Ухвала суду № 64412898, 26.01.2017, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/87/16-ц

4-с/544/1/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року м.Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Нагорної Н.В.,

за участю секретаря Ралець О.С.,

заявника ОСОБА_1, представника заявника ОСОБА_2, державного виконавця Благадира Д.Г., представника заінтересованої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пирятин цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 33767966,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в обґрунтування якої вказав, що 18.01.2016 він отримав постанову держвиконавця Пирятинського ВДВС від 20.11.2015 про закриття ВП №33767966. Вважає дану постанову незаконною, оскільки він є законним стягувачем за судовим рішенням №2-468/2011, за його заявою було відкрито виконавче провадження ВП №33767966, а тому головним розпорядником виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні являється також він. На підставі викладеного заявник просить суд зобовязати начальника Пирятинського ВДВС РУЮ притягнути до відповідальності держвиконавця ОСОБА_4; зобовязати начальника Пирятинського ВДВС РУЮ негайно скасувати згідно ст.82, 83 Закону України «Про виконавче провадження» незаконну постанову по закриттю ВП №33767966 від 20.11.2015; поновити строки оскарження незаконних дій та бездіяльності держвиконавця ОСОБА_4, оскільки постанову від 20.11.2015 він отримав лише 18.01.2016, а 23 та 24 січня були вихідні дні, тобто строки оскарження не пропущені; зобовязати начальника Пирятинського ВДВС РУЮ відвести держвиконавця ОСОБА_4 за ст.16 Закону України «Про виконавче провадження» у звязку з іншими обставинами, що викликають сумнів у його неупередженості, а безпосередньо за незаконне розпорядження його правами стягувача без його на то згоди та за відмову у прямому виконанні будь-яких виконавчих дій по примусовому виконанню рішення суду №2-468/2011 та за відмову у застосуванні всіх можливих методів для притягнення боржниці ОСОБА_5 до всіх необхідних видів відповідальності, за відмову використати п.10 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» за злісне трирічне ухилення від виконання судового рішення №2-468/2011; зобовязати начальника Пирятинського ВДВС РУЮ, у кого в підпорядкуванні знаходиться держвиконавець ОСОБА_4, провести службове слідство, надати у суд результат цього слідства та подати подання до поліції для притягнення його до кримінальної відповідальності за вступ у змову з боржницею ОСОБА_5 та порушення ст.364 ККУ; згідно ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» відновити та продовжити виконання ВП №33767966 у ВДВС МУЮ м.Пирятина у звязку з тим, що на час винесення судового рішення №2-468/2011 нерухомість боржниці ОСОБА_5 була у м.Пирятині; зобовязати начальника Пирятинського ВДВС РУЮ повідомити його та суд про наявність у боржниці ОСОБА_5 нерухомості на час винесення судового рішення та початку примусового виконання ВП №33767966, яка зникла з чиєїсь вини; зобовязати начальника Пирятинського ВДВС РУЮ негайно оголосити розшук боржниці ОСОБА_5 у звязку з повідомленням дільничного про неможливість примусового приводу до ВДВС боржниці ОСОБА_5 відповідно до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»; зобовязати начальника Пирятинського ВДВС РУЮ зясувати та негайно повідомити його та суд офіційно, згідно ст.55 Закону України «Про виконавче провадження», про наявність інших осіб, у яких перебуває майно боржниці ОСОБА_5, а також майно та кошти, що належать боржниці ОСОБА_5 від інших осіб. Крім того заявник просить суд зобовязати начальника Пирятинського ВДВС РУЮ згідно Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати інформацію на наступні питання, на які двічі вже відмовлялись відповідати, а саме:

1)Які дії виконані та якими держвиконавцями та які дії були внесені до ЄРВД ВП-33767966 для якнайшвидшого виконання діючого судового рішення №2-468/2011 про стягнення боргу на користь стягувача ОСОБА_1 у належні встановлені Законом терміни? Прошу надати Витяг з ЄРВД.

2)Хто на даний час є державним виконавцем у моєму провадженні ВП-33767966?

3)Просить надати звіт про виконавчі дії по розшуку боржниці у ВП-33767966 - хто та коли подавав Подання про обмеження виїзду та арешт майна боржниці у ВП-33767966?

4)Чи були поставлені та ким Постанови про примусовий привід боржниці у ВП-33767966?

5)Чи подавав хто Подання про притягнення боржниці у ВП-33767966 до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення та чи оскаржував держвиконавець відмову, якщо така була?

6)Чи починалось досудове розслідування про притягнення боржниці у ВП-33767966 до кримінальної відповідальності та хто його веде?

7)Просить зобовязати Начальника Пирятинського ВДВС РУЮ повідомити про розподіл квартир між ОСОБА_5 та її матірю ОСОБА_6, які купили дві квартири у будинку м. Пирятин, майдан Незалежності, 3, які приховують квартиру ОСОБА_5 у нежилому фонді, а свідомо (для приховування її місця знаходження) указує на квартиру матері, як свою власну.

8)Просить поставити Ухвалу про судовий Запит та долучити до матеріалів документи-докази: копії Договорів купівлі-продажу двох квартир на прізвище ОСОБА_6 та ОСОБА_5 приватного нотаріуса ОСОБА_7 37000, м. Пирятин, вул. Жовтнева, 1, у звязку з тим, що він є також стягувачем з боржниці ОСОБА_6 у ВП-33767966, яке знаходиться на виконанні у ВДВС.

9)Просить зобовязати Начальника Пирятинського ВДВС РУЮ поставити Постанову про залучення його до розшукових дій боржниці у ВП-33767966 та до виконавчих дій з занесенням всіх виконавчих дій у ВП-33767966 до ЄРВД (накладення штрафних санкцій за невиконання судок рішення, примусові приводи, всеукраїнський розшук, притягнення до кримінальної відповідальності за злісне невиконання судового рішення, незявлення до ВДВС та інші).

У судовому засіданні 09.11.2016 заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8 вимоги, викладені у скарзі, підтримали у повному обсязі, суду надали пояснення, аналогічні викладеним у скарзі, просили скаргу задовольнити.

У судові засідання, призначені в режимі відеоконференції з Печерським районним судом м.Києва на 9-00год. 28.12.2016 та 9-00год. 26.01.2017 заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не зявились, 23.12.2016 та 23.01.2017 надали суду заяви про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою заявника. Суд за результатом розгляду заяви від 23.01.2017 ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не вбачає підстав для відкладення, та враховуючи, що заявник та його представник надали пояснення по суті заявлених вимог, наполягали на задоволенні скарги, ухвалив розглянути справу по суті у відсутність заявника та його представника на підставі тих доказів, що маються в матеріалах справи.

При цьому суд зазначає, що судом було констатовано зловживання представником заявника ОСОБА_2 процесуальними правами під час розгляду даної справи, про що суд неодноразово робив представнику заявника зауваження у судовому процесі та відповідно до ст.90, 92 ЦПК України оголосив йому попередження про неприпустимість порушень ним правил, встановлених нормами ЦПК України (т.2 а.с.11, 29).

Державний виконавець Благадир Д.Г. у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги у повному обсязі, просив в її задоволенні відмовити. Свої заперечення обґрунтував тим, що на підставі заяви ОСОБА_1 08.08.2012 було відкрито виконавче провадження. В ході виконавчого провадження державним виконавцем вживались виконавчі дії, а саме: зясовувалась наявність майна, роботи у боржника ОСОБА_5 шляхом направлення запитів до відповідних органів, боржник викликалась до відділу виконавчої служби, у звязку з її неявкою було здійснено її привід, накладено арешт на майно боржника, направлено подання про притягнення боржника ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, відомості про яке було внесено до ЄРДР. Оскільки майна у боржниці ОСОБА_5 на території Пирятинського району немає та від неї надійшло повідомлення про зміну місця проживання, тому виконавче провадження було закінчено, а виконавчий лист направлений за місцем проживання боржника до Чорнухинського ВДВС. Вважає, що підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження немає.

Ухвалою суду від 16.02.2016 до участі у справі в якості заінтересованої особи була залучена боржник у виконавчому провадженні №33767966 ОСОБА_9 (т.1 а.с.75), яка свої повноваження при розгляді даної справи здійснювала через представника ОСОБА_3

Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 проти скарги заперечував, просив в її задоволенні відмовити повністю, оскільки вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 20.11.2015 є законною та обґрунтованою, тому скасуванню не підлягає.

Суд, вислухавши пояснення заявника ОСОБА_1, його представника ОСОБА_8, державного виконавця Благадира Д.Г., представника заінтересованої особи ОСОБА_3, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає вимоги скарги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом установлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

На виконанні ВДВС Пирятинського РУЮ перебував виконавчий лист №2-468/2011 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 567565грн 77коп коштів, витрачених на будівництво обєкту нерухомості, а також 1820грн судових витрат (т.1 а.с.17-57).

За вказаним виконавчим листом на підстав заяви стягувача ОСОБА_1 08.08.2012 було відкрито виконавче провадження ВП №33767966.

В ході виконавчого провадження державним виконавцем зясовувались питання щодо наявності у боржника рухомого та нерухомого майна шляхом направлення запитів у відповідні органи, постановами від 16.11.2013 та від 16.03.2015 був накладений арешт на майно боржника, боржник викликалась до державного виконавця, але у звязку з її неявкою було оголошено її привід. Також у травні 2015 року було направлено подання прокурору Пирятинського району про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення, за яким до ЄРДР було внесено відомості за №12015170290000241 від 19.05.2015 за ч.1 ст.382 КК України.

20.10.2015 боржник ОСОБА_5 повідомила держвиконавця про зміну свого місця проживання та реєстрації.

Постановою державного виконавця від 20.11.2015 вказане виконавче провадження закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». Вказана постанова отримана стягвачем ОСОБА_1 В.В.18.01.2016 (т.1 а.с.2). У звязку з цим суд вважає, що строк звернення до суду з даною скаргою заявником не пропущений, оскільки постанову про закінчення виконавчого провадження він отримав 18.01.2015, а до суду скарга надійшла поштою 27.01.2015, тобто в межах десятиденного строку.

Після встановлення зазначених обставин суд приходить до наступного висновку.

За нормами ч.5 ст.124 Конституції України, ст..14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

Оскільки заявник ОСОБА_1 звернувся до суду 27.01.2016 та оскаржує постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №33767966 від 20.11.2015, то до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на час винесення постанови, тобто станом на 20.11.2015.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21.04.1999 (надалі Закону №606-ХІV), що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільних справах» виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішення.

Перш за все при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд має враховувати те, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду.

Відповідно до ст..11 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802(надалі Інструкція № 512/5) державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

Повне фактичне виконання рішення згідно з виконавчим документом є підставою закінчення виконавчого провадження (п.8 ч.1 ст.49 Закону № 606 -XIV).

Виконавче провадження підлягає закінченню також і у інших випадках, передбачених ст.49 цього закону. Зокрема, п.10 ч.1 цієї статті визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Згідно п.3.5 Інструкції № 512/5 місце виконання рішень визначається відповідно до вимог, встановлених ст. 20 Закону № 606 -XIV.

Відповідно до приписів ч.1, 5 ст.20 Закону № 606 -XIV виконавчі дії провадяться за місцем проживання, перебування, роботи боржника, або за місцем знаходження його майна.

Право вибору місця виконання між кількома органами ДВС має стягувач.

У частині пятій статті 20 Закону № 606 -XIV вказано, що у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

З наведеної норми права убачається, що для того, щоб державний виконавець надіслав виконавчий лист за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, він повинен, по-перше, отримати документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та по-друге, з'ясувати, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється його компетенція. Отже, для направлення виконавчого листа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника повинні бути виконані дві обовязкові умови.

Проте як убачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №33767966 після отримання він боржника ОСОБА_5 повідомлення про зміну її місця реєстрації та проживання, державний виконавець Благадир Д.Г. не з'ясував, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території Пирятинського району, взявши при цьому до уваги дані про відсутність майна боржника на території Пирятинського району, що знаходились у виконавчому провадженні до дати надходження повідомлення ОСОБА_5 про зміну місця проживання та реєстрації, тобто не виконав одну з обовязкових умов, внаслідок невиконання якої у державного виконавця не виникає права чи обов'язку закінчити виконавче провадження та направити виконавчий лист до іншого відділу державної виконавчої служби відповідно до п.10 ч.1 ст.49 Закону № 606 -XIV.

У частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 49 Закону № 606 -XIV передбачено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення.

Крім того пункт 3.16 Інструкції № 512/5 регламентує, що у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС відповідно до пункту 10 частини першої статті 49 Закону державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначає причини направлення виконавчого документа за належністю, повідомляє про проведені виконавчі дії (якщо стягнення проведено частково, зазначається про фактично стягнену суму коштів), якщо боржник відсутній, вказується дата складання акта про відсутність боржника. До копії постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець додає також постанови про стягнення виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій, копії постанов про накладення арешту на кошти чи майно боржника, копії документів щодо майнового стану боржника та його доходів у разі їх наявності.

Проте всупереч вимогам ч.3 ст. 49 Закону № 606-XIV та п.3.16Інструкції № 512/5 у постанові про закінчення виконавчого провадження ВП №33767966 від 20.11.2015 не зазначено причини направлення виконавчого документа за належністю, не повідомлено про проведені виконавчі дії, не вказані дати складання актів про відсутність боржника (якщо боржник відсутній), що свідчить про те, що вказана постанова не мотивована.

Отже, даючи правову оцінку постанові про закінчення виконавчого провадження ВП №33767966 від 20.11.2015 в контексті вказаних норм права суд приходить до висновку, що прийнята вона з порушенням вимогЗакону № 606 -XIV та Інструкції № 512/5.

Відповідно до ч.2 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З огляду на викладене суд вважає доведеним, що права стягувача у виконавчому провадженні ВП №33767966 щодо виконання рішення Пирятинського районного суду №2-468/2011 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 567565грн 77коп коштів, витрачених на будівництво обєкту нерухомості, а також 1820грн судових витрат, були порушені шляхом прийняття з порушенням закону постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №33767966 від 20.11.2015, а тому ці права підлягають судовому захисту. У звязку з чим скарга ОСОБА_1 в частині оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №33767966 від 20.11.2016 є обґрунтованою, тому вимоги заявника в цій частині підлягають задоволенню як такі, що ґрунтуються на законі, підтверджені встановленими обставинами та перевірені наданими доказами. Таким чином суд вважає за необхідне визнати неправомірною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №33767966 від 20.11.2015.

Розглянувши вимоги заявника ОСОБА_1 у частині зобовязання начальника Пирятинського ВДВС РУЮ притягнути до відповідальності держвиконавця ОСОБА_4; зобовязання начальника Пирятинського ВДВС РУЮ відвести держвиконавця ОСОБА_4 за ст.16 Закону України «Про виконавче провадження» у звязку з іншими обставинами, що викликають сумнів у його неупередженості, а безпосередньо за незаконне розпорядження його правами стягувача без його на то згоди та за відмову у прямому виконанні будь-яких виконавчих дій по примусовому виконанню рішення суду №2-468/2011 та за відмову у застосуванні всіх можливих методів для притягнення боржниці ОСОБА_5 до всіх необхідних видів відповідальності, за відмову використати п.10 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» за злісне трирічне ухилення від виконання судового рішення №2-468/2011; зобовязання начальника Пирятинського ВДВС РУЮ, у кого в підпорядкуванні знаходиться держвиконавець ОСОБА_4, провести службове слідство, надати у суд результат цього слідства та подати подання до поліції для притягнення його до кримінальної відповідальності за вступ у змову з боржницею ОСОБА_5 та порушення ст.364 ККУ; згідно ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» відновити та продовжити виконання ВП №33767966 у ВДВС МУЮ м.Пирятина у звязку з тим, що на час винесення судового рішення №2-468/2011 нерухомість боржниці ОСОБА_5 була у м.Пирятині; зобовязання начальника Пирятинського ВДВС РУЮ повідомити його та суд про наявність у боржниці ОСОБА_5 нерухомості на час винесення судового рішення та початку примусового виконання ВП №33767966, яка зникла з чиєїсь вини; зобовязання начальника Пирятинського ВДВС РУЮ негайно оголосити розшук боржниці ОСОБА_5 у звязку з повідомленням дільничного про неможливість примусового приводу до ВДВС боржниці ОСОБА_5 відповідно до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»; зобовязання начальника Пирятинського ВДВС РУЮ зясувати та негайно повідомити його та суд офіційно, згідно ст.55 Закону України «Про виконавче провадження», про наявність інших осіб, у яких перебуває майно боржниці ОСОБА_5, а також майно та кошти, що належать боржниці ОСОБА_5 від інших осіб, суд зазначає наступне.

Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК суд не має права зобов'язувати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, про що також розяснено в абз.3 п.18 Пленуму ВССУ від 17.02.2014 №6.

У звязку з чим вказані вимоги заявника є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки суд не має права зобовязувати начальника Пирятинського ВДВС РУЮ до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватись лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Вимоги заявника щодо зобовязання начальника Пирятинського ВДВС РУЮ негайно скасувати згідно ст.82, 83 Закону України «Про виконавче провадження» незаконну постанову по закриттю ВП №33767966 від 20.11.2015 також задоволенню не підлягають, оскільки суд прийшов до висновку про скасування вказаної постанови як неправомірної, тому вона вже є скасованою.

Розглянувши вимоги заявника ОСОБА_1 у частині зобовязання начальника Пирятинського ВДВС РУЮ згідно Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати інформацію на наступні питання, на які двічі вже відмовлялись відповідати, а саме:

1.Які дії виконані та якими держвиконавцями та які дії були внесені до ЄРВД ВП-33767966 для якнайшвидшого виконання діючого судового рішення №2-468/2011 про стягнення боргу на користь стягувача ОСОБА_1 у належні встановлені Законом терміни? Просить надати Витяг з ЄРВД.

2.Хто на даний час є державним виконавцем у моєму провадженні ВП-33767966?

3.Просить надати звіт про виконавчі дії по розшуку боржниці у ВП-33767966 - хто та коли подавав Подання про обмеження виїзду та арешт майна боржниці у ВП-33767966?

4.Чи були поставлені та ким Постанови про примусовий привід боржниці у ВП-33767966?

5.Чи подавав хто Подання про притягнення боржниці у ВП-33767966 до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення та чи оскаржував держвиконавець відмову, якщо така була?

6.Чи починалось досудове розслідування про притягнення боржниці у ВП-33767966 до кримінальної відповідальності та хто його веде?

7.Просить зобовязати Начальника Пирятинського ВДВС РУЮ повідомити про розподіл квартир між ОСОБА_5 та її матірю ОСОБА_6, які купили дві квартири у будинку м. Пирятин, майдан Незалежності, 3, які приховують квартиру ОСОБА_5 у нежилому фонді, а свідомо (для приховування її місця знаходження) указує на квартиру матері, як свою власну.

8.Просить зобовязати Начальника Пирятинського ВДВС РУЮ поставити Постанову про залучення його до розшукових дій боржниці у ВП-33767966 та до виконавчих дій з занесенням всіх виконавчих дій у ВП-33767966 до ЄРВД (накладення штрафних санкцій за невиконання судок рішення, примусові приводи, всеукраїнський розшук, притягнення до кримінальної відповідальності за злісне невиконання судового рішення, незявлення до ВДВС та інші),

суд зазначає наступне.

Як установлено судом, заявник ОСОБА_1 являється стягувачем у виконавчому провадженні ВП №33767966, а ОСОБА_5 боржником, тому відносини між учасниками виконавчого провадження, тобто державним виконавцем, стягувачем та боржником щодо виконання рішення Пирятинського районного суду №2-468/2011 регламентуються Законом України «Про виконавче провадження», який визначає спеціальний порядок доступу (ознайомлення) сторін виконавчого провадження до інформації, створеної (одержаної) у ході виконавчого провадження. Відтак положення Закону «Про доступ до публічної інформації» не поширюються на доступ учасників відповідних процесів та сторін виконавчого провадження до викладеної інформації. У звязку з чим до вимог заявника в частині надати йому відповіді на його девять запитань, які він перелічує у своїй скарзі, положення Закону України «Про доступ до публічної інформації» не застосовуються.

При цьому не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що йому двічі відмовляли у наданні відповіді на його інформаційні запити, оскільки як убачається з наявних в матеріалах справи доказів стягувачем дійсно були направлені до ВДВС Пирятинського РУЮ два інформаційних запити (т.2 а.с.77, 81), які отримані виконавчою службою. На вказані запити в.о.начальника ВДВС Пирятинського РУЮ ОСОБА_4 надав відповідні відповіді (т.2 а.с.78-80, 82-83). Перша відповідь на запит стягувача від 17.12.2015 отримана заявником 05.01.2016, про що він особисто зазначив у своєму повторному запиті (т.2 а.с.81), а друга відповідь на його запит отримана заявником 18.01.2016 (т.2 а.с.85). Таким чином бездіяльності державного виконавця Благадира Д.Г. в цьому не вбачається, тому вимоги заявника в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з указаних підстав.

Крім того суд зазначає, що вимога, в якій заявник просить поставити ухвалу про судовий запит та долучити до матеріалів документи-докази: копії Договорів купівлі-продажу двох квартир на прізвище ОСОБА_6 та ОСОБА_5 приватного нотаріуса ОСОБА_7 37000, м. Пирятин, вул. Жовтнева, 1, у звязку з тим, що він є також стягувачем з боржниці ОСОБА_6 у ВП-33767966, яке знаходиться на виконанні у ВДВС, не є належним способом захисту прав заявника в даній справі, а за своєю правовою природою є клопотанням, яке є безпідставним, оскільки не стосується предмету розгляду даної справи.

Підсумовуючи все вищевикладене суд зазначає, що вимоги заявника підлягають частковому задоволенню як такі, що ґрунтуються на законі, підтверджені встановленими обставинами та перевірені наданими доказами.

Керуючись ст.383-387, 209, 210, 212, 293 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 33767966 задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження ВП №33767966 від 20.11.2015 року.

У задоволенні іншої частини скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.В.Нагорна