Ухвала суду № 64398422, 26.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/15941/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Оксюта Т. Г. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Заступника начальника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 30.11.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 30.06.2016 року ВП №51114458 про стягнення виконавчого збору.

Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувана постанова про стягнення з боржника виконавчого збору за невиконання в строк для добровільного виконання наказу, винесена безпідставною і підлягає скасуванню.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.11.2016 року вказаний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В засідання учасники процесу не з'явилися, про апеляційний розгляд повідомлені належним чином. Від сторін надійшли письмові клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 195-1 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому, виходив з того, що оскільки виконавчий документ боржником у строк, наданий для добровільного виконання не виконано, відомості щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження чи окремих пунктів відсутні, то державним виконавцем правомірно винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.

З матеріалів справи вбачається, що Заступником начальника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51114458 від 16.05.2016 з примусового виконання виконавчого листа Солом'янського районного суд м. Києва від 05.05.2016 року № 760/22559/15-а про зобов'язання Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІ групи інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Вказаною постановою боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду до 22.05.2016, а також попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк, рішення буде виконано у примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчим дій.

Доказів оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження не надано.

Встановлено, що рішення суду боржником в строк, наданий державним виконавцем для самостійного виконання, не виконано.

Документального підтвердження повного виконання рішення державному виконавцю не надано.

Державним виконавцем на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову від 30.06.2016. ВП № 51114458 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2010,00 грн.

Згідно положень ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У відповідності до положень ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 2 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-УІІІ) визначено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Вказаний перелік випадків нестягнення виконавчого збору є вичерпним.

Апелянт посилається на те, що обов'язковою передумовою виникнення у державного виконавця права на стягнення виконавчого збору з боржника визначено факт здійснення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, а не факт невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку у строк встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження.

Однак, виконавчий документ боржником у строк, наданий для добровільного виконання, а саме, до 22.05.2016, не виконано, то державним виконавцем правомірно на підставі положень ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» прийнята постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.06.2016р. ВП № 51114458 у сумі 2040,00 грн.

Згідно з пунктом 4.16.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція), у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, стягується виконавчий збір у розмірі десяти відсотків від належної до стягнення суми.

Пунктом 4.6.12. Інструкції встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано.

Враховуючи, що у встановлений законом строк для добровільного виконання рішення, підтвердження повного виконання позивачем не надано, державним виконавцем правомірно було розпочато примусове виконання виконавчого документа та стягнуто виконавчий збір.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 30.11.2016 року у справі за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Заступника начальника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про скасування постанови про стягнення виконавчого збору - залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 30.11.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлений 31.01.2017 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.