Ухвала суду № 64414819, 26.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/400/17 Головуючий І інстанції - Подус Г.С.

Справа № 638/1056/16 Доповідач - Міненкова Н.О.

Категорія: спори про відшкодування шкоди.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Міненкової Н.О.

суддів: Кокоші В.В.

Пономаренко Ю.А.

за участю секретаря: Лашакової Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Харківської міської радина рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в наслідок незаконного знищення майна,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся у Дзержинський районний суд м. Харкова з вищевказаною позовною заявою, яку в подальшому було уточнено.

В обґрунтування свого позову зазначив, що 23.03.2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаврилюк Н.В., було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 1969 те, що ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_2 безоплатно, а ОСОБА_2 прийняв у власність нежитлову будівлю літ. «Г», загальною площею 22,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,0135 га. Кадастровий номер НОМЕР_1 від 18.04.2012 р. Тобто він був власником будівлі.

Між тим, виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області було винесено рішення № 226 «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан». Пунктом №1 Додатку до цього рішення передбачено звільнення території міста від стаціонарного кафе, майданчику літнього кафе, тимчасового кафе з тимчасовою спорудою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений Додаток було підписано заступником міського голови - керуючим справами виконавчого комітету Харківської міської ради ОСОБА_5, заступником міського голови з питань правового забезпечення ОСОБА_6, заступником міського голови - директором департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин ОСОБА_7, директором юридичного департаменту ОСОБА_8, директором департаменту комунального господарства ОСОБА_9.

Рішення було виконано і нежитлова будівля літ. «Г» за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2 на праві власності, була зруйнована організацією людей, які виконували роботи по демонтажу вказаної будівлі, роботами по знищенню майна, керували ОСОБА_10, заступник голови Комінтернівської районної адміністрації м. Харкова з соціальних та гуманітарних питань та ОСОБА_11, колишній голова Комінтернівської районної адміністрації м. Харкова, про що свідчить відео зйомка цього процесу.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Харківської міської ради на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 225 200,00 (двісті двадцять п'ять тисяч двісті) грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч) грн.

Стягнуто з Харківської міської ради на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 654,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 та Харківська міська рада звернулись з апеляційними скаргами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2016 змінити в частині відмови у відшкодуванні відповідачем упущеної вигоди, а саме зобов'язати відповідача відшкодувати упущену вигоду в сумі 330 000, 00 грн.

В апеляційній скарзі Харківська міська вважає рішення необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2016 в частині задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині, яким в позові відмовити. Зазначає також те, що судом недоведена протиправність дій ХМР саме при знищенні майна позивача. До участі у справі не було залучено безпосереднього виконавця робіт та не враховано, що пунктом 3 рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №-226 від 18 квітня 2012 року «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний до використання територіальною громадою міста стан» саме на Адміністрацію Комінтернівського району Харківської міської ради покладено обов'язок щодо забезпечення організації та виконання робіт по звільненню території районів міста Харкова від самовільно побудованих та розміщених за адресами згідно додатку до рішення з залученням комунальних підприємств та інших організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачу належить право власності на нежитлову будівлю літ «Г» за адресою: АДРЕСА_1. Право власності належним чином зареєстроване. Згідно з витягом № 29473653 КП «ХБТІ» від 29.03.2011 року. Рішення виконавчого комітету ХМР про знесення спірної будівлі було визнано неправомірним та скасовано. Рішення набрало законної сили і не скасовано.

Пунктом 1 Протоколу №-1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускаючи позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплюються і у національному законодавстві України. Так, відповідно до ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Неприпустимість позбавлення права власності крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 2 ч.1 ст. 3 ЦК України). Непорушність права приватної власності та недопущення протиправного позбавлення власності визначається також серед конституційних основ правопорядку у сфері господарювання (ч.2 ст.5 Господарського кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Судовий захист права власності здійснюється шляхом, у тому числі, розгляду позову про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих порушенням права власності.

Судовим розглядом встановлено, що 23.03.2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаврилюк Н.В., було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №1969 те, що ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_2 безоплатно, а ОСОБА_2 прийняв у власність нежитлову будівлю літ. «Г», загальною площею 22,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,0135 га. Кадастровий номер НОМЕР_1 від 18.04.2012 р.

Нежитлова будівля літ. «Г» за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2 на праві власності та була зруйнована на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області №226 «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан», у зв'язку з чим позивач оскаржував в порядку адміністративного судочинства вказане рішення . Пунктом №1 Додатку до цього рішення передбачено звільнення території міста від стаціонарного кафе, майданчику літнього кафе, тимчасового кафе з тимчасовою спорудою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.09.2014 року позов ОСОБА_2 до Харківської міської ради про скасування вищезазначеного рішення задоволено в повному обсязі, рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан» від 18 квітня 2012 року №226 в частині пункту №1 Додатку до рішення виконавчого комітету, стосовно звільнення території міста від будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, скасовано.

При цьому зазначено, що спірна будівля, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_12 не була самочинним будівництвом, оскільки була зведена на земельній ділянці, відведеної для цієї мети, власник мав усі правовстановлюючі документи на будівлю та його право власності було зареєстровано від 29 березня 2011 року відповідно до Витягу №-29473654 в КП «ХМБТІ».

