Постанова № 64399378, 23.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 р. Справа № 638/12022/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С. , Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - 2 територіальний вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про перерахування пенсії, -

В с т а н о в и л а:

25.07.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати неправомірними дії відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ, пенсійний орган) щодо нарахування призначеної пенсії, виходячи з інших видів відповідного місячного грошового забезпечення та зобов'язати відповідача здійснити з 01.08.2016 року перерахунок його пенсії відповідно до уточнюючої довідки, що видана 2-м територіальним вузлом урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також просить стягнути з відповідача 4.770,50 грн. заборгованості за не нараховану пенсію.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, про неправомірність призначення та обчислення його розміру його пенсії без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.08.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Так, судовим рішенням визнані неправомірними дії відповідача щодо нарахування призначеної позивачу пенсії, виходячи з інших видів відповідного місячного грошового забезпечення.

ГУ ПФУ зобов'язано перерахувати пенсію позивача за період з 01.08.2016 року відповідно до видів грошового забезпечення, відповідно уточнюючої довідки, наданої 2-м територіальним вузлом урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

З ГУ ПФУ стягнуто заборгованості за не нараховану пенсію в розмірі 4.770,50 грн.

Проведений розподіл судових витрат - на користь позивача стягнуті витрати у розмірі 551,20 грн зі сплати судового збору.

З посиланням на правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 10.03.2015 року у справі № 21-70а15, суд зазначив про відсутність законних підстав для відмови позивачу у проведенні перерахунку його пенсії.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ПФУ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.08.2016 року та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1

Скаржник зазначає, що законодавцем визначений чіткий перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії, до переліку яких матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не включені. Також скаржник зазначає, що при визначенні розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, врахуванню підлягають лише премії, що мають щомісячний характер. Відтак, у пенсійного органу відсутні підстави для врахування одноразової премії, виплаченої позивачу за 2014 рік.

Скаржник вказує на вади в оформленні уточнюючої довідки про додаткові види грошового забезпечення позивача для оформлення пенсії - в довідці відсутні дата її видачі та вихідний реєстраційний номер.

Окрім цього, скаржник вважає необґрунтованим застосування судом правового висновку Верховного Суду України, висловленого в постанові від 10.03.2015 року по справі № 21-70а15, оскільки правовідносини, що виникли в зазначеній справі стосувались іншого періоду часу.

Також скаржник посилається на висновок Конституційного Суду України в Рішенні від 13.05.2015 року у справі № 4-рп/2015, згідно з яким додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсії, визначаються виключно законами України, а встановлений у положеннях першого речення ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які включає надбавки, доплати, підвищення є вичерпним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, позивача та його представника, представника третьої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга згідно положень п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач проходив службу у Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та був звільнений із служби 31.12.2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України 23.02.2006 року № 3475-IV «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Абзацом першим преамбули Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII, в редакції що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Судом установлено, що 21.01.2016 року 2 територіальний вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на адресу ГУ ПФУ скерував подання про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 разом із заявою останнього про призначення пенсії, грошовим атестатом, довідкою № 6 від 21.01.2016 року про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії та іншими документами (а.с. 12-13, 14, 24).

Згідно з довідкою № 6 від 21.01.2016 року додаткові види грошового забезпечення позивача складали: надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, грошова премія.

Листом № 53/06-576 від 29.03.2016 року 2 територіальний вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на адресу ГУ ПФУ скерував уточнюючу довідку про додаткові види грошового забезпечення позивача ОСОБА_1, а саме - надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, грошова премія, грошова винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції, премія за підсумками 2014 року, матеріальні допомоги (на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань) (а.с. 25, 87, 92). Даний лист ГУ ПФУ отримано 30.03.2016 року (а.с. 92).

Листом від 07.04.2016 року № 5739-14/20 ГУ ПФУ вищевказану уточнюючу довідку про додаткові види грошового забезпечення повернуто 2 територіальному вузлу урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та повідомлено, що матеріальні допомоги, одноразова грошова винагорода за безперервну службу, грошова винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції, премія за підсумками року не входять до законодавчо визначеного переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч. 1 ст. 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (п.п. 3 п. 5 постанови № 1294, п.п. 30.4 п. 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (п.п. 3 п. 5 постанови № 1294, п.п. 33.1, 33.3 п. 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Абзацом другим ст. 1 Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати особам рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 13.09.2007 року № 174, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2007 року за N 1130/14397, та був чинним під час проходження служби позивачем (далі - Інструкція № 174), також визначалось, що до грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України належать посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер, премії) та одноразові (матеріальна допомога для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за тривалу безперервну службу) додаткові види грошового забезпечення.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Такого правового висновку дійшла Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 10.03.2015 року по справі № 21-70а15.

Постановою № 1294, зокрема, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України дозволено здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 % посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення (п.п. 2 п. 5).

Відповідно до п.п. 15.1, 15.2 глави 15 розділу ІІІ Інструкції № 174 преміювання осіб рядового і начальницького складу Держспецзв'язку (крім курсантів) здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах річного фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Доцільність преміювання кожної особи рядового чи начальницького складу Держспецзв'язку визначають керівники структурних підрозділів Адміністрації та підпорядкованих органів відповідно до затверджених показників без обмеження розміру індивідуальних премій у межах фонду преміювання.

Рішення про преміювання та розміри премій керівників підпорядкованих органів приймає та визначає Голова Держспецзв'язку.

