26.01.2017
Справа №489/2595/16-ц
н/п 2/489/106/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2017 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив поділити автомобіль Hyundai Elantra, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, визнавши за ним право власності на ? частку автомобілю.
В обґрунтування зазначив, що автомобіль є спільною сумісною власністю його та відповідача, оскільки придбаний у шлюбі, але зареєстрований на дружину. До суду ним поданий позов про розірвання шлюбу, а оскільки відповідач перешкоджає в праві користуватися автомобілем, то вимушений звернутися до суду.
Надалі, у листопаді 2016 р. судом було прийнято до розгляду нову редакцію позову, в якому позивач з врахуванням відчуження відповідачем спірного автомобілю, без його письмової згоди на час звернення до суду, просив стягнути вартість ? частки даного автомобілю з відповідача на свою користь та розподілити судові витрати. Третіми особами зазначені ОСОБА_3, ОСОБА_4С,
В судовому засіданні позивач з представником позов підтримали. Заперечували отримання позивачем ? частки ціни автомобілю від продажу автомобілю відповідачкою ОСОБА_3, зазначив про припинення подружніх відносин з відповідачкою з 16 квітня 2016 р.
Відповідачка з представником просили позов залишити без задоволення посилаючись на згоду позивача на продаж автомобілю з метою купити два автомобіля на сімю, приховання ним на час продажу факту звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, наявний факт отримання ним ? частки вартості автомобілю від покупця.
Третя особа ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала. Пояснила, що купила у дочки із зятем автомобіль для того щоб вони могли купили два автомобілю на сімю.
Третя особа ОСОБА_4С, в судове засідання не зявилася.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Сторони перебували у шлюбі з 05 серпня 2011 р., який розірваний рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2016 р. за позовом ОСОБА_1, предявленим 18 травня 2016 р. (а.с. 12, 14, 38). Мають доньку ОСОБА_5, 20 січня 2012 р. (а.с.13). За рішенням суду про розірвання шлюбу відповідачу відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_3.
За відповідачем 03 грудня 2013 р. на підставі довідки рахунку про придбання автомобілю у торгівельної організації автомобіль Hyundai Elantra, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований.
19 травня 2016 р. даний автомобіль зареєстрований за новим власником ОСОБА_3 (матірю відповідачки) на підставі договору купівлі-продажу за ціною 325000 грн.
07 липня 2016 р. автомобіль був перепроданий ОСОБА_3 теперішньому власникові ОСОБА_4 за ціною 45000 грн. (а.с.88-98).
Належність автомобілю до спільного майна сторін та дійсна вартість автомобілю на час відчуження його відповідачкою на користь ОСОБА_3 у 325000 грн. сторонами не заперечувалася.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За статтею 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
За нормами ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Отже, згода одного з подружжя на відчуження цінного спільного сумісного майна має бути надана в письмовій формі.
Стосовно спірних правовідносин щодо спорів про поділ цінного спірного майна, де підставою позову є відчуження його без письмової згоди одного з подружжя Верховний Суд України висловив правову позицію про право одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна (постанова ВС України від 12 жовтня 2016 р. в справі 522/2038/14).
Відтак, належними доказом згода позивача на відчуження майна 19 травня 2016 р. не доведена. Тому слід вважати, за наявності доказу припинення подружніх відносин до угоди від 19 травня 2016 р., що відчуження відбулося не в інтересах сімї. Пояснення відповідача та третьої особи ОСОБА_3 не є належними доказами на спростування цього. Не доведено відповідачем та третьою особою й отримання позивачем ? частки ціни автомобілю.
За такого, на користь позивача слід стягнути ? частки від ціни автомобілю 162500 грн. та суму судового збору в розмірі 1% від ціни позову (325000 грн./2).
Керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 компенсацію вартості відчуженого майна в сумі 162500 грн. та 1625 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Г. Губницький
Судове рішення № 64401694, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 26.01.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 489/2595/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: