Постанова № 6440556, 16.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.10.09Справа №2а-11980/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Єлжовій Н.М. , за участю представника позивача – Долгіх О.Л. представників відповідача – Міндіч М.О., Ковтун О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим до Підприємства "Кримфрукт"

про продовження строку застосування адміністративного арешту активів,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з поданням Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим про продовження терміну застосування умовного адміністративного арешту активів Підприємства "Кримфрукт" до 01.01.2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.2009 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та пояснила, що Підприємство "Кримфрукт" відмовляється від проведення планової перевірки Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за наявності законних підстав її проведення, тим самим перешкоджає органу податкової служби в реалізації передбаченого Законом України “Про державну податкову службу в Україні” права на проведення перевірки.

Представник позивача зазначила, що 12.10.2009 року було винесено подання про застосування адміністративного арешту активів платника - Підприємства "Кримфрукт", на підставі якого прийнято рішення від 12.10.2009 року № 68 про застосування умовного адміністративного арешту активів Підприємства «Кримфрукт», керуючись п. «г» п.п. 9.1.2 п. 9.1 статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач просить суд продовжити умовний адміністративний арешт активів Підприємства "Кримфрукт" на строк до 01.01.2010 року.

У судовому засіданні представники відповідача проти задоволення подання про продовження умовного адміністративного арешту заперечували та пояснили, що вважають його не обґрунтованим та неправомірним, оскільки проведення перевірки з питань, зазначених у направленнях на перевірку було безпідставним, оскільки ще у червні 2009 року Підприємство "Кримфрукт" на адресу ДПІ у м. Сімферополі АРК направлено заяву про зняття з обліку реєстратора розрахункових операцій, а 22.06.2009 року ДПІ у м. Сімферополі АРК видано довідку № 9100 про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій, що належить Підприємству «Крімфрукт».

Також, представники відповідача зазначили, що позивачем у 2009 році вже проводилась планова виїзна перевірка Підприємства «Крімфрукт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено акт від 13.08.2009 року, тому повторне проведення планової перевірки відповідач вважає безпідставним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що вимоги ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про продовження строку умовного адміністративного арешту активів Підприємства "Кримфрукт" не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”№509-ХІІ від 04.12.1990, із змінами і доповненнями, до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби). Згідно з ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби, до яких відноситься ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, є органами виконавчої влади, та у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Згідно з підпунктом 2.1.4 пункту. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№2191-ІІІ від 21.12.2000, із змінами та доповненнями, податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Право органу держаної податкової служби звертатися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків встановлено підпунктом 9.3.3. пункту 9.3. ст.9 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. При цьому суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Згідно з ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що Підприємство «Кримфрукт» є юридичною особою, зобов'язано виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що на підставі пункту 2 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на головних державних податкових ревізорів –інспекторів Кожухаренко С.Г., Кобіну Н.М. виписано направлення на проведення планової перевірки Підприємства «Кримфрукт» № № 4068/23-3,4069/23-3 від 07.10.2009 з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за наявності законних підстав її проведення, тим самим перешкоджає органу податкової служби в реалізації передбаченого Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”.

Однак, за поясненнями представника позивача співробітник Підприємства «Кримфрукт» Простякова А.В. відмовилась від ознайомлення із зазначеними направленнями, відмовилась надати журнал обліку перевірок, таким чином відмовилась від допуску посадових осіб податкових органів до проведення перевірки.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим складено Акт від 07.10.2009 року № 1410/01/09/23/25129769 недопуску на перевірку, в якому зазначено, що 07.10.2009 року продавцем Простяковою А.В. Підприємства «Кримфрукт» відмовлено у здійсненні підпису про одержання направлення на перевірку, у допуску на проведення перевірки відмовлено.

Зазначений акт складено відповідно до пункту 1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 10.08.2005 N327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N925/11205, яким встановлено наступне: у разі, якщо суб'єкт господарювання відмовляється від проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, посадовими особами податкового органу складається акт відмови від допуску до перевірки. При цьому в акті зазначається про ознайомлення та вручення під розписку (чи відмову від ознайомлення та отримання) керівнику суб'єкта господарювання направлення на перевірку. Акт відмови від допуску до перевірки та акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби підписується не менш як трьома службовими особами.

