Постанова № 64428973, 24.11.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-5468/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Падій В.В.,

при секретарі Кондратенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Чернігові до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

27.10.2010 року державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1Г.) про стягнення за рахунок активів податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 49995,51 грн. Свої вимоги обґрунтовують тим, що відповідно до п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу. Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує податки до бюджету.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судові документи повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Оскільки, відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду адміністративної справи за його відсутності.

Судове засідання здійснювалось в порядку передбаченому ст. 41 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 11.01.2006 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.11.2010 року та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові з 26.03.1999 року, що підтверджується службовою запискою начальника відділу реєстрації та обліку платників податків(а.с. 6).

Відповідно до ст. 4, п. 2.3. ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (далі - Закон № 1251-XII) субєкти підприємницької діяльності зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно ст. 11 Закону № 1251-XII, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів та додержання законів про оподаткування несуть платники податків відповідно до законів України.

Стаття 14 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (далі Закон № 2535-XII) передбачає, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянок податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Відповідно до статті 17 Закону 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно поданих до ДПІ у м. Чернігові декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, відповідачем встановлено щомісячний розмір орендної плати в 2009 році в розмірі 4775,16 грн. та в 2010 році в розмірі 5056,89 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково була сплачена заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 9,93 грн., отже загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_2 становить 49995,51 грн.

Згідно п.п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-III) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III для подання податкової декларації.

Відповідно п. п. 6.2.1. п. 6.1. ст. 6 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вимог чинного законодавства, ДПІ у в м. Чернігові на адресу відповідача направлена перша податкова вимога від 31.12.2009 року № 1/9091, яка була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але повернулась в звязку з закінченням терміну зберігання, про що складено акт встановлення факту повернення податкової вимоги від 12.03.2010 року та вказана податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень. Другу податкову вимогу від 14.04.2010 року № 2/1595 відповідач отримав особисто 10.09.2010 року, що підтверджується копією зворотнього повідомлення, наявного в матеріалах справи.

Відповідно до п.п.6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону № 2181-III у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові вимоги відповідачем в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржені та податковий борг не сплачено.

У відповідності до п.1.3 ст.1 Закону № 2181-III, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги державної податкової інспекції у м. Чернігові до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а заборгованість зі сплати податкового боргу, стягненню за рахунок активів відповідача.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Чернігові до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 49995 (сорок девять тисяч девятсот девяносто пять) грн. 51 коп. на р\р 33214815700002, банк: ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965.

Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.

< Поле для вводу тексту >

Суддя Падій В.В.