Постанова № 6440191, 21.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.09.09Справа №2а-5393/09/8/0170 (16:45) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про скасування рішення

за участю представників сторін:

від позивача - Сейтумеров Рустем Айдерович, , посвідчення № УКР 037239;

          від відповідача - Кадиров Усеін Ібрамович, довіреність № 35/10-0 від 23.03.09, посвідчення № УКР 037239;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест"звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004932303 від 12.03.09р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведена перевірка залу гральних автоматів ТОВ "Мастер Інвест", в результаті якої складений акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №001193 від 27.02.09 р.

Позивач зазначає, що відповідно до спірного рішення актом перевірки нібито встановлено порушення позивачем п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме проведення розрахункової операції на повну суму надання послуги через незареєстровані належним чином в органах ДПІ, непереведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій якими є гральні автомати; непроведення розрахункових операцій через РРО.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено спірне рішення №0004932303 від 12.03.09р. про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 2610,00 грн. Фінансові санкції розраховані, виходячи із двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340грн.) за кожний гральний автомат, тобто 340 х 4 = 1360,00грн. та виходячи з п’ятикратного розміру від 250 грн. – сума проведення розрахункової операції без застосування РРО, тобто 250 х 5 = 1250грн., а всього: 1360,00грн. + 1250,00грн. = 2610,00грн.

Позивач зазначає, що зал гральних автоматів оснащений зареєстрованим, опломбованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій, який внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Вважає, що гральні автомати типу МГ1-06 не є реєстраторами розрахункових операцій, оскільки в них не реалізовані фіскальні функції.

Відповідачем у судовому засіданні 11.08.09 р. суду надані письмові заперечення на адміністративний позов, у яких відповідач зазначив, що відносить гральні автомати, що застосовуються суб’єктами господарювання в сфері грального бізнесу для надання послуг, до РРО –автоматів з продажу товарів (послуг), які в автоматичному режимі здійснюють видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо і забезпечують відповідний облік їх кількості та вартості. Посилається на постанову КМУ від 07.02.2001р. №121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій", якою встановлено, що використання гральних автоматів з 31 грудня 2006р. має здійснюватися із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, тому вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим.

В ході судового розгляду судом було допитано свідків Муратова Рустема Синаверовича – головного державного податкового ревізора – інспектора відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового аудиту юридичних осіб ДПА в АРК та Малкову Раїсу Генадіївну, яка працює на посаді техніка-оператора в залі ігрових автоматів в смт. Щолкіно, буд. 19.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.09 року працівниками Державної податкової адміністрації в АРК на підставі направлень на перевірку № 2066 та № 2067 від 25.02.09 р., виданих ДПА в АРК, проведено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест"в залі гральних автоматів за адресою: смт. Щолкіно, д. 19.

Перевіркою встановлено, що позивач здійснює діяльність у сфері грального бізнесу на 4 реєстраторах розрахункових операцій (автоматах з надання послуг в сфері грального бізнесу з грошовим виграшем), які не виконують фіскальних функцій, що використовуються у грі, тобто розрахункові операції за послуги, які надаються цими гральними автоматами, не проводяться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням і видачею відповідного розрахункового документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції. Крім того, перевіркою встановлено придбання кредитів на гру на суму 50грн. та повернення кредитів на суму 40грн., грошовий виграш склав 40 грн., однак розрахункова операція не проведена через РРО, розрахунковий документ на суму 90 грн. не виданий. Також на місці проведення розрахунків посадовими особами відповідача було встановлено наявність готівкових коштів у розмірі 160 грн.

За результатами перевірки був складений акт від 27.02.09 р. № 001193 (а.с. 45-48), згідно з висновками якого встановлені перевіркою обставини були оцінені як порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки від 27.02.09 р. № 001193 відповідач прийняв спірне рішення №0004932303 від 12.03.09р. про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 2610 грн. (а.с. 7) за проведення розрахункових операцій через незареєстрований належним чином РРО в органах ДПС і не переведений у фіскальний режим роботи РРО в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний гральний автомат (4 х 340 = 1360грн.) та за непроведення розрахункової операції на суму 250 грн. через реєстратор розрахункових операцій в п’ятикратному розмірі (250 х 5 = 1250грн.). Всього за рішенням №0004932303 від 12.03.09р. застосовано до відповідача фінансових санкцій на загальну суму 2610грн. (1360грн.+1250грн.)

