Постанова № 64397204, 25.01.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Справа № 918/990/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Мельник О.В. Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1, від 11.01.2017р.

Від відповідача: представник не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 "Східно-Європейський будівельний альянс" на рішення господарського суду Рівненської області від 15.11.2016р. у справі №918/990/16

за позовом приватного підприємства "Галспецбуд" (м. Рівне)

до ОСОБА_2 "Східно-Європейський будівельний альянс" (м. Рівне)

про стягнення 604 919, 45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Галспецбуд" (надалі - позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою (т.1,а.с.2-7) до ОСОБА_2 "Східно-Європейський будівельний альянс" (надалі відповідач ) про стягнення 604 919, 45 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.11.2016р. у справі №918/990/16

(т.1, а.с.205-208) позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 "Східно-Європейський будівельний альянс"на користь Приватного підприємства "Галспецбуд" 131 034,43 грн. основного боргу, 31 684,89 грн. 3% річних, 430 262,36 грн. інфляційних та 8 894, 04 грн. судового збору.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що позовні вимоги підлягають частковомузадоволенню відповідно до ст.ст. 525, 536, 612 ЦК України у зв"язку із доведеністю порушення договірних умов відповідачем.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строки апеляційного оскарження, скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 15 листопада 2016 року по справі № 918/990/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (том 2, а.с. 6-9).

Скаржник зокрема зазначає, що суд першої інстанції порушив норми ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального Кодексу України, тобто ним не враховано положень господарського процесу щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, чим було порушено вимоги ст. 43 Господарського процесуального Кодексу України.

Зокрема, апелянт посилається на те, що судом не досліджувалися обов"язки підрядника щодо якісного виконання робіт. Так, позивачем в порушення вимог п.2.3.10 договору підряду не надано технічних паспортів і сертифікатів на матеріали. Крім того, апелянт вказує, що з акту звірки, проведеної між сторонами і на який послався суд у своєму рішенні, неможливо встановити обсяг фактичного використання будівельних матеріалів, фактичну вартість виконаних підрядником робіт чи встановити якість робіт, не відображено якість робіт з наданням всіх підтверджуючих документів.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 918/905/16 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Мельник О.В., суддя Грязнов В.В. (т.2 а.с.4).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.12.2016 скаржнику поновлено строки апеляційного оскарженння, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 25.01.2017 на 10 год.00 хв. (т.2, а.с.5).

24.01.2017 на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якій останній заперечує вимоги апеляційної скарги, вказує що усі роботи відповідачем були прийняті без заперечень, підписано відповідні акти виконаних робіт. Крім того, укладенням угоди про зарахування зустрічних вимог відповідач додатково схвалив виконані роботи, а також підтвердив їх вартість. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання, яке відбулось 25.01.2017, з'явився представник позивача.

Представник відповідача не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні, хоча про день та час його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштових повідомлень.

Водночас 25.01.2017 року на адресу Рівненського апеляційного господарського надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача у зв"язку з неможливістю забезпечити участь представника без будь-яких доказів на підтвердження вказаного.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26 грудня 2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору; господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.); при цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, наявна апеляційна скарга відповідача із викладеною позицією, в правовому полі статей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

03.04.2014 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір підряду № 0304, згідно п. 1 якого підрядник, на умовах цього договору, в межах договірної ціни, за дорученням замовника, зобов'язався виконати власними і залученими силами та засобами комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єкті "Будівництво житлового комплексу по вул. Дворецькій,46/48 в м. Рівне" згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а замовник - прийняти і оплатити результати виконаних підрядником робіт на умовах, визначених цим договором.

За п.п. 6.1.-6.3. договору здача-приймання результатів робіт фіксуються в актах, що підписуються уповноваженими представниками сторін. Проміжні акти здачі-приймання результатів виконаних робіт (ф. КБ-2в, КБ-3) готуються підрядником та подаються на підпис замовнику до 25 числа кожного місяця (якщо загальна вартість робіт перевищує один місяць). Замовник протягом 5-ти днів після отримання акту здачі-приймання результатів робіт повинен підписати та повернути один примірник акту підряднику або передати підряднику викладені письмово зауваження до змісту акту чи мотивовану відмову від його підписання. У випадку ненадання замовнику у визначений цим пунктом строк зауважень чи мотивованої відмови від підписання акту, роботи вважаються прийнятими і замовник зобов'язаний оплатити вказані в акті роботи протягом 3-х банківських днів після спливу визначеного цим пунктом строку підписання акту.

Судом з матеріалів встановлено, що сторонами складено, підписано та скріплено печатками акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 на суму 27 900,00 грн., № 2 на суму 738 453,31 грн. від 27.06.2014 року, № 1 на суму 16 072,56 грн., № 2 на суму 48 797,41 грн. від 26.01.2015 року, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт відповідно за червень 2014 року та січень 2015 року.

Загальна вартість виконаних підрядних робіт склала 831 223,95 грн.

Відповідно до п.п. 5.1.-5.6. договору, оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника за фактично виконані роботи. Орієнтовна вартість робіт за цим договором складає 744 988,80 грн., у тому числі ПДВ 124 164,80 грн., і визначається динамічною договірною ціною, яка є додатком № 1 до цього договору. Замовник здійснює авансовий платіж в розмірі 100 000,00 грн., у тому числі ПДВ 16 666,67 грн., шляхом перерахування зазначених коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Розрахунок за фактично виконані підрядником роботи замовник здійснює на підставі акту приймання виконаних робіт (ф. № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання виконаних робіт із заліком всіх платежів, здійснених замовником. Залік авансу здійснюється щомісячно під час підписання актів приймання виконаних робіт. Кінцевий розрахунок за виконанні роботи згідно з цим договором замовник проводить протягом 5 банківських днів після підписання останнього акту приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3). Договірна ціна є динамічною і може щомісячно уточнюватися по статтям витрат у разі: зміни обсягу і складу робіт; прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт; суттєвих розходжень фактичних і проектних умов виконання робіт, передбачити які при узгодженні ціни підрядник не міг.

08.04.2014 року листом № 08-01/04/14 позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку із уточненням вартості окремих видів робіт орієнтовна їх вартість зросте до 862 637,30 грн., про що складено нову договірну вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на рахунок позивача перераховано 47 000,00 грн., що стверджується виписками по рахунку від 04.04.2014 року на суму 20 000,00 грн., від 10.06.2014 року на суму 13 000,00 грн., від 18.06.2014 року на суму 14 000,00 грн.

Отже, розмір основного боргу відповідача перед позивачем складає 784 223,95 грн. (831 223,95 грн - 47 000,00 грн.).

Крім того, позивачем суму заборгованості зменшено на вартість матеріальних ресурсів поставки замовника в розмірі 5 189,52 грн., що відображено у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року, у зв'язку з чим розмір боргу склав 779 034,43 грн.

На підтвердження вказаної суми заборгованості між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 24.09.2015.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2015 між сторонами укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, за якою зобов'язання відповідача за договором підряду № 0304 від 03.04.2014 року в розмірі 648 000,00 грн. припинилися.

Отже, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 131 034,43 грн.

Колегія суддів, розглядаючи позовні вимоги, бере до уваги наступні положення законодавства.

Згідно з ст. 11 ЦК Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.Статтею 318 ГК України, ст. 875 ЦК України передбачено, що за договором на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та оплатити їх.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши матеріали справи та вищевказані норми законодавства, колегія суддів прийшла до висновку про підставність позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 131 034,43 грн.

Разом з тим, колегією суддів не беруться до уваги доводи відповідача щодо ненадання позивачем документів про належність та якість будматеріалів, викладені ним у апеляційній скарзі, у зв"язку із наступним.

Відповідно до статті 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов"язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за належну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Встановлено, що вищевказані вимоги законодавства кореспондуються із вимогами пункту 1 договору підряду.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов"язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 857 Цивільного кодексу України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

За ч. 4 ст. 882 ЦК України, п. 91 Постанови КМ України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Пунктом 99 Постанови КМ України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Частиною 6 статті 882 ЦК Украни передбачено, що замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об"єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Як встановлено з матеріалів справи, і не спростовується відповідачем, сторонами складено, підписано та скріплено печатками акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 на суму 27 900,00 грн., № 2 на суму 738 453,31 грн. від 27.06.2014 року, № 1 на суму 16 072,56 грн., № 2 на суму 48 797,41 грн. від 26.01.2015 року, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт відповідно за червень 2014 року та січень 2015 року.

При цьому встановлено, що відповідачем не подавались зауваження до вказаних актів щодо якості робіт, в тому числі і щодо забезпечення матеріалів відповідними технічними паспортами та сертифікатами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у договорі підряду відсутні положення, які зобов"язують Підрядника (позивача) надавати технічні паспорти та сертифікати якості на матеріали, що використовуються при будівництві.

Так, пунктом 2.3.10 договору підряду, на який посилається апелянт, передбачено, що підрядник зобов"язується лише використовувати для виконання робіт матеріали, що забезпечені відповідними паспортами або сертифікатими, водночас умовами договору не не передбачено обов"язку підрядника надавати вказані документи замовнику. Також відповідачем не надано доказів щодо звернення до позивача з вимогою про надання таких документів, як і не надано доказів, що використані в будівництві матеріали не відповідають вимогам до якості.

Тому наведені доводи відповідача та його посилання на недотримання вищевказаного пункту договору є безпідставним.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 31 684,89 грн. 3% річних та 442 200,13 грн. інфляційних, нарахованих за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати виконаних підрядних робіт, колегія суддів зазначає наступне.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, колегія суддів, здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга: ОСОБА_3 9.1.5" калькулятора перерахунок 3% річних та інфляційних, встановила, що розмір 3% річних, нарахованих з суми 714164,46 грн. (за роботи виконані в червні 2014р.) за період з 08.07.2014 по 23.09.2015 та з суми 64 869,97 грн. (за роботи. виконані в січні 2015р. ) за період з 03.02.2015 по 29.09.2015 та з суми загального боргу, що зменшився у зв"язку з оплатою та зарахуванням зустрічних вимог в розмірі 131034,43 за період з 24.09.2015 по 31.12.2015 та з 01.01.2016 по 15.11.2016, становить 31 748,91 грн. (при заявленому - 31 684,89 грн.), інфляційних, нарахованих з суми 714164,46 грн. (за роботи виконані в червні 2014р.) за період з 01.07.2014 по 01.09.2015 та з суми 64 869,97 грн. (за роботи. виконані в січні 2015р. ) за період з 01.02.2015 по 01.09.2015 та з суми загального боргу, що зменшився у зв"язку з оплатою та зарахуванням зустрічних вимог в розмірі 131034,43 за період з 01.09.2015 по 01.11.2016, становить 430 262,36 грн. (при заявленому - 442 200,13 грн.). Тому 3% річних підлягають задоволенню у заявленому розмірі, а інфляційні підлягають частковому задоволенню в сумі 430 262,36, в частині стягнення 11 937,77 грн. інфляційних слід відмовити.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами неналежне виконання відповідачем своїх зобов»язань за договором в частині проведення оплати у строки, обумовлені договором, а тому посилання відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 "Східно-Європейський будівельний альянс" від 14.12.16р. на рішення господарського суду Рівненської області від 15 листопада 2016 року у справі № 918/990/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 15 листопада 2016 року у справі № 918/990/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №918/990/16 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.