Постанова № 6440219, 21.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.09.09Справа №2а-4267/09/8/0170 (10:36) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ускладі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Геймс"

до Кримської митниці

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача – Сейтумеров Р.А., Єресько М.Є.

від відповідача – Чечель Д.В.

Суть спору: Приватна фірма «Мастер Геймс» - позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримської митниці та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми «Р» від 13.02.09 № 3.

Ухвалами суду від 17.03.09 р. було відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 04.08.09 у зв’язку із реорганізацією замінено позивача - приватну фірму «Мастер Геймс» його правонаступником – ТОВ «Мастер Геймс».

Позовні вимоги ґрунтуються на нормах Розділу XI Митного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, грубо порушив чинне законодавство України і незаконно склав акт перевірки, митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено з порушенням норм статті 273 Митного кодексу України.

          Представник відповідача проти позову заперечував, пояснив що під час планової документальної перевірки приватної фірми «Мастер Геймс», з питань які належать до компетенції митних органів, виявлено невідповідність відомостей про митну вартість товарів, яка використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2006 року Приватною фірмою «Мастер Геймс» з «Wee Chin Electric Mashinery Inc.» (Тайвань) укладено зовнішньоекономічний контракт № 003/3-2006 поставки товару – корпус металевий для грального автомату. Згідно пунктів 1.2, 2.3. цього контракту ціни встановлені на умовах FOB Kaohsiung (Інкотермс 2000) (а.с. 90-93).

Доповненням до контракту № 4 від 10 травня 2007 р. пункт 1.2. контракту викладено в новій редакції: «Товар поставляється окремими партіями морським транспортом (контейнер) на умовах FOB Kaohsiung, Тайвань, або CIF Одеса, Україна, за домовленістю сторін, зафіксованій в специфікації, доданій до контракту. Також пункт 2.3. контракту викладено в новій редакції, згідно якої ціни встановлені на умовах FOB Kaohsiung або CIF Одеса (Інкотермс 2000), що визначено в специфікації до контракту (а.с.94).

Згідно специфікації №3 від 14.06.2006р. до контракту №003/3-2006 від 02.02.2006р. передбачено поставку пустих корпусів з полукруглим верхом з елементами підсвітки та фасадним склом WS-DELUX-19 кількістю 100 шт. на суму 50000 дол.США та пустих корпусів з полукруглим верхом з елементами підсвітки та фасадним склом WS-Ultra-RT-19 кількістю 4 шт. на суму 1960 дол.США, із визначенням сторонами умов доставки FOB Kaohsiung (а.с.95). У аналогічних специфікаціях №4 від 22.09.2006р., №5 від 27.03.2007р., №6 від 28.03.2007р. сторонами визначені умов доставки товару FOB Kaohsiung (а.с.96-98). Специфікаціями №7 від 10.05.2007р., №8 від 23.08.2007р., №9 від 06.09.2007р., №10 від 24.10.2007р., №11 від 27.11.2007р., №12 від 18.12.2007р. визначені умови доставки CIF Одеса, Україна (а.с.99-104).

На виконання зазначеного зовнішньоекономічного контракту, додатку та специфікацій на адресу позивача здійснено декілька поставок корпусів металевих для гральних автоматів.

Кримською митницею проведено перевірку дотримання приватною фірмою «Мастер Геймс» законодавства України з питань митної справи за період з 01.10.06 по 31.03.08 року, за результатами якої складено Акт № 00019/8/600000000/20748947 від 13.08.08 р. (а.с. 7-14).

Згідно висновків Акту перевірки при визначенні митної вартості товарів за вантажними митними деклараціями: № 600000001/7/5515 від 14.08.07, №600000001/7/7791 від 05.11.07, №600000001/7/8429 від 03.12.07, №600000001/7/9090 від 25.12.07, №600000001/8/159,           від 21.01.08, № 600000001/8/1553 від 21.03.08 з умовами постачання CIF Одеса не були враховані затрати на доставку товару з міста Kaohsiung, Тайвань до міста Одеса, Україна.

За результатами перевірки працівниками контролюючого органу позивачу визначена сума податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 17271,00грн. та 172,69 грн. митного збору (а.с.14).