Підставою для застосування фінансових санкцій в спірному рішенні вказані п.п. 1, 2 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест"має статус юридичної особи з 10.02.2006р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 437825, виданим виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради (а.с.22).

Відповідно до довідки Головного управління статистики АРК серії АА № 007664 ТОВ "Мастер Інвест" включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є юридичною особою, одним із основних видів діяльності за КВЕД зазначено діяльність з організації азартних ігор (а.с.23).

Відповідно до п.4.2. Статуту ТОВ "Мастер Інвест" одним із видів діяльності підприємства є азартні ігри та ігри на гроші.

Суд встановив, що позивач здійснював підприємницьку діяльності у сфері ігорного бізнесу в залі гральних автоматів за адресою: смт.Щолкіно, буд. 19.

В матеріалах справи є документ, що передбачає наявність в залі гральних автоматів в смт.Щолкіно, буд. 19, ТОВ "Мастер Інвест" реєстратора розрахункових операцій MINI-600.02.МЕ, заводський номер ПА62100418, фіскальний номер 0803001004, що належить позивачу та підтверджується реєстраційним посвідченням №0803001004, виданим ДПІ у Василівському районі Запорізької області 29.03.2007р. для встановлення в залі гральних автоматів за зазначеною адресою (а.с. 72). Але судом встановлено, що вищезазначений реєстратор розрахункових операцій в залі гральних автоматів у смт. Щолкіно, буд.19, під час проведення перевірки посадовими особами ДПА в АРК не був встановлений та опломбований відповідно до норм чинного законодавства.

В залі гральних автоматів у смт.Щолкіно, буд. 19, позивачем розміщено 4 гральних автомати, що підтверджується актом перевірки (описовою частиною), на кожний з яких позивачем отримані та знаходилися в наявності на момент перевірки торгові патенти у кількості 4 штук. Кількість гральних автоматів визнається сторонами та не оспорюється.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі”означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень”означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що на час проведення перевірки гральні автомати не виконували фіскальних функцій і облік готівкових коштів в якості кредитів, внесених через купюроприймачі до гральних автоматів не передбачений. Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що у залі гральних автоматів використовуються гральні автомати типу МГ1-06, на які відповідно до постанови КМУ від 07.02.2001р. №121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" ще не розроблені запам’ятовуючі пристрої (фіскальну пам'ять) для оснащення автоматів, що вже діють, отже державою не створено умов, виконання яких не залежить від позивача.

В ході судового розгляду судом було допитано свідків :

-Муратова Рустема Синаверовича – головного державного податкового ревізора – інспектора відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового аудиту юридичних осіб ДПА в АРК, який пояснив, що 27.02.09 р. він зайшов до залу гральних автоматів за адресою смт. Щолкіно, буд. 19, придбав кредитів на суму 50 грн., але чек позивачем виданий йому не був. Програвши 10 грн., залишок у сумі 40 грн. забрав, але чеки також видані не були. Крім того свідок зазначив, що в ігровому залі відсутній касовий апарат. Кошти у сумі 160 грн. знаходились у сейфі, у зв’язку з тим, що не було касового апарату.

-Малкова Раїса Генадіївна, яка працює на посаді техніка-оператора з залі гральних автоматів в смт. Щолкіно, буд. 19 та була присутня при проведенні перевірки, пояснила, що в залі гральних автоматів знаходяться 4 гральних автомати, три з яких опечатані, а отже не працюють. 27.02.09 р. зайшли два чоловіки, придбали кредит у сумі 50 грн., виграли 40 грн., які їм було віддано у якості виграшу. Крім того свідок зазначив, що касовий апарат та розрахункові книжки під час проведення перевірки були відсутні в гральному залі, у зв’язку з чим представникам ДПА в АРК і не було надано розрахункового документу.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позивач зобов’язаний проводити розрахункову операцію через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документу, чого не було зроблено позивачем при проведенні перевірки. Вважає, що організація позивачем діяльності з реалізації послуг за готівкові кошти таким чином, що неможливо одразу з прийняттям готівкових коштів від гравця провести розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та видати розрахунковий документ через встановлення Правил ігрового залу не звільняє від відповідальності, передбаченої п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Відповідач також пояснив суду, що строк переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО для здійснення діяльності з використання гральних автоматів було встановлено до 31 грудня 2006 року, отже використання гральних автоматів з 31 грудня 2006р. має здійснюватися із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до п.1 ст. 3 Закону України №265 і не створення таких умов не звільняє позивача від виконання обов’язку щодо проведення розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, яким є гральний автомат. Представник відповідача зазначив, що відносить гральні автомати, що застосовуються суб’єктами господарювання в сфері грального бізнесу для надання послуг, до РРО –автоматів з продажу товарів (послуг), які в автоматичному режимі здійснюють видачу (надання) за готівкові кошти товарів та послуг і забезпечують відповідний облік їх кількості та вартості, що і встановлено актом перевірки.

Судом встановлено, що позивач в господарській одиниці, розташованій за адресою: смт. Щолкіно, 19, використовує гральні автомати МГ1-06, які приводяться до гри без відповідних дій працівників позивача, шляхом отримання коштів за гру через купюроприймач. Дані твердження не заперечуються відповідачем та не спростовуються. Структурною схемою грального автомату, що міститься в технічному паспорті до зазначеного грального автомату, підтверджується наявність купюроприймача.

Стаття 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Стаття 15 Закону №265/95-ВР здійснення контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону покладає на органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

У статті 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" зазначено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", є позаплановими.

Стаття 1 Закону №265/95-ВР передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Стаття 2 Закону №265/95-ВР визначає, зокрема, такі терміни:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідач у спірному рішенні посилається на застосування до позивача відповідальності, передбаченої п.п. 1 та 2 ст. 17 Закону України №265.

Стаття 17 Закону України №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовує фінансові санкції у таких розмірах:

1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п.1 ст.17);

2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій (п.2 ст.17).

Судом встановлено, що відповідно до проведеного в оскаржуваному рішенні розрахунку штрафних санкцій відповідач застосував відповідальність, передбачену п.п. 1, 2 ст. 17 Закону України №265 у вигляді фінансових санкцій у п’ятикратному розмірі за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та у вигляді фінансових санкцій у розрахунку двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, яким є кожний з 4 гральних автоматів, які знаходилися в залі гральних автоматів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (із змінами та доповненнями) встановлені терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО, в тому числі для гральних автоматів –31.12.2006р.

При цьому п. 2 вказаної Постанови КМУ Міністерство економіки зобов’язано забезпечити розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть встановленим вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Станом на дату прийняття відповідачем спірного рішення не розроблені автомати з продажу товарів (послуг), які будуть відповідати встановленим вимогам, а також не розроблені запам’ятовуючи пристрої (фіскальна пам'ять) для оснащення автоматів, що вже діють.

Отже станом на дату прийняття відповідачем спірного рішення вищевказані вимоги до гральних автоматів з надання послуг не розроблені, а організація розроблення автоматів з надання послуг, які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють не здійснена, що унеможливлює законне використання позивачем реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції –гральних автоматів.

Судом встановлено, що діюче законодавство не забороняє використання в господарській діяльності гральних автоматів, що приймають ставки через купюроприймач без участі обслуговуючого персоналу.

Нерозроблення відповідними державними органами запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення гральних автоматів, що вже діють, не може позбавити можливості позивача використовувати такі гральні автомати в господарській діяльності.

