Ухвала суду № 64413062, 31.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/19/16-ц Номер провадження 22-ц/786/123/17Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В. П. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Хіль Л.М.,

Суддів: Гальонкына С.А., Кузнэцовоъ О.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Бутівське» на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2, Фермерського господарства «Бутівське» Хорольського району Полтавської області до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої збиранням чужого урожаю,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року ОСОБА_2 у своїх інтересах та в інтересах фермерського господарства «Бутівське» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої збиранням чужого врожаю.

В обґрунтування позову зазначив, що він на підставі розпорядження голови Хорольської райдержадміністрації № 145 «Про землекористування на територіях Вишняківської, Новачиської та Ялосовецької сільських рад» від 07.05.2012 року за яким, йому надано в користування на умовах оренди на території Новачиської сільської ради земельну ділянку, площею 26.0 га. із земель запасу строком на 3 роки, є належним землекористувачем, з усіма правами користувача землі.

Згідно п. 3 вказаного розпорядження йому надано дозвіл на виготовлення документації із землеустрою по переданню земельної ділянки у користування на умовах оренди. На підставі вказаного розпорядження ним та головою Хорольської РДА було підписано попередній договір оренди вищевказаної земельної ділянки № 310 від 10.05.2012 року. Відповідно до п. 2.3 вказаного договору ним сплачувалися з 08.05.2012 року податки в сумі по 1647 грн. 26 коп. в місяць. На підставі вищевказаного розпорядження він мав право користування спірною земельною ділянкою до 07.05.2015 року.

Вказав, що восени він здійснив підготовку ґрунту до посіву та 26.04.2015 року здійснив посів соняшнику, а в подальшому, здійснював його прополення та підживлення мікродобривами, витративши на ці дії 1274 літри дизельного палива вартістю 22049 грн., також він витратив 19800 грн. на придбання 180 кг. насіння соняшнику гібрид «Український Ф1», також ним придбано мікродобриво «Оракул коламірбар» в кількості 50 мл. та мікродобриво «Оракул мультикомплекс» в кількості 60 літрів, та регулятор росту рослин в кількості 35 кг. на загальну суму 19771 грн. 25 коп. Отже, він поніс затрати пов'язані з підготовкою ґрунту до посіву, посівом прополенням та підживленням рослин соняшнику на площі 26 га. в сумі 61620 грн. 98 коп.

Позивач також зазначив, що ОСОБА_3 не сіяв рослин соняшнику, а 03.09.2015 року змолотив урожай соняшнику з площі 26 га. спричинивши йому матеріальні збитки, які складаються із вартості соняшнику, урожайністю 2.75 т/га х 8000 грн. = 572 000 грн. Крім того, позивач ззначив, що йому незаконними діями відповідача були спричинені моральні страждання. Розмір своїх моральних страждань він оцінює в 81200 грн., з огляду на що просив суд стягнути із відповідача на його користь матеріальні збитки в сумі 633 620 грн. 98 коп. та моральну шкоду в сумі 81 200 грн.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року в задоволенні позовних вимог позивачів було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржили позивачі ОСОБА_2 та фермерське господарство «Бутівське», які посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, вважають його незаконним у частині не стягнення з відповідача на користь ФГ «Бутівське» прямих матеріальних витрат, понесених на вирощування урожаю соняшника в сумі 61620,98 грн., тому, таким, що підлягає скасуванню з урахуванням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ФГ «Бутівське» ще до закінчення трирічного строку, визначеного розпорядженням голови Хорольської РДА від 07.05.2012 року № 145, - у квітні 2015 року, на спірній земельній ділянці було проведено весняно-польові роботи по посіву соняшника, у зв`язку з чим понесені матеріально-грошові витрати на загальну суму 61620,98 грн.

Також вказав, що ОСОБА_3 не надав доказів того, що після проведення позивачем посіву соняшника на спірній земельній ділянці він його пересіяв.

Вважає, що саме набувач урожаю має відшкодувати ФГ «Бутівське» витрати, пов`язані з проведенням весняно-польових робіт у 2015 році на спірній земельній ділянці.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, дійшла до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з нормою п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, розпорядженням голови Хорольської районної державної адміністрації від 07.05.2012 року № 145 «Про землекористування на територіях Вишняківської, Новачиської та Ялосовецької сільських рад» позивачу надано в користування на умовах оренди на території Новачиської сільської ради Хорольського району земельну ділянку площею 26,0 га із земель запасу строком на 3 роки для створення і ведення фермерського господарства, а також зазначено, що виготовлену технічну документацію із землеустрою слід подати на затвердження районній державній адміністрації в установленому порядку (а.с.11).