Податковим повідомленням форми «Р» від 13.02.09 № 3 позивача повідомлено про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 25906,50 грн., в тому числі 17271,00 грн. основний платіж, 8635,50 грн. - штрафні санкції (а.с.18).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд зазначає, що у пункті 17 частини 1 статті 1 Митного кодексу України митні органи визначено як спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Судом встановлено, що спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. (із змінами та доповненнями, далі – Закон України №2181).

У п.п.1.12 ст.1 Закону України №2181 визначено, що контролюючим органом є державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1. ст. 2 Закону України №2181 митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Згідно з п.п. 2.1. п. 2 Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні предметів на митну територію України, затвердженого спільним наказом ДПА України та Державної митної служби України № 109/188 від 16.03.2001 року контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов’язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

Отже, органи митної служби, в даному випадку Кримська митниця, є суб’єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Кримської митниці є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно статті 40 Митного кодексу України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 43 цього Кодексу встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено митне оформлення вантажних митних декларацій №600000001/7/5515 від 14.08.07, №600000001/7/7791 від 05.11.07, №600000001/7/8429 від 03.12.07, №600000001/7/9090 від 25.12.07, №600000001/8/159 від 21.01.08, №600000001/8/1553 від 21.03.08.

Згідно відомостей наведених у графі 20 зазначених декларацій визначені умови поставки товару CIF Одеса (Україна) (а.с.60, 62, 64, 66, 68, 70).

Згідно частини 4 статті 265 Господарського кодексу України умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Згідно Указу Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів"від 04.10.1994 року при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 році.

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати “Інкотермс”(редакція 2000 року), були викладені в новій редакції та введені в дію введені в дію з 01.01.2000 року.

Згідно розділу 1 Правил визначена мета Інкотермс, якою є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Сфера дії Інкотермс обмежується питаннями, пов'язаними з правами та обов'язками сторін договору купівлі-продажу відносно поставки товарів.

Таким чином, суд зазначає, що Правила Інкотермс визначають права та обов’язки суб’єктів підприємницької діяльності, які укладають договори, в тому числі зовнішньоекономічні договори, та впливають на визначення митної вартості товару в частині визначення моменту виникнення певних витрат для покупця чи продавця товарів.

Згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, введених в дію з 01.01.2000 р. (Інкотермс - 2000) термін CIF - COST, INSURANCE AND FREIGHT (... named port of destination) - ВАРТІСТЬ, СТРАХУВАННЯ ТА ФРАХТ (... назва порту призначення) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. За умовами терміна CIF продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Таким чином, за умовами CIF вартість доставки до місця ввезення на митну територію України вважається оплаченою продавцем та включена до вартості товару за контрактом.

Під час проведення перевірки відповідач дійшов висновку, що за вищезазначеними вантажними митними деклараціями приватне підприємство «Мастер Геймс» зменшило суму податкового зобов’язання по сплаті ПДВ, оскільки до митної вартості товарів не були включені транспортні витрати. Зазначення у вантажних митних деклараціях умов поставки CIF Одеса суперечать змісту експортних декларацій країни відправлення (Тайвань) та коносаментів.

Згідно статті 134 Кодексу торговельного мореплавства України документом, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, єконосамент.

Згідно статті 135 цього Кодексу правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом.

Судом досліджені коносаменти №1335 від 12.06.07 до ВМД № 600000001/7/5515 від 14.08.07, №1803 від 19.09.07 до ВМД № 600000001/7/7791 від 05.11.07, №1303 від 16.10.07 до ВМД № 600000001/7/8429 від 03.12.07, №3818 від 18.11.07 до ВМД №600000001/7/9090 від 25.12.07, №4202 від 05.12.07 до ВМД № 600000001/8/159 від 21.01.08, №4205 від 02.02.08 до ВМД № 600000001/8/1553 від 21.03.08 (а.с. 61, 63, 65, 67, 69, 71).

У коносаментах №1803 від 19.09.07, №1303 від 16.10.07, №3818 від 18.11.07, №4202 від 05.12.07, №4205 від 02.02.08 в графі назви товару зазначено «Freight Collect», що означає: фрахт, що підлягає до сплати в порту призначення.

Отже вартість перевезення, згідно умовам договору перевезення повинна бути сплачена у м.Одесі, Україна.

В силу статті 135 Кодексу торговельного мореплавства України саме коносаментом визначаються правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу.

Судом досліджені також експортні декларації країни відправлення (Тайвань).

Експортна декларація, що відповідає ВМД № 600000001/8/159 від 21.01.08 (містить у графі 7 номер 96/SC95/4202), у графі 15 зазначено Kaohsiung, у графі 16 – FOB, USD 97002,00 (а.с.75). Однак ця інформація суперечить рахунку продавця, наданому до митного оформлення. Згідно рахунку І20071203-N01 від 03.12.07, наданого до митного оформлення ВМД № 600000001/8/159, вартість товару складає 97002,00 дол. США при умовах поставки CIF Одеса (а.с. 183).

Експортна декларація, що відповідає ВМД № 600000001/8/1553 від 21.03.08 (містить у графі 7 номер 97/K393/4205), у графі 15 зазначено Kaohsiung, у графі 16 – FOB, USD 97002,00 (а.с.76). Однак ця інформація суперечить рахунку продавця, наданому до митного оформлення. Згідно рахунку І20080117-Т01 від 17.01.08, наданого до митного оформлення ВМД № 600000001/8/1553, вартість товару складає 97002,00 дол. США при умовах поставки CIF Одеса (п.с. 185).

Як вже було зазначено вище, за умовами терміну CIF продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Таким чином, вартість доставки до місця ввезення на митну територію України вважається оплаченою продавцем та включена до вартості товару за контрактом.

Згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати введених в дію з 01.01.2000 р. (Інкотермс - 2000) термін FOB - FREE ON BOARD (... named port of shipment) - ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує покупця за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження.

Однакова вартість товару в розмірі 97002,00 дол. США на умовах FOB Kaohsiung та CIF Одеса суперечить офіційним правилам тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс - 2000). Оскільки на умовах FOB до вартості товару не включається вартість перевезення, а на умовах CIF Одеса вартість перевезення вже включена до вартості товарів.

Відповідач визначив митну вартість ввезених товарів резервним методом, згідно статті 273 Митного кодексу України.

Згідно статті 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідно до статті 7 угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за методами 1-5 включно, то митна вартість визначається шляхом використання розумних засобів, сумісних з принципами та загальними положеннями цієї Угоди та статті VІІ ГАТТ 1994 року, та на підставі даних, що є в країні імпорту. Наявні у відповідача дані (лист Держмитслужби України від 26.05.08 № 16/1- 848- ЕП) містять інформацію щодо вартості фрахту 40-футового - High Cube контейнеру за маршрутом Kaohsiung – Одеса у розмірі 2850 доларів США.

Під час розгляду справи позивач повідомив суд про неможливість надання доказів оплати транспортних витрат його контрагентом за договором - фірмою «Wee Chin Electric Mashinery Inc.» (Тайвань).

Згідно підпункту 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України № 2181 обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Пункт 6 частини 2 статті 267 Митного кодексу України передбачає, що до митної вартості повинні бути включені витрати, пов'язані з транспортуванням товарів до місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до пункту 3 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) базою оподаткування ПДВ є митна вартість товарів, зазначена у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновками акту перевірки про те, що при визначенні митної вартості товарів за вантажними митними деклараціями: №600000001/7/5515 від 14.08.07, №600000001/7/7791 від 05.11.07, №600000001/7/8429 від 03.12.07, №600000001/7/9090 від 25.12.07, №600000001/8/159 від 21.01.08, №600000001/8/1553 від 21.03.08 з умовами постачання CIF Одеса не були враховані затрати на доставку товару з міста Kaohsiung, Тайвань до міста Одеса, Україна, у зв’язку із чим винесене на підставі акту перевірки оскаржуване податкове повідомлення форми «Р» від 13.02.09 № 3 є правомірним.

Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 р. №339встановлює процедуру здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як під час проведення, так і після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов'язкових платежів.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача не можуть бути визнані обґрунтованими, у зв’язку із чим в задоволенні позову необхідно відмовити.

В судовому засіданні 21.09.09 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, у повному обсязі постанову складено 28.09.09 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кушнова А.О.