Постанова Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 р. "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" передбачає оснащення реєстраторів розрахункових операцій, які застосовуються в різних сферах підприємницької діяльності, фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної пам'яті та збереження інформації. Вказана постанова набрала чинності з 1 липня 2002 року.

Згідно пункту 2 вищевказаної постанови, фіскальний блок - невід'ємна складова частина реєстратора, за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього реєстратора.

Відповідно до пункту 20 цієї постанови КМУ, конструкція реєстратора повинна забезпечувати опломбування зовнішнього кожуха або кожухів окремих блоків, що виключає можливість доступу до внутрішніх вузлів, крім чекової, контрольної та фарбувальної стрічок, без зняття або пошкодження пломб.

В гральних автоматах, що використовуються позивачем у своїй діяльності, відсутні фіскальні функції, а також відсутня можливість реєстрації розрахункових операцій при наданні послуг та реєстрація кількості наданих послуг. Підприємство позивача здійснює діяльність, яка не заборонена Законом, та відповідає всім вимогам діючого законодавства.

Таким чином, фактично підставою для визначення порушення стало те, що гральні автомати не оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю). Зазначений факт не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваним рішенням, оскільки Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не передбачено відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності за використання гральних автоматів, які не оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю), але така відповідальність має місце у разі, якщо розрахункові операції, пов’язані з використанням таких автоматів, не проводяться через реєстратор розрахункових операцій, наявний в залі гральних автоматів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства суд прийшов до таких висновків.

Проведена перевірка позивача в силу ст.11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" є позаплановою.

Встановлене Законом №265/95-ВР з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" зобов’язання щодо застосування з 31 грудня 2006р. реєстраторів розрахункових операцій при використанні гральних автоматів, передбачає можливість застосування при цьому самих автоматів з продажу послуг як реєстраторів розрахункових операцій, які відповідають вимогам щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами, так і інших реєстраторів розрахункових операцій, які відповідають вимогам Закону №265/95-ВР, а саме реєстраторів розрахункових операцій, які використовуються в залі гральних автоматів.

Відповідач не довів, що здійснені під час проведення перевірки розрахункові операції проводилися через 4 незареєстрованих, неопломбованих у встановленому порядку та непереведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, якими на його думку є гральні автомати (автомати з продажу послуг), отже не довів порушення вимог Закону №265/95-ВР, а тому застосування фінансових санкцій за здійснення розрахункових операцій через непереведений у фіскальний режим роботи, незареєстрований, неопломбований реєстратор розрахункових операцій, яким в розумінні відповідача є кожний з 4 гральних автоматів, які знаходилися в залі гральних автоматів позивача, є безпідставним.

Відповідно до діючого законодавства на позивача покладається обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Судом встановлено, що позивач не має в залі гральних автоматів належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій, через який би здійснювалися розрахунки із споживачами послуг.

Стосовно застосованих відповідачем фінансових санкцій в п’ятикратному розмірі за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій при покупці кредитів та поверненні кредитів на загальну суму 90 грн. та наявність інших коштів на суму 160 грн. на місці проведення розрахунків, а всього на суму 250 грн., суд зазначає, що таке застосування фінансових санкцій є обґрунтованим та таким, так як позивачем дійсно в порушення норм ст. 3 Закону №265/95-ВР не було проведено розрахункові операції через РРО та надано розрахункового документу у зв’язку з відсутностю в залі гральних автоматів встановленого та опломбованого реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до частини третьої статті 219 Господарського кодексу України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Частиною 3 статті 94 КАС України встановлено : якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи, що пропорційність стягнення судових витрат не поширюється на правовідносини, пов’язані з немайновими вимогами, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 03,40 грн.

У зв’язку зі складністю справи судом 21.09.09 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 28.09.09 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі №0004932303 від 12.03.09р. в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест" штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 1360,00 грн.

3. Врешті позовних вимог відмовити.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест" (АРК, м. Сімферополь, вул.. Скрипниченко/51Армії, 30/13, код ЄДРПОУ 34058535, рахунки невідомі) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кушнова А.О.