Знесення майна може проводитися виключно на підставі судового рішення, чого у випадку з майном ОСОБА_2. не відбулося.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.09.2014 року в частині задоволення позовних вимог про скасування повністю рішення виконавчого комітету Харківської міської ради «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан» від 18 квітня 2012 року № 226 в частині пункту №1 Додатку до рішення виконавчого комітету, стосовно звільнення території міста від будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, скасовано.

В цій частині прийнята нова постанова, якою в задоволенні позову відмовлено.

Постанова Дзержинського районного суду м. Харкова залишена без змін в частині пункту 1 Додатку до рішення виконавчого комітету стосовно звільнення території міста від нежитлової будівлі літера «Г» загальною площею 22,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на яку наявне право власності позивача.( а.с. 26 т.1).

При цьому судова колегія в постанові зазначила, що відповідачами не надано доказів наявності судового рішення про знесення самовільно збудованого об'єкту, а саме нежитлової будівлі літ « Г» розташованої за адресою АДРЕСА_1 або доказів звернення до суду з таким позовом. Таким чином, нежитлова будівля літ «Г» розташована за адресою: АДРЕСА_1 не є об'єктом самочинного будівництва.( а.с.8,9).

Як вбачається з матеріалів справи після неодноразових уточнень позовних вимог позивач у якості відповідача зазначав Харківську міську раду.

В апеляційній скарзі представник ХМР вважав, що ні позивач ні суд першої інстанції не довели підстави матеріальної відповідальності за даним позовом саме Харківської міської ради та зазначають, що Харківською міською радою не приймалося жодних рішень та не вчинялося жодних дій, якими була б спричинена шкода позивачу.

Судова колегія вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги ХМР. При цьому судова колегія виходить з наступного.

Судовим розглядом було встановлено і ці обставини сторонами не заперечуються, що будівля літ «Г» по АДРЕСА_1 належала на праві власності позивачу. Право власності належним чином було зареєстроване і ніким не оспорене.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, місцеві ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відома.

Згідно с п.7 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально - технічних ресурсів підприємств, установ , організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Повноваження ХМР визначені статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Зазначений закон визначає поняття органів місцевого самоврядування їх повноваження та форми роботи.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їхніх інтересах функцій і повноважень місцевого самоврядування, визначені Конституцією і цим Законом.

Територіальні громади здійснюють місцеве самоврядування через виконавчі органи сільських, селищний, місцевих рад, виконавчими органами рад є виконавчий комітет, який є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.

Рішення від 18.04.2012 року №-226 виконавчого комітету Харківської міської ради « Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан» прийняте органом виконавчої влади виконавчим комітетом ХМР.

Зазначене рішення виконавчого комітету прийняте на виконання Правил благоустрою території м. Харкова, затверджених рішенням 11 сесії ХМР 6 скликання від 16.11.2011 №-504/11 (зі змінами та доповненнями внесеними рішеннями ХМР від 22.02.2012 №-660/12) (а.с.83 т.1).

Відповідно до ст. 11 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах( у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно зі ст. 51,52 Закону України «Про місцеве самоврядування виконавчий комітет Харківської міської ради є колегіальним органом і не має статусу юридичної особи. (а.с. 55 т.1).

Судом встановлено, що після отримання припису про звільнення земельної ділянки від самовільної будівлі, а саме, 27.01.2012 року ОСОБА_4 звернулася 07.02.2012 року до прокурора м. Харкова для проведення прокурорської перевірки і у додатку надала ксерокопії документів, у том числі і свідоцтво про право власності на спірну будівлю на ОСОБА_2, а 19 квітня з заявою безпосередньо до міського голови, з якою також надала усі правовстановлюючі документи.

В запереченнях на позов представник ХМР посилався на те, що в акті №-23/12с від 27.06.2012 року, зазначено про демонтаж, транспортування, розвантаження та зберігання майна - стаціонарного кафе, майданчик літнього кафе, тимчасове кафе з тимчасовою спорудою (торгівельний павільйон) і немає відомостей про нежитлову будівлю пл. 22,6 кв.м. у літ «Г», але обставини неправомірного знесення нежитлового приміщення вже були встановлені в судових рішеннях які набрали законної сили і на теперішній час є чинними. Крім того, представник ХМР зазначений акт в судові засідання не надали, а представники позивача взагалі заперечували, що цей акт складався.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірність визначення розміру збитків, судова колегія вважає, що суд виходив із доказів, які були надані позивачем. Відповідач своїх розрахунків не надав, клопотання про призначення експертизи не заявляв, а тому суд постановив рішення на підставі наявних доказів.

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представником відповідача суду не були надані розрахунки які б спростовували оцінку знищеного майна позивача. При таких обставинах судова колегія рішення в частині розміру стягнутих збитків залишає без змін.

Не підлягає задоволенню апеляційна скарга ОСОБА_2 щодо відмови йому в позові про стягнення упущеної вигоди, так як останній не надав належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст.ст. 303.304,307,308,313,317.319 ЦПК України судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу Харківської міської ради відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Н.О.Міненкова

Судді - В.В. Кокоша

Ю.А. Пономаренко