Постанова № 6440845, 15.10.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-780/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представника позивача Грицак О.О. (дов. №04-721 від 03.03.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області до Управління земельних ресурсів у Сколівському районі Львівської області про стягнення економічних санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління земельних ресурсів у Сколівському районі Львівської області та просить, з підстав наведених у позові, стягути з Управління земельних ресурсів у Сколівському районі Львівської області в дохід державного бюджету Сколівського району 2910,00 грн. економічних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надавши пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач заперечень на позов, витребувані судом докази не надав, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

16.10.2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проведено перевірку Управління земельних ресурсів у Сколівському районі Львівської області на предмет формування та застосування тарифів на землевпорядні роботи та послуги, пов'язані з оформленням документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки. На підставі проведеної перевірки складено акт №000715.

Перевіркою встановлено, що Управління земельних ресурсів у Сколівському районі і період з 18.09.2007 р. по 04.09.2008 р. при наданні консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки відповідно до спільного наказу Держкомзему України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.2001 р. №97/298/124 стягувалась плата із суб'єктів господарювання розмірі 25,00 грн., що є порушенням ст. 8 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". За цей період сума необгрунтовано отриманої виручки внаслідок надання платних консультацій становить 850 грн., що підтверджується довідкою Управлінням земельних ресурсів у Сколівському районі, згідно із додатком №20 до акту перевірки.

Крім цього, в окремих випадках, за період з 22.02.2008 р. по 28.05.2008 р. при наданні платних послуг Управлінням земельних ресурсів у Сколівському районі стягувалась плата у завищених розмірах, ніж встановлені згідно із спільним наказом Держкомзему України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.006.2001 р. №97/298/124, внаслідок чого було одержано необгрунтовану виручку у розмірі 120 грн., розрахунок якої наведено у додатку № 23 до акту перевірки.

Загальна сума необгрунтовано отриманої виручки Управління земельних ресурсів у Сколівському районі за період з 18.09.2007 р. по 04.09.2008 р. становить 970,00 грн.

Згідно із статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" позивачем винесено рішення №252 від 22.09.2008 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якого вирішено вилучити у відповідача 2910,00 грн., про що позивача було належним чином повідомлено, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6726689 від 26.09.2008 року.

Вказане рішення відповідачем не оскаржено та не скасовано у встановленому законом порядку.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", яким визначаються правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Відповідно до п. 2 ст. 1 цього Закону дозвільними органами є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також підприємства, установи, організації, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Згідно з Положенням про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 р. №224, Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища. Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і затверджує положення про них. Повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Держкомзем здійснює через Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

З наведеного Положення вбачається, що Управління земельних ресурсів у Сколівському районі є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним йому, а відтак є територіальним органом центральної виконавчої влади.

Крім того, статтею 1 згадуваного Закону місцевими дозвільними органами є, зокрема, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру від свого імені.

Відповідно до ст. 1 Закону від 06.09.2005 р. документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб'єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності; об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру, - земельна ділянка, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга.

Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

Отже, до повноважень Управління земельних ресурсів у Сколівському районі належить надання погодження проекту відведення земельної ділянки, а висновок про погодження проекту відведення земельної ділянки є дозвільним документом, оскільки без цього висновку (погодження) особа не зможе виконати вимоги закону, необхідні для відведення земельної ділянки та одержати її у власність чи користування.

Окрім того, відповідно до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України №526 від 21.05.2009 р. "Про заходи щодо упорядкування документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" до документів дозвільного характеру належать також погодження проекту відведення земельної ділянки, а дозвільними органами, що надають таке погодження є територіальні органи по земельних ресурсах. Зазначеною постановою не встановлено перелік дозвільних органів, як про це помилково стверджує позивач, а лише удосконалено систему видачі документів дозвільного характеру. Відтак, як на час надання консультацій, так і на час постановления оскаржуваного рішення позивач є дозвільним органом за змістом та характером своєї діяльності, пов'язаної із погодженням проектів відводу земельних ділянок, які відповідають ознакам дозвільних документів.

Відповідно до ч. З ст. 8 Закону від 06.09.2005 р. адміністратор та дозвільні органи забезпечують безоплатне консультування з питань отримання відповідних документів дозвільного характеру за зверненням суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України дозвіл на розробку проекту (приватизації") земельної ділянки надаються органом місцевого самоврядування, або органом виконавчої влади, а проект відведення земельної ділянки погоджується органом по земельних ресурсах, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури, органами культурної спадщини.

Факт отримання від юридичних осіб плати за консультації загальну суму 850 грн. підтверджується довідкою Управління земельних ресурсів у Сколівському районі, згідно із додатком №20 до акту перевірки, з якої вбачається що відповідачем надано 34 висновки з надання земельних ділянок та відповідні консультації з цього приводу, які в силу ст. 8 Закону від 06.09.2005 р. повинні були надаватися безкоштовно.

Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону, виключно законами, які регулюють відносини, повязані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється, зокрема, платність або безоплатність видачі документа дозвільного характеру. Відповідний закон, який би визначав платність консультацій з питань оформлення прав на земельну ділянку і міг би бути правовою підставою для отримання цієї плати позивачем, відсутній.

Судом також встановлено, що при наданні відповідачем платних послуг з надання висновку про обмеження та використання земельної ділянки, консультації з оформлення права на земельну ділянку та надання висновку про наявність обмежень і сервітутів громадянам Явір І.Я. та Цмокалич О.Я. Управлінням земельних ресурсів у Сколівському районі стягувалась плата у вищих розмірах, ніж передбачені згідно із спільним наказом Держкомзему України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.2001 р. №97/298/124, внаслідок чого було відповідачем одержано необгрунтовану виручку у розмірі 120 грн., розрахунок якої наведено у додатку №23 до акту перевірки, та факт одержання якої підтверджується згідно із копіями договорів про надання платних послуг та квитанціями про оплату.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход бюджету, крім того стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Саме таку санкцію було застосовано до позивача.

Таким чином, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку про обгрунтованість позову та необхідності його задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління земельних ресурсів у Сколівському районі Львівської області на користь державного бюджету Сколівського району (р/р 31112106700505 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 23968514, код 21081100) 2910,00 грн. економічних санкцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р.М. Брильовський

Повний текст постанови виготовлено 20.10.2009 р.