Постанова № 64429947, 31.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 337/3889/16-п Суддя в 1-й інстанції Мурашова Н.А.

Провадження №33/778/65/17 Суддя в 2-й інстанції Рассуждай В.Я.

Категорія ст. 130 ч. 1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Рассуждай В.Я., розглянувши справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 грудня 2016 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 7 жовтня 2016 року о 20.00 год. в м. Запоріжжі по вул. Північне шосе, 45, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21081, державний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці, млява мова), в порушення п. 2.5 ПДР України від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом ст. 268 КУпАП, на неповноту та необ'єктивність судового розгляду, просить постанову скасувати та закрити провадження за відсутності складу правопорушення.

Зазначає, що на час розгляду справи він знаходився у службовому відрядженні, а його захисник знаходився на лікарняному, що позбавило його та захисника можливості з'явитися до суду та реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема дати пояснення, задати запитання свідкам та працівникам поліції, яки викликались до суду. Працівник поліції сама в судовому засіданні пояснила, що не може підтвердити ознаки алкогольного сп'яніння. Зазначає, що від проходження медичного огляду він не відмовлявся.

До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Білицький Є.М. не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно - 17 січня 2016 року за телефонами, наявними в матеріалах провадження, із заявами про відкладення розгляду апеляційної скарги на адресу апеляційного суду не звернулись, з огляду на що у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП їх неявка не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, постанову судді та апеляційну скаргу, прихожу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 № 367434 від 7 жовтня 2016 (а.с. 1), поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 5, 6), даними, що містяться в направленні на медичний огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, про відмову водія від проходження огляду (а.с. 3,4); рапортами інспектора поліції ОСОБА_5, з яких випливає, що відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, від керування транспортним засобом ОСОБА_1 був відсторонений, посвідчення водія було вилучено, видано тимчасовий дозвіл (а.с. 7,8); наданими суду першої інстанції поясненнями інспекторів поліції ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також дослідженим судом першої інстанції відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с. 11).

Доводи апелянта з приводу того, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки суд дослідив всі наявні в матеріалах адміністративної справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Допитані судом першої інстанції інспектори поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння - порушення координації рухів, млява мова, неадекватна поведінка. Ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, в тому числі у поясненнях свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4

Зазначене спростовує твердження апелянта про відсутність у нього ознак алкогольного сп'яніння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що хвилювався про матір, якій стало зле, у зв'язку з чим бажав пройти огляд на стан сп'яніння пізніше.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Частина 1 ст. 130 КУпАП встановлює відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Законодавством не передбачені виключення з обов'язку водія щодо проходження огляду на стан сп'яніння, об'єктивних причин, які б перешкоджали ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння не встановлено, з урахуванням того, що відповідно до довідки КУ «Територіалне медичне об'єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_8 від госпіталізації відмовилася (а.с. 21).

Крім того, апелянт не пояснює причини того, що йому заважило пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу.

Наведене вище спростовує відповідні доводи апеляційної скарги.

Суд першої інстанції дав належну оцінку висновку КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» № 6120, наданому ОСОБА_1 суду, визнавши дані огляду на стан сп'яніння недійсними, оскільки згідно відповіді КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» огляд ОСОБА_1 не проводився, висновок № 6120 складений відносно іншої особи - ОСОБА_9 Крім того, з висновку вбачається, що огляд нібито проведений в час, коли ОСОБА_1 знаходився на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується відеозаписом події та даними протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційним судом перевірені доводи апелянта про те, що районний суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1, чим порушив право останнього на захист.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 брав участь у судових засіданнях 11 та 25 листопада 2016 року, де користався правами, передбаченими ст. 268 КУпАП - користувався юридичною допомогою адвоката Білицького Є.М., давав пояснення, заявляв суду клопотання, подавав докази, ставив питання свідкам ОСОБА_6, ОСОБА_7 Вказане підтверджується не лише журналами судових засідань, а і їх аудіозаписами.

9 грудня 2016 року ОСОБА_1 надав клопотання про перенесення розгляду справи, призначеної на 13 грудня 2016 р., на іншу дату, яке було задоволено судом та справу відкладено на 22 грудня 2016 року, про що ОСОБА_1 та його захиснику було повідомлено по телефону, що підтверджується телефонограмами (а.с. 54).

22 грудня 2016 року ні ОСОБА_1, ні адвокат Білицький Є.М. в судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не надали, однак суд, з метою дотримання права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на участь у розгляді справи, знову відклав розгляд справи.

Про дату і час наступного судового засідання судом завчасно проінформовано ОСОБА_1 та його захисника (а.с. 59), проте зазначені особи в судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не надали.

Таким чином, всупереч доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 мав можливість реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 грудня 2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Запорізької області В.Я. Рассуждай