Ухвала суду № 64418866, 31.01.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 240/807/16-ц Номер провадження 22-ц/775/150/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Курило В.П.

суддів Канурної О.Д., Жданової В.С.

за участю секретаря Марченко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Екопрод", про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Екопрод" на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 30 листопада 2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Екопрод» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Посилався на те, що 27 березня 2007 року між матір'ю позивача та відповідачем - АОЗТ "Екопрод А.Т.", яке в подальшому було реорганізовано в ПАТ "Екопрод" строком на 15 років було укладено договір земельної ділянки НОМЕР_1, площею 6.88 га з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Петрівської Другої сільської ради і має кадастровий номер НОМЕР_2.

Після смерті матері та належного оформлення позивачем спадкових прав на зазначену земельну ділянку, між сторонами спору, з огляду на зміну особи-орендодавця та реорганізацію особи-орендаря, 30 вересня 2013 року було укладено новий договір з приводу оренди відповідачем спірної земельної ділянки. Строк договору складав 1 рік. В подальшому договір оренди спірної земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем, неодноразово поновлювався за спільною згодою сторін.

16 серпня 2016 року позивач звернувся до відповідача з рекомендованим листом, в якому просив після збору врожаю сільськогосподарських культур в 2016 році жодних агротехнічних робіт та заходів на спірній земельній ділянці не провадити, з тих підстав, що він не має наміру поновляти договір оренди.

13 вересня 2016 року позивач отримав листа від відповідача, в якому йому відмовили в добровільному поверненні земельної ділянки, посилаючись на чинність договору оренди земельної ділянки, який було відповідачем укладено з нині померлою матір'ю позивача ще 27 березня 2007 року.

Позивач просив витребувати земельну ділянку з незаконного володіння відповідача.

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 30 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Екопрод", про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - задоволено. Приватне акціонерне товариство «Екопрод» зобов'язане негайно звільнити земельну ділянку площею 6.88 га з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Петрівської Другої сільської ради і має кадастровий номер НОМЕР_2 і повернути її ОСОБА_1. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «Екопрод» ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні вимог. Вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим. Відповідно до пункту 40 Договору оренди від 27 березня 2007 року та ст.32 Закону України «Про оренду землі», до особи, яка набула права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки, за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої ділянки. У зв'язку з тим, що у відділенні ПАТ «Екопрод» в Олександрівському районі відсутні договори оренди, представник відповідача не знав про укладений договір з померлою ОСОБА_4, що діє до 2022 року. Між сторонами було помилково укладено новий договір. Тобто на одну земельну ділянку було укладено два різних договори оренди, що суперечить законодавству. Той факт, що між сторонами було укладено новий договір, а не внесено зміни до договору оренди від 27 березня 2007 року підтверджується самим договором, так як не в одному з пунктів договору немає посилання на цей договір, та не прописані будь-які зміни до договору, тобто умови про внесення змін не обговорювалися. Тому немає підстав вважати, що новий договір змінив умови договору оренди від 27 березня 2007 року. Під час розгляду справи представником відповідача, було подано клопотання про витребування реєстраційної справи, проте судом було відмовлено в задоволенні.

В засіданні апеляційного суду представник підприємства ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Позивач та його представник в засідання апеляційного суду не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від них надійшло письмове клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до статті 305 ЦПК України неявка в судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Тому апеляційний суд розглядає справу у відсутність позивача і його представника.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись в суд з позовом про витребування земельної ділянки, позивач посилався на те, що відповідач незаконно утримує належну йому земельну ділянку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не скористався своїм правом на укладання договору оренду земельної ділянки, договір оренди, укладений з позивачем, закінчився, тому подальш8е утримання земельної ділянки відповідачем є незаконним.

Вказаний висновок суду першої інстанції є правильним.

Судом встановлено, що 23 березня 2007 року між ОСОБА_4 і АТЗТ «Екопрод А.Т.» укладений договір оренди земельної ділянки площею 6.88 га з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Петрівської Другої сільської ради і має кадастровий номер НОМЕР_2. Строк дії договору 15 років.

Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина у вигляді вказаної земельної ділянки. 29 серпня 2012 року спадкоємець ОСОБА_1 - син спадкодавця у приватного нотаріуса Олександрівського нотаріального округу Донецької області Левочка М.М. отримав свідоцтво про право на спадщину № НОМЕР_3 і 25 березня 2013 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване його право власності на спірну земельну ділянку. (а.с.35).

30 вересня 2013 року між новим власником земельної ділянки ОСОБА_1 та ПрАТ «Екопрод» укладений договір оренди землі - спірної земельної ділянки строком на один рік (а.с. 24-25). Договір підписаний сторонами та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до акту від 30 вересня 2013 року ОСОБА_1 передав, а ПрАТ «Екопрод» в особі директора підприємства ОСОБА_7 прийняло спірну земельну ділянку в оренду (а.с. 33).

Відповідно до ст. 93 Земельного Кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Частинами 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Частиною шостою ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Після закінчення строку договору оренди, та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, останній підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Очевидно, що вказаною нормою не передбачено порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Посилання відповідача на те, що їх представник не знав про укладений договір з померлою ОСОБА_4 діючий до 2022 року є безпідставними та відхиляються судом. В пункті 38 договору від 27 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та відповідачем зазначено, що його дія припиняється за взаємною згодою сторін (а.с.15-16). Під згодою сторін в даному випадку є укладення нового договору між спадкоємцем вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 та відповідачем від 30 вересня 2013 року. Договір укладено відповідно до чинного законодавства, має всі необхідні реквізити відповідача, як орендаря та наданий для відповідної державної реєстрації посадовими особами орендаря.

16 серпня 2016 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив після збору врожаю сільськогосподарських культур в 2016 році жодних агротехнічних робіт та заходів на спірній земельній ділянці не провадити, у зв'язку з тим, що більше не має наміру поновляти договір оренди. 13 вересня 2016 року позивач отримав відповідь від ПрАТ «Екопрод» з посиланням на умови договору укладеного з ОСОБА_4 Проте, як вже встановлено судом, відповідно до п.36, договору оренди від 30 вересня 2013 року укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Позивачем не надано згоди на продовження договору оренди.

Доводи заявника про те, що судом було відмовлено в клопотанні ПрАТ «Екопрод», про витребування реєстраційної справи не приймаються апеляційним судом. Судом першої інстанції було законно відмовлено в клопотанні, так як для повного та всебічного розгляду справи, запит реєстраційної справи не викликався необхідністю. З матеріалів справи вбачається, що доводи відповідача, про незаконність укладення нового договору є безпідставними. Між сторонами було укладено та зареєстровано новий договір на законних підставах.

З урахуванням зазначеного, судом правильно визначено характер правовідносин та правильно прийнято рішення на користь позивача.

Усі доводи скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і правильно визнані необґрунтованими. Вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Тому рішення суду є законним і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Екопрод" - відхилити.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 30 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Судді: