Постанова № 64429940, 30.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №328/4002/16-п Головуючий в 1 інст. Ушатий І.Г.

Провадження №33/778/23/17 Доповідач в 2 інст. Городовенко В.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гриценко С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою останнього на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 28 листопада 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який працює станочником у ТОВ «Артпром», та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04 листопада 2016 року о 20-40 год., в м.Молочанськ по вул.Крупській керував мопедом SUZUKI, д/н НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Тест на алкоголь проведено за допомогою алкотестеру «Драгер» №0593, проба позитивна 0,65 проміле.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи обставин справи, та доведеність його вини, просить вищевказану постанову суду змінити, та на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення звільнити його від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, та закрити провадження. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що судом допущено порушення його права на захист, оскільки йому не надано можливості звернутися за правовою допомогою та подати докази, які підтверджують малозначність правопорушення. Також зазначає, що суд безпідставно не прийняв його доводи щодо малозначності вказаного правопорушення, оскільки будь-яких негативних наслідків від його дій не настало. Крім того, на думку апелянта, судом не враховано даних про його особу.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 неодноразово не з'являвся, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах, є обґрунтованими, та апелянтом не оспорюються.

Твердження апелянта про те, що судом допущено порушення його прав на захист, спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так з матеріалів справи вбачається, що при складанні інспектором поліції відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, останньому роз'яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_2 у протоколі про адміністративне правопорушення, у графі «Підпис особи ознайомленої з місцем, часом розгляду справи, та якій роз'яснено її права і обов'язки» (а.с.4).

Під час судового розгляду справи ОСОБА_2 також роз'яснені його права, передбачені ст.ст.268, 287-289 КУпАП, про що свідчить заява останнього (а.с.10).

При накладенні адміністративного стягнення суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, дотримався вимог ст.33 КУпАП, та наклав стягнення у межах встановлених цим Кодексом, але без позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, оскільки останній, згідно довідки інспектора ДПП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, не має посвідчення водія.

Таким чином, твердження апелянта про те, що під час розгляду справи судом першої інстанції в достатній мірі не враховано всіх обставин, в тому числі і даних про його особу, є безпідставними.

Також апеляційний суд не вбачає підстав для закриття провадження по справі через малозначність вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, яке є джерелом підвищеної небезпеки, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, тим самим своїми діями ставив під загрозу життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху.

Долучені до апеляційної скарги позитивні характеристики ОСОБА_2, копії свідоцтв про народження та смерть, довідка про склад сім'ї заслуговують на увагу, але вони не можуть слугувати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 28 листопада 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області С.І.Гриценко