Ухвала суду № 64429494, 02.01.2017, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 02.01.2017

Справа № 334/2/17

Провадження № 1-кс/334/50/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2017 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя, у складі: слідчого судді Добрєва М.В., при секретарі Матвієнко О.М., за участю прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області ОСОБА_1, слідчого Синчило О.С., адвоката ОСОБА_2 розглянув клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017080050000001 від 31.12.2016 про обрання запобіжного заходу підозрюваному:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українцю, громадянину України, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно не працевлаштованому, малолітніх дітей на утриманні не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засуджений:

-16.06.2004, Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України, було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

-17.05.2006, Шевченківським районним судом м. Запоріжжі, за ч. 2 ст. 186 КК України у позбавлення волі на строк 4 років. На підставі ст. 75 КК України, було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-23.03.2009, Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України, за вчинення яких було обрано покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. Умовно достроково звільнено 16.01.2012, на підставі постанови Вільнянського районного суду Запорізької області.

-26.01.2012, Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

звідки 22.05.2014, було звільнено по відбуванню строку покарання;

-18.11.2014, Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць. «13» листопада 2015 року було звільнено по відбуттю строку покарання.

-30.10.2016 Запорізькою місцевою прокуратурою №2 Запорізької області кримінальне провадження №12016080060004926 від 21.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України направлено з обвинувальним актом до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні слідчого відділу Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080050000001 від 31 грудня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що 31.12.2016, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_4, знаходячись біля будинку №177 по проспекту Соборному в місті Запоріжжя, в ході словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_5 почав з останнім бійку.

Під час бійки, у потерпілого ОСОБА_5 з плеча на землю впала шкіряна сумка, вартістю 250 гривень у які знаходились наступні речі:

-комплект ключів в кількості 5 штук у чохлі з шкіро замінювача, які матеріальної цінності не представляють;

-футляр для окулярів, чорного кольору, вартістю 100 гривен, з окулярами вартістю 200 гривень;

-мобільний телефон фірми «Nokia», моделі 108, в корпусі чорного кольору імей код №351723063054243 та імей код №351723063054250, вартістю 200 гривень;

-банківська карті ПАТ КБ «ПУМЮ» з №5167544000198205 на імя ОСОБА_5, яка матеріальної цінності не представляє;

-грошові кошти у сумі 260 гривень.

В той момент, коли сумка потерпілого ОСОБА_5 опинилась на землі, ОСОБА_4, маючи умисел на викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що потерпілий знаходиться на відстані від свого майна, підбіг до його сумки та взявши її побіг у бік вул. Богдана Хмельницького в м.Запоріжжя, усвідомлюючи, що його дії набули відкритого характеру, з метою утримання викраденого майна та доведення свого злочинного наміру до кінця, ігноруючи заклики потерпілого зупинитись та повернути викрадене майно.

Вина підозрюваного повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами таким, як: протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому, протоколом допиту потерпілого, протоколами огляду місця події.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, і у звязку з цим, перебуваючи на свободі, він може вчинити спроби переховуватись від органів досудового розслідування, а в подальшому від суду, і таким чином своєю неявкою перешкоджатиме кримінальному провадженню. ОСОБА_4, будучи особою, раніше неодноразово засудженою за вчинення злочинів проти власності, судимість за які в установленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення і перевиховання не став, і знову скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 186 КК України. З цього можливо зробити висновок, що ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив умисний злочин проти власності. Одночасно є підстави вважати, що ОСОБА_4 не маючи постійного законного джерела доходів, може вчинити інше кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, в звязку з чим, застосування більш мяких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам. Крім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків за для схиляння їх до дачі неправдивих показів, які б не викривали його участь у злочинній діяльності по кримінальному провадженню, бо йому достовірно відомі їх повні анкетні данні та місця мешкання і реєстрацій.

Враховуючи вищевикладене слідством було встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Виходячи з матеріалів кримінальних проваджень, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити нове кримінальне правопорушення, впливати на свідків в кримінальному провадженні та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Застосування відносно ОСОБА_4 більш мякого запобіжного заходу, вважається неможливим оскільки, більш мякі запобіжні заходи, не зможуть гарантувати та забезпечити належну поведінку та не виключають можливість ОСОБА_4 продовжувати займатися злочинною діяльністю.

У судовому засіданні прокурор та слідчий просили суд задовольнити клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний ОСОБА_4, раніше судимий, на шлях виправлення та перевиховання не став, тобто має реальну можливість сховатися від слідства або суду, продовжити займатися злочинною діяльністю, чинити тиск на потерпілих, свідків, і таким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Адвокат підозрюваного проти заявленого клопотання заперечує, вважає його необґрунтованим та безпідставним, вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_4, підтримав адвоката.

Вислухавши доводи та пояснення, прокурора, пояснення ОСОБА_4 та його захисника, дослідивши надані матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого.

Як вбачається з доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.

01.01.2017 о 00 годині 30 хвилин ОСОБА_4 було затримано, про що складено протокол затримання.

01.01.2017 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченому ч.2 ст.186 КК України.

ОСОБА_4 будучи особою, яка раніше була засуджена за скоєння корисливого злочину, на шлях виправлення і перевиховання не став, знову скоїв кримінальне правопорушення.

Матеріали провадження дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Усвідомлюючи неминучість покарання за скоєний злочин, підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу, щодо ОСОБА_4, у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню вчиненню ним інших кримінальних правопорушень та унеможливить ймовірність переховування від органів досудового розслідування.

З наведених підстав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, є доведеним та обґрунтованим, у звязку з чим підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинне бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчинені злочину.

З огляду на це клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки досудове розслідування не може перевищувати строк у два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчинені злочину.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 321 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20-ти розмірів мінімальних заробітних плат, а саме 64000 гривень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України,

У X В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017080050000001 від 31.12.2016, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном шістдесят днів у Запорізькому СІЗО.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 64000,00 (шістдесят чотири) тисячі гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: № 37319085001205 Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, провадження по справі № 1-кс/334/50/17. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

2)не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Розяснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обовязків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити Дніпровському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Термін дії ухвали закінчується 02 березня 2017 року о 00 годині 30 хвилин.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом пяти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Добрєв М.В.