Постанова № 64429937, 30.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №310/5978/16-п Головуючий в 1 інст. Маринін О.В.

Провадження №33/778/14/17 Доповідач в 2 інст. Городовенко В.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Городовенко В.В.,

при секретарі Лопух Ю.О.,

за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, та її захисника-адвоката Безух М.І. (в режимі відеоконференції з Бердянським міськрайонним судом Запорізької області),

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою останньої на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м.Бердянськ Запорізької області, громадянку України, не працевлаштовану, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 визнано винною в тому, що вона 18 серпня 2016 року о 00-56 год. в м.Бердянськ по вул.Мічуріна, біля будинку №104 керувала автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та продуття алкотестеру «Драгер» відмовилася у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків, тим самим порушила п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вищевказану постанову суду скасувати, та закрити провадження по справі. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що розгляд даної справи проведено судом з порушенням вимог ст.ст.245, 252, 268, 278, 280 КУпАП, оскільки справу розглянуто фактично без її участі, не проведено підготовку справи до розгляду та не вирішено ряду клопотань, не досліджено у судовому засіданні та повно не встановлено всіх обставин справи, не надано оцінку всім доказам. Також зазначає, що постанова суду не відповідає вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП, оскільки вона достатньо не вмотивована, а висновки, викладені у ній, не відповідають фактичним обставинам справи.

Вислухавши ОСОБА_2 та її захисника-адвоката Безух М.І., які підтримали апеляційну скаргу і наполягали на скасуванні постанови суду першої інстанції та закритті провадження по справі; перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 пояснила, що вона дійсно 18 серпня 2016 року приблизно о 00-30 годині в м.Бердянськ керувала автомобілем НОМЕР_1, та була зупинена працівниками поліції. Також зазначила, що від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі вона не відмовлялась. Крім того, на її думку, поліцейським був порушений порядок використання алкотестеру «Драгер», оскільки такий алкотестер в підрозділах Державтоінспекції МВС не застосовується.

Для перевірки доводів апеляційної скарги, а також з метою повноти судового розгляду, у судове засідання, за клопотанням сторони захисту, викликані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Так, свідок ОСОБА_4 пояснив, що 18 серпня 2016 року в м.Бердянськ по вул.Мічуріна був зупинений працівниками поліції. В його присутності жінка, яка керувала автомобілем Ніссан, - ОСОБА_2 відмовилася продути алкотестер «Драгер», а також відмовилася проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 18 серпня 2016 року в м.Бердянськ по вул.Мічуріна він був зупинений працівниками поліції. В його присутності дівчина, яка керувала автомобілем НОМЕР_1, - ОСОБА_2, відмовилась продути алкотестер «Драгер», та проїхати в медичний заклад для огляду на стан алкогольного сп'яніння. Про підтвердження цього факту він поставив свій підпис у протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях.

Після оголошення у судовому засіданні апеляційного суду письмових пояснень вказаних свідків, які містяться в матеріалах адміністративної справи (а.с.3-4), останні їх підтвердили.

Окрім пояснень цих свідків, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1 №491396 від 18 серпня 2016 року, з яким ОСОБА_2 погодилася, про що свідчать її пояснення викладені власноруч у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» (а.с.2).

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки у судовому засіданні допитані в якості свідків: поліцейський, що складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, - ОСОБА_6, лікар, що проводив у медичному закладі огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_7, досліджені всі наявні в матеріалах адміністративної справи докази, в тому числі і ті, що долучені учасниками провадження під час судового розгляду справи. Суд вказаним доказам надав належну оцінку, та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Тим більше, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, та окремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння встановлений у судовому засіданні.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши характер вчиненого правопорушення, та особу правопорушника.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2, є безпідставними, та вони правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області В.В. Городовенко