади, пов'язані із здійсненням владних повноважень, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків строком на 1 рік 6 місяців.

За змістом ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача шкоди, яка заподіяна природному середовищу внаслідок незаконної рубки невідомими особами дерев на території ПНДВ НПП «Вижницький».

У відповідності до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з приписами частин третьої та четвертої статті 17 Лісового кодексу України (далі ЛК України) ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

За приписами статті 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.

Згідно з пунктом 5 статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Як передбачено пунктами 1, 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004р. № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Відповідно до статті 107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Як унормовано у статтях 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно встановити в діях відповідача наявність складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства (у випадках встановлення контролюючими органами факту правопорушення при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства), слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обовязків, зокрема за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев невстановленими особами.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні їх працівниками та не перешкоджанні незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев), внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обовязків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 29.07.2015р. у справі №927/850/14, від 30.07.2015р. у справі №927/56/15, від 08.10.2015р. у справі №912/1676/14 та від 28.10.2015р. у справі №909/132/15.

Враховуючи вимоги статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України у вирішенні спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у Постанові Вищого господарського суду України від 14.10.2014р. у справі №906/249/14.

Судом (вироком суду) встановлено, що працівник відповідача ОСОБА_4 допустив службову недбалість, а саме: не виявив та не зафіксував незаконну рубку дерев на ввіреній йому території, що, в свою чергу, спричинило збитки навколишньому природному середовищу, а відтак є підставою для стягнення з відповідача завданої навколишньому природному середовищу шкоди у сумі 79814 грн.

Відповідно до п.1 постанови КМУ №541 від 24 липня 2013 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та обєктів природно-заповідного фонду внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здеревяніле стебло, до ступеня припинення росту.

При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, слід врахувати приписи статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та вимоги пункту 7 частини третьої статті 29, пункту 7 частини другої статті 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Щодо поданого відповідачем відзиву на позов № 113 від 12.01.2017р. слід зазначити, що згідно з приписами ст. 19 Лісового кодексу постійні лісокористувачі, у тому числі НПП Вижницький, зобовязані забезпечувати охорону, захист та відтворення лісових насаджень, а також відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків, тому саме НПП Вижницький, як постійний лісокористувач, зобовязаний відшкодувати заподіяну шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства.

Таким чином, відповідно до вимог статей 19, 63, 64, 67, 69, 105, 107 Лісового кодексу України, статей 16, 20, 42, 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що незабезпечення службовою особою відповідача охорони лісу і є тою незаконною, неправомірною дією, яка призвела до незаконної рубки лісу, внаслідок чого державі завдано збитків, відтак правомірно здійснено розрахунок заявленої до стягнення суми збитків, на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою КМУ №541 від 24 липня 2013 року.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, а також заслухавши прокурора, представника відповідача, суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги прокурора є обґрунтованими і відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 1378 грн. слід покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведений до розгляду в судовому порядку.

Враховуючи викладене та керуючись статтями ст. ст. 1, 12, 22, 29, 33, 43, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Національного природного парку Вижницький (Чернівецька область, Вижницький район, смт. Берегомет, вул. Центральна, 27-А; код 21438930) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Шевченка, 71 А, код 37978189) шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, у сумі 79814 грн. на р/р 33114331700333, назва банку одержувача - УДКСУ у Вижницькому районі, код - 37984590, МФО банку одержувача - 856135, код платежу 24062100 (за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища), які перерахувати одержувачам коштів шляхом перерахування одержувачам:

- 50 відсотків на рахунок Вижницької міської ради в сумі 39907 грн.;

- 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 15962,80 грн.;

- 30 відсотків до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 23944,20 грн.

3. Стягнути з Національного природного парку «Вижницький» (Чернівецька область, Вижницький район, смт. Берегомет, вул. Центральна, 27-А; код 21438930)

на користь прокуратури Чернівецької області (м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код 02910120) 1378 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Повне рішення складено 01.02.2017р.

Суддя М.В.Швець