Абзацом третім п. 15.4 глави 15 розділу ІІІ Інструкції № 174 визначено, що за рішенням Голови Держспецзв'язку преміювання осіб рядового і начальницького складу Держспецзв'язку може здійснюватися напередодні державних і професійних свят, ювілейних дат, а також за підсумками роботи за рік у межах фонду преміювання, утвореного за рахунок економії фонду грошового забезпечення на відповідну дату. При цьому до наказу про виплату премії включаються всі особи рядового і начальницького складу Держспецзв'язку, про преміювання яких прийнято рішення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що премія, отримана позивачем за підсумками 2014 року є складовою грошового забезпечення позивача ОСОБА_1

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони України (п. 2 Постанови N 1294).

Відповідно до з постановами Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року N 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», яка діяла з 03.02.2015 року по 21.01.2016 року, в особливий період або під час проведення антитерористичної операції, зокрема, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачувалася винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що винагорода, що виплачувалась позивачу під час проведення антитерористичної операції також є складовою грошового забезпечення позивача ОСОБА_1

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо відсутності підстав, визначених ч. 1 ст. 244-1 КАС України, для врахування даного правового висновку Верховного Суду України, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є тотожними правовідносинам між сторонами у справі № 21-70а15 і це при відсутності змін в законодавстві з питання, що розглядається.

Колегія суддів також не може взяти до уваги наступний аргумент відповідача, а саме висновки Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 року у справі № 1-9/2015, оскільки предметом розгляду Конституційного Суду України у даній справі слугувало звернення громадянина щодо офіційного тлумачення положень ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, тобто питання перерахунку пенсій військовослужбовців у зв'язку з введенням для зазначених категорій осіб нових додаткових видів грошового забезпечення.

Колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається, питання перерахунку пенсії позивача виникло у зв'язку з не включенням до первинної довідки про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії (№ 6 від 21.01.2016 року) певних видів додаткового забезпечення, які отримувались позивачем ОСОБА_1 за останні 24 місяці перед звільненням, а не у зв'язку з введенням військовослужбовцям нових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що з отриманням листа 2-го територіального вузлу урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 53/06-576 від 29.03.2016 року, додатком до якого є уточнююча довідка про додаткові види грошового забезпечення позивача для обчислення його пенсії, тобто з 30.03.2016 року, пенсійний орган повинен був визначити грошеве забезпечення позивача ОСОБА_1 для обчислення пенсії з урахуванням таких додаткових видів грошового забезпечення позивача, як: грошова винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції, премія за підсумками 2014 року, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань.

Інформацію представника 2-го територіального вузлу урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України стосовного того, що з даних виплат повністю утриманий єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідач не спростовує.

Приходячи до висновку про необхідність скасування постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.08.2016 року, колегія суддів зазначає про неповне з'ясування судом обставин справи, а саме того факту, що предметом спору у справі є факт не включення відповідачем до загальної суми грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється розмір його пенсії, двох матеріальних допомог, премії за підсумками 2014 року та грошової винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, а не факт не включення відповідачем до загальної суми грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється розмір його пенсії, двох матеріальних допомог, індексації, одноразової допомоги при звільнення та премії.

Колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовної вимог ОСОБА_1 про стягнення з ГУ ПФУ заборгованості за не нараховану пенсію в розмірі 4.770,50 грн.

Так, відповідно до статей 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. ( Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.).

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13, висновок якого відповідно до ст. 244-2 КАС України має враховуватися судами.

Колегія суддів зазначає, що прийняття рішення про перерахунок пенсії відноситься до виключної компетенції пенсійного органу.

Зазначені обставини залишені судом поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, що є підставою для скасування постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.08.2016 року з прийняттям нового судового рішення, яким слід відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1, а з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України (для повного захисту прав позивача про захист яких він просить) визнаним неправомірними дії ГУ ПФУ щодо визначення грошового забезпечення (доходу) ОСОБА_1 для обчислення пенсії за вислугу років без врахування довідки про додаткові види грошового забезпечення, яка отримана пенсійним органом 30.03.2016 року та зобов'язати ГУ ПФУ з 30.03.2016 року визначити грошове забезпечення (дохід) позивача для обчислення пенсії за вислугу років з урахуванням таких видів додаткового грошового забезпечення: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, премія за підсумками 2014 року, грошова винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції; здійснити перерахунок раніш призначеної ОСОБА_1 пенсії та провести виплату донарахованих сум.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовним вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, з огляду на приписи п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 та прийняти рішення про визнання неправомірними дій ГУ ПФУ щодо визначення грошового забезпечення (доходу) ОСОБА_1 для обчислення пенсії за вислугу років без врахування довідки про додаткові види грошового забезпечення, яка отримана пенсійним органом 30.03.2016 року та зобов'язати ГУ ПФУ з 30.03.2016 року визначити грошове забезпечення (дохід) позивача для обчислення пенсії за вислугу років з урахуванням таких видів додаткового грошового забезпечення: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, премія за підсумками 2014 року, грошова винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції; здійснити перерахунок раніш призначеної ОСОБА_1 та провести виплату донарахованих сум.

Інші доводи та заперечення на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави, передбачені ст. 94 КАС України для розподілу судових витрат, відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11, 162 ч. 2 п. 2, 94, 195, 196, 198 ч. 1 п. 2, 202 ч. 1 п. 1, п. 4, ст.ст. 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2016 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо визначення грошового забезпечення (доходу) ОСОБА_1 для обчислення пенсії за вислугу років без врахування довідки про додаткові види грошового забезпечення, яка отримана пенсійним органом 30 квітня 2016 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 30 квітня 2016 року визначити грошове забезпечення (дохід) ОСОБА_1 для обчислення пенсії за вислугу років з урахуванням таких видів додаткового грошового забезпечення: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, премія за підсумками 2014 року, грошова винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції; здійснити перерахунок раніш призначеної ОСОБА_1 пенсії та провести виплату донарахованих сум.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бартош Н.С. Донець Л.О.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 січня 2017 року.