Постанова № 64425948, 31.01.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кузнецов В.О.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року справа №243/5543/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника відповідача Удалих І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2016 р. у справі № 243/5543/16-а (головуючий І інстанції Кузнецов В.О.) за позовом ОСОБА_3 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення судових витрат ,-

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Слов'янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності щодо невиплати йому пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання за період з 01.04.2015 р. по день прийняття судом рішення протиправною та зобов`язання Слов'янського обєднаного УПФУ нарахувати та виплатити йому пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання за цей період, а також стягнення з відповідача судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням його конституційного права на гідний соціальний захист.

Постановою Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2016 р. у справі № 243/5543/16-а адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_3 пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання за період з 01 квітня 2015 року до 16 листопада 2016 року.

Зобов'язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання за період з 01 квітня 2015 року до 16 листопада 2016 року, призначеної йому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховані вимоги щодо дотримання строків звернення до суду згідно ст.ст. 99, 100 КАС України, а також тим, що з 01.04.2015 року виплата пенсії ОСОБА_3 призупинена на підставі ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв'язку з тим, що у спірний період з 01.04.2015 року позивач працює прокуратурі Донецької області. Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII поновлення пенсії можливе лише після звільнення з роботи.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення на апеляційного скаргу відповідача, в яких просив залишити постанову суду першої інстанції без змін. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2017 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_3 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення судових витрат за період з 01.04.2015 року по 04.01.2016 року.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з вересня 2014 року та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як інвалід ІІІ групи за загальним захворюванням. З 01 квітня 2015 року виплата пенсії позивачу припинена.

Згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_3 з 04.06.2003 року і по теперішній час працює у Прокуратурі Донецької області (наказ №580-о від 04.06.2003 року), на теперішній час начальником відділу роботи з кадрами (наказ № 1203-к від 10.08.2015 р.).

З відповіді Слов'янського об'єднаного УПФУ Донецької області № 11829/02 від 24.06.2016 року вбачається, що позивач з 18.02.2013 року отримував пенсію по інвалідності (загальне захворювання). 01 квітня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р., яким встановлюється особливий порядок виплати пенсій, а саме у період з 01.04.2015 р. по 31.12.2015 р. на час роботи особам на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про прокуратуру» пенсії не виплачуються. З 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. збережено порядок виплати пенсій працівникам прокуратури, який було встановлено у 2015 році. Таким чином, для повернення пенсії з квітня 2015 року немає законних підстав /а.с.23-24/.

Не погодившись із відповіддю ОСОБА_3 був вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог за період з 05.01.2016 року по 16.11.2016 року (враховуючи період з з 01.04.2015 року по 04.01.2016 року, який був залишений без розгляду ухвалою суду) з огляду на наступне.

Згідно пункту 2 ч.1 ст.5 Закону України від 24.12.2015 № 911-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-УШ (далі - Закон № 911) речення ст.54 Закону № 2262 було викладено в наступній редакції: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".

Тобто в даному випадку позивач не мав право на отримання пенсії за період з 05 січня 2016 року по 16 листопада 2016 року.

Також слід зазначити, що такі обмеження відповідно зазначеного Закону були застосовані також до всіх інших службовців державного сектору.

Крім, того відповідно абзацу четвертому частини першої статті 47 Закону 1058 в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016} Тимчасово, по 31 грудня 2017 року: у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Тобто певні обмеження зазнали й особи приватного сектору.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі Кечко проти України, рішення від 8 листопада 2005 року Заява N 63134/00, § 23 Суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

У справі Ейрі проти Ірландії, рішення від 09.10.1979 № 1, Європейський суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено Європейським судом з прав людини у справі „Кйартан Асмундсон проти Ісландії" рішення від 12.10.2004, скарга N 60669/00.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення.

Повний текст постанови складений 31 січня 2017 року.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2016 р. у справі № 243/5543/16-а - задовольнити частково.

Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2016 р. у справі № 243/5543/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію за період з 05 січня 2016 року по 16 листопада 2016 року, стягнення судових витрат - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів після його складення в повному обсязі.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов