Рішення № 64408778, 25.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/894/17 Справа № 186/721/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Кривошея С. С. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.,

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.,

при секретарі - Черкас Є.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2016 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства Банк «Траст» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ПАТ Банк «Траст» звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ними та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №R111.004-ТЕК.0044024 від 18 квітня 2014 року, згідно якого відповідачу були видані кредитні кошти в розмірі 43596,00 грн., з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 16,49% річних та 1,79% щомісячної комісії за обслуговування кредиту, строком на 60 місяців.

Кредит було отримано відповідачем 18 квітня 2014 року, що підтверджується меморіальним ордером № Loan-53502 від 18 квітня 2014 року про перерахування коштів.

Проте, у порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язання належним чином не виконала, а тому, станом на 29 квітня 2016 року, за нею існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 106293 грн. 47 коп., яка складається: із заборгованості за кредитом в розмірі 43134 грн. 57 коп., заборгованості по прострочених відсотках за фактичне користування кредитом в розмірі 11845 грн. 37 коп., заборгованості за простроченою комісією за обслуговування кредиту в розмірі 18244 грн. 51 коп. та заборгованості по пені в розмірі 33069 грн. 02 коп., у зв'язку з чим просили стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати покласти на відповідача.

Заочним рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2016 рокупозов Банку задоволено у повному обсязі..

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити зменшивши суму заборгованості, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Цим вимогам закону рішення суду частково не відповідає

Задовольняючи позов в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує умови кредитного договору у зв'язку з чим з неї підлягає стягненню вся сума заборгованості.

Проте частково з таким рішення колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 18 квітня 2014 року між ПАТ Банк «Траст» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № R111.004-ТЕК.0044024, згідно якого остання отримала кредит в розмірі 43596 грн., з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 16,49% річних та 1,79% щомісячної комісії за обслуговування кредиту, на строк 60 місяців, що підтверджується копією анкети-заяви № R111.004-ТЕК.0044024 від 18 квітня 2014 року та умов умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, що в цілому складає кредитний договір (а.с. 8-19).

Відповідно до п.2.2. умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, які є невід'ємною частиною кредитного договору, відповідач, яка є позичальником, зобов'язалась своєчасно та у повному обсязі сплачувати відсотки за користування кредитом та комісії, повертати кредит частинами у сумах та терміни, визначені в графіку платежів, а згідно п.8.6 та п. 8.10. вказаних умов, надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, позивач набуває право вимагати, в тому числі і в судовому порядку, від відповідача дострокового повернення кредиту, а відповідач зобов'язується на вимогу позивача достроково повернути кредит в повному обсязі та сплатити нараховані відсотки за користування кредитом, нараховану суму неустойки та інші платежі та нарахування за цим кредитним договором (при їх наявності), що підлягають сплаті відповідачем на користь позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк виконав свій обов'язок та надав позивачці грошову суму в розмірі 43596 грн., що підтверджується меморіальним ордером №Loan-53502 від 18 квітня 2014 року (а.с. 19), проте відповідач ОСОБА_2 отримавши ці грошові кошти свої зобов'язання не виконала та кредитні кошти не повернула, у зв'язку з чим станом на 29 квітня 2016 року заборгованість за кредитним договором, яку визначив позивач, складає 106293 грн. 47 коп.., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 43134 грн. 57 коп., заборгованість по прострочених відсотках за фактичне користування кредитом в розмірі 11845 грн. 37 коп., заборгованість за простроченою комісією за обслуговування кредиту в розмірі 18244 грн. 51 коп. та заборгованість по пені в розмірі 33069 грн. 02 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору (а.с. 20).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до вимог ст.ст. 549 - 552 ЦК України.

Крім того, згідно положень ч.3 ст.551 ЦК України, - розмір неустойки (пеня, штраф) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 припинила виконувати свої зобов'язання з 18 червня 2014 року, проте позивач звернувся до суду лише у травні 2016 року, що потягло за собою збільшення відповідальності Боржника шляхом нарахування пені, а відповідно до ч.2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються із боржника, якщо кредитор умисно чи з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Також встановлено, що позивач розраховуючи суму пені виходив із суми накопиченої заборгованості, проте з таким розрахунком погодотися не можна з наступних підстав.

Відповідно до п.4.3 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі за несвоєчасне виконання зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту Кредитор нараховує, а Клієнт сплачує йому пеню у розмірі 0,3 процента від суми прострочених зобов'язань за кожний день прострочення.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 20) сума щомісячного платежу складає 1852 грн. 37 коп., яка розподілялася на погашення тіла кредиту, процентів та комісії, а тому сума пені скаладає з 18 квітня 2015 року по 18 квітня 2016 року в розмірі 13890 грн. 76 коп. яка й розрорахована із суми щомісячного прострочено платежу з урахуванням кількості прострочених днів у відповідному місяці.

У зв'язку з чим, заборгованість відповідачки складає 87115 грн. 51 коп., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 43134 грн. 57 коп., заборгованість по прострочених відсотках за фактичне користування кредитом в розмірі 11845 грн. 37 коп., заборгованість за простроченою комісією за обслуговування кредиту в розмірі 18244 грн. 51 коп. та заборгованість по пені в розмірі 13890 грн. 76 коп.

За таких обставин рішення суду в частині стягнутої пені та визначення загальної суми заборгованості підлягає зміні, а апеляційна скарга - задоволенню частково.

Доводи апеляційної скарги відповідача в частині незаконності та необґрунтованості решти судового рішення колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи та доказів на підтвердження цих доводів суду надано не було, а тому в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Крім того, встановлено, що ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2016 року відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України, з неї підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1753 грн. 85 коп.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303,307,309, 313-317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2016 року - змінити в частині стягнення пені з 33069 грн. 02 коп. до 13890 грн. 76 коп. та загальної суми заборгованості з 106293 грн. 47 коп. до 87115 грн. 75 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1753 грн. 85 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

М.Ю. Петешенкова