У той же час, суд зазначає, що склад осіб, що беруть участь у перевірці, зазначений в Акті 07.10.2009 року № 1410/01/09/23/25129769 недопуску на перевірку не відповідає складу осіб, зазначених у направленні на перевірку, а саме, за направленням – дві посадові особи ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Кожухаренко С.Г., Кобіна Н.М., за Актом, окрім зазначених, участь у проведенні перевірки приймали – Гаврюшенко М.Р., Королев А.Н., Бодня А.Н., тоді, як Гаврюшенко М.Р. за посадою оперуповноваженим відділу податкової міліції ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, та взагалі не має повноважень брати участь у проведенні планових перевірок платників податків, а участь Королева А.Н. та Бодня А.Н. у перевірці не передбачена навіть направленнями на її проведення.

Згідно з п.п. 9.1.2. п. 9.1. арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 статті 8 цього Закону;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування;

- відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до закону, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.

Умовним арештом активів згідно з п.п. 9.2.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до вищевказаного, за поданням відповідного підрозділу податкової міліції від 12.10.2009 № 68 начальником ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 12.10.2009 року о 17 годині 40 хвилин прийнято рішення № 68 про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків Підприємства «Кримфрукт» (ЕДРПОУ – 25129769), та направлено Підприємству «Кримфрукт». Отримання цього рішення 13.10.2009 року відповідачем не заперечується.

14 жовтня 2009 року о 15 годині 15 хвилин ДПІ у м. Сімферополі АР Крим звернулася до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із поданням про продовження строків застосування умовного адміністративного арешту активів Підприємства «Кримфрукт» до 01.01.2010 року.

Відповідно до частини 2 підпункту 9.3.3 статті 9 Закону України “Про порядок п огашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”керівник відповідного податкового органа має право звернутися до суду із поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням.

З матеріалів справи вбачається, що такими підставами податковий орган вважає недопуск платником податків посадових осіб податкового органа до проведення планової перевірки Підприємства «Кримфрукт» № № 4068/23-3,4069/23-3 від 07.10.2009 з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за наявності законних підстав її проведення, тим самим перешкоджає органу податкової служби в реалізації передбаченого Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”.

Факт недопуску підтверджено наданим ДПІ у м. Сімферополі АР Крим актом відмови від допуску до перевірки від 07.10.2009 року № 1410/01/09/23/25129769, але зазначений факт не є встановленою законом підставою продовження строків адміністративного арешту.

Відповідно до підпункту 9.1.3 статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані.

Матеріали справи та пояснення представників сторін свідчать про те, що підставою для продовження строків адміністративного арешту є лише думка позивача, про можливість зникнення або знищення активів у випадку не продовження строку адміністративного арешту активів.

Жодних доказів наявності підстав вважати, що звільнення з-під арешту активів Підприємства «Кримфрукт» приведе до їх знищення, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим суду не представлено.

Крім того, оскільки в поняття “активи платника податків” включаються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, то термін зникнення, застосовуваний у Законі України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” припускає факт відсутності раніше існуючих активів без якої-небудь компенсації.

Враховуючи вимоги Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” подання органу державної податкової служби про продовження строку адміністративного арешту активів платника податків повинно містити достатні відомості для вирішення питання про продовження адміністративного арешту, а саме: підстави та обґрунтування зазначеного строку та відомості про розмір податкового боргу.

Відповідно до вимог підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Згідно з даною нормою, мета застосування адміністративного арешту активів платника податків – забезпечення погашення податкового боргу. Проте, позивачем не надано доказів існування податкового боргу Підприємства «Кримфрукт» станом на 15.10.2009 року, хоча зазначены докази були витребувані Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 14.10.2009 року

Викладене є підставою для відмови ДПІ у м. Сімферополі АР Крим у продовженні строку застосування умовного адміністративного арешту активів Підприємства "Кримфрукт" до 01.01.2010 року.

До того ж, суд зазначає, що продовження строків адміністративного арешту активів можливо за умови, що арешт активів застосовано при наявності відмови платника податків від допуску посадових осіб податкових органів до проведення перевірки, однак необхідною умовою його застосування у даному випадку є наявність підстав для проведення органом ДПІ перевірки у точній відповідності з законом.

У відповідності до п.1, 2 ч.1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 р. № 509-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків), а також здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Таким чином, органи податкової служби мають право проводити лише документальні невиїзні і планові та позапланові виїзні перевірки, підстави для проведення яких визначені законодавством України.

Судом встановлено, що посадовим особам ДПІ у м. Сімферополі АРК видано направлення на проведення планової перевірки Підприємства «Кримфрукт» № № 4068/23-3,4069/23-3 від 07.10.2009 з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за наявності законних підстав її проведення, тим самим перешкоджає органу податкової служби в реалізації передбаченого Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”.

Однак, суд не погоджується з тим, що проведені перевірки з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”є плановими, у зв’язку з чим суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що визначення, підстави та порядок проведення перевірок передбачені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”від6 липня 1995 року N 265/95-ВР.

Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону №509 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік (ч.2 ст.11-1 Закону №509).

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (ч.3 ст.11-1 Закону №509).

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення (ч.4 ст.11-1 Закону №509).

Відповідно до частини 6 статті 11-1 Закону №509 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з однієї з обставин, встановлених цією статтею Закону №509.

У відповідності до частини 7 статті 11-1 Закону №509 позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до п.1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону №509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки (ч.2 ст.11-2 Закону №509).

Позивачем в направленнях на перевірку зазначений вид перевірки планова перевірка.

За характером перевірки, яку мав намір провести позивач, перевірка не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1-2 ст.11 Закону №509, оскільки не є перевіркою щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), не підлягають дослідженню сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за своїм характером та результатами оформлення є позаплановими, проведення яких передбачено частиною 7 статті 11-1 Закону №509.

Суд звертає увагу представника позивача , що позивач автоматично ввів відповідача в оману, зазначивши в направленнях на перевірку той факт, що відносно позивача проводитиметься планова перевірки з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, чим порушив Закон України “Про державну податкову службу в Україні”№ 509 від 04.12.1990 р. та Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.

Таким чином, посадові особи органу державної податкової служби вправі були приступити до проведення позапланової виїзної перевірки позивача за умови надання йому під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Матеріалами справи підтверджується, що при виході на перевірку позивачем надані лише направлення на проведення планової перевірки Підприємства «Кримфрукт», від одержання яких позивач відмовився.

Будь-які Накази начальника ДПІ у м. Сімферополі АРК про проведення позапланових виїзних перевірок відповідача надані не були, оскільки як вважає позивач, проводилася не позапланова, а планова перевірка, яка не вимагає надання такого наказу.

У той же час, суд зазначає, що проведення планової перевірки Підприємства «Кримфрукт» у жовтні 2009 року не підтверджується жодними планами – графіками роботи ДПІ у м. Сімферополі АРК.

Втім, ненадання наказу про проведення позапланової перевірки може бути підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки.

Суд також встановив, що, дійсно у липні-серпні 2009 року посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АРК була проведена планова виїзна перевірка Підприємства «Крімфрукт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено Акт від 13.08.2009 року № 7585/23-7/25129769.

Проведення планової виїзної перевірки Підприємства «Крімфрукт» було здійснено ДПІ у м. Сімферополі АРК на підставі направлення № 1592/23-7 від 23.07.2009 року, врученого головному бухгалтеру відповідача 24.07.2009 року, згідно плану-графіку проведення документальних перевірок на липень 2009 року, та з попереднім направленням відповідачеві повідомлення про проведення перевірки.

Оскільки, відповідно до ч.2 ст.11-1 Закону №509 планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік, зазначене також спростовує твердження позивача про намірі проведення планової перевірки позивача у жовтні 2009 року, та безпідставність її проведення.

До того ж, суд встановив, що 19.06.2009 року Підприємство "Кримфрукт" на адресу ДПІ у м. Сімферополі АРК направлено заяву про зняття з обліку реєстратора розрахункових операцій, яка одержана позивачем 22.06.2009 року, згідно відбитку штампу вхідної кореспонденції, а 22.06.2009 року ДПІ у м. Сімферополі АРК видано довідку № 9100 про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій, що належить Підприємству «Крімфрукт».

Такі факти взагалі спростовують будь-які підстави проведення ДПІ у м. Сімферополі АРК перевірки додержання Підприємством "Кримфрукт" Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки реєстратор розрахункових операцій за даним підприємством не зареєстрований, про що було відомо позивачеві.

Відповідно до п.п. 9.3.8. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п. та 5.4.2. Розділу 5 Наказу Державної податкової адміністрації України Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків N 386 від 25.09.2001 року адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством.

Таким чином, суд дійшов висновку, щодо правомірності відмови відповідача допустити посадових осіб ДПІ до проведення перевірки, тому застосування адміністративного арешту активів Підприємства «Кримфрукт», а відповідно й продовження терміну застосування адміністративного арешту активів є неправомірним, в судовому засіданні не знайшли підтвердження підстави для продовження застосування умовного адміністративного арешту активів Підприємства «Кримфрукт», оскільки судом встановлено численні порушення при підготовці до проведення перевірки, відсутність законних підстав для її проведення, та підстав для застосування арешту активів відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У зв’язку зі складністю справи судом 16 жовтня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 19 жовтня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. У продовженні строку застосування умовного адміністративного арешту активів Підприємства "Кримфрукт" до 01.01.2010 року відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів після складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                                   Трещова О.Р.