Постанова № 64405343, 01.02.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/16240/16-п Провадження № 33/773/91/17 Суддя в 1 інстанції: Квятковський М. С. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" лютого 2017 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, не працює, на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним за те, що 22 листопада 2016 року близько 02 год 45 хв на вул. Ковельській у м. Луцьку він керував транспортним засобом, марки «ВАЗ 2105», номерний знак НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги, передбачені п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись із рішенням суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскаржує його з мотивів незаконності та необґрунтованості. Посилається на те, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння, а працівник поліції у протоколі не вказав, з якими саме ознаками сп'яніння він керував транспортним засобом. Вважає, що у протоколі неправильно зазначено місце складання протоколу, а також відсутні дані про особу-свідка, який перебував з ним в автомобілі. Стверджує, що хотів пройти медичний огляд на місці, однак працівник поліції змусив його проїхати у заклад охорони здоров'я. Дачу ним зізнавальних пояснень у присутності працівників поліції мотивує відсутністю відповідної юридичної освіти. З огляду на вищенаведене просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В силу вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 452519 від 22.11.2016 року ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Протокол власноручно підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_2 ознайомлювався із правами та обов'язками, про що свідчить його підпис у відповідній графі протоколу.

Тому доводи апелянта з цього приводу апеляційний суд вважає безпідставними.

Показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема висновком ВОНД за № 4335 від 22.11.2016 року, згідно якого перша перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, будь-які зауваження апелянта щодо належності і допустимості вказаного доказу до уваги апеляційним судом не приймаються.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2, наявних у матеріалах справи, останній не заперечує факту вживання ним у той день алкоголю.

Апеляційним судом також встановлено, що у суді першої інстанції скаржник повністю визнав винуватість у вчиненому правопорушенні та пояснив, що дійсно керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, щиро розкаявся у вчиненому, та запевнив, що у подальшому не порушуватиме правил дорожнього руху.

Тому твердження апелянта щодо порушень, допущених під час його медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, на думку апеляційного суду, є нічим іншим, як способом уникнення адміністративної відповідальності.

За таких обставин, вважаю висновки суду першої інстанції про порушення водієм пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, правильними.

Під час апеляційного розгляду справи нових доказів апелянтом надано не було.

На думку апеляційного суду, накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП урахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, визначеного санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2016 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області П.П.Борсук