За умовами попереднього договору оренди землі № 310 від 10.05.2012 року, укладеного між Хорольською РДА (орендодавець) та позивачем ОСОБА_2 (орендар), орендодавець надасть, а орендар прийме у строкове платне користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 26,0 га, розташовану за межами населеного пункту на території Новачиської сільської ради, не пізніше ніж за 360 днів від дати укладення договору (а.с. 38).

ОСОБА_2 протягом 2012-2015 років вчиняв ряд дій спрямованих на оформлення права користування вищевказаною земельною ділянкою, проте йому вказана земельна ділянка в користування на умовах оренди так виділена і не була, натомість вищевказана земельна ділянка була надана у користування на умовах оренди відповідачу ОСОБА_3, що підтверджується договором оренди землі від 19.02.2015 року.

Згідно з умовами вищевказаного договору оренди землі, орендодавець згідно з наказом від 19.02.2015 року №461-СГ надає, а орендар приймає в строкове платене користування земельну ділянку (кадастровий номер - НОМЕР_1) для веденняя фермерського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області, площею 26,0005 га. Договір укладено на 21 рік. Згідно з п. 44 вказаного договору, він набрав чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації, тобто 20 лютого 2015 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 84-86).

Матеріали справи також містять акт приймання-передавання земельної ділянки від 23 лютого 2015 року, у якому зазначено, що земельна ділянка перебуває у придатному для використання за цільовим призначенням стані (а.с. 87).

Судом також вірно встановлено, що позивач ОСОБА_2 оскаржував законність надання в користування на правах оренди спірної земельної ділянки ОСОБА_3, шляхом подання відповідних позовів як до Полтавського окружного адміністративного суду, рішення по справі прийнято 24 квітня 2015 року та набрало законної сили 16 червня 2015 року (справа № 816/1033/15-а), так і до Хорольського районного суду Полтавської області, рішення по справі прийнято 22.08.2016 року та набрало законної сили 13.09.2016 року (справа № 548/168/16-ц). За результатами розгляду вищевказаних справ судами було встановлено законність набуття ОСОБА_3 права користування на умовах оренди спірною земельною ділянкою (а.с. 160-167).

З огляду на викладене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_3 починаючи з 19.02.2015 року є законним користувачем на умовах оренди земельною ділянкою площею 26.0005 га., з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області, з витікаючими з цього правами землекористувача та про те, що рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 22.08.2016 року, що набрало законної сили 13.09.2016 року (справа № 548/168/16-ц) встановлено відсутність у позивача ОСОБА_2 законного права користування спірною земельною ділянкою, яке останній протягом 2012-2015 років не набув у визначеному Законом порядку.

Згідно нормою ч. 3 ст. 10 ЦПК України та ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В силу ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з нормою ст. 125 ЗК України, право на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

П.п. б, в ч. 1 ст. 95 Земельного Кодексу України саме за землекористувачем передбачено право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур та на виготовлену продукцію, а також, право на відшкодування збитків у випадках передбачених законом. Зі змісту ч.2 цієї ж статті лише права землекористувачів підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

З огляду на вищевикладені встановлені обставини справи та норми закону, колегія суддів вважає такими, що не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що ФГ «Бутівське» ще до закінчення трирічного строку, визначеного розпорядженням голови Хорольської РДА від 07.05.2012 року № 145, - у квітні 2015 року, на спірній земельній ділянці було проведено весняно-польові роботи по посіву соняшника з дотриманням умов договору оренди.

Також колегія суддів констатує помилковість доводів апелянта про те, що, оскільки законність права володіння та користування відповідачем ОСОБА_3 вказаною земельною ділянкою було підтверджено рішенням суду після проведених ФГ «Бутівське» весняно-польових робіт у 2015 році, то витрати на їх проведення повинні бути відшкодовані набувачем урожаю ОСОБА_3, адже з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2, у тому числі як керівник ФГ «Бутівське» знав про те, що спірна земельна ділянка знаходиться в користуванні на правах оренди у ОСОБА_3 саме з 19.02.2015 року, а не з травня 2015 року, як він зазначає про це в апеляційній скарзі. Отже, позивачі самовільно, без належної згоди на те відповідача, що було підтверджено у судовому засіданні та не спростовано позивачами, здійснили посів насіння соняшнику 26 квітня 2015 року на земельній ділянці площею 26 га.

З огляду на викладене, колегія суддів також констатує вірність висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь ФГ «Бутівське» прямих матеріальних витрат, понесених на вирощування урожаю соняшника в сумі 61620,98 грн.

Отже, колегія суддів дійшла дійшла до переконання, що висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка. Розгляд справи проведений з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності, а оцінка доказів проведена відповідно до норм ст. 212 ЦПК України.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів, незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального і процесуального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303 ч. 1, 304, 307 ч. 1 п.1, 308 ч.1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Бутівське», - відхилити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: Л.М. Хіль

Судді: С.А. Гальонкін

О.Ю. Кузнєцова

З оригіналом згідно: Л.М. Хіль