Постанова № 64396757, 30.01.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2017 року Справа № 904/6251/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Пархоменко Н.В.,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,

Представники сторін:

від позивача.: ОСОБА_1 представник, довіреністьб/н від 15.09.2016 р.; від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №09 від 23.01.2017 р.;

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Заубер Холдінгс Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2016 року у справі №904/6251/16

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансової компанії "Бізнес-Модуль", м. Кам'янське

до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Заубер Холдінгс Україна", м. Дніпро

про стягнення 93531,98 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2016 року у даній справі (суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Заубер Холдінгс Україна" на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо- фінансової компанії "Бізнес-Модуль" 70 746,60грн. - інфляційних втрат; 21 750,49 грн. - 3% річних та 1402,99 грн. - витрат на оплату судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2016 року оскаржується в частині стягнення з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Заубер Холдінгс Україна" на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансової компанії "Бізнес-Модуль" 70 746,60грн. - інфляційних втрат. В іншій частині рішення не оскаржується.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги про стягнення

з відповідача інфляційних витрат в сумі 70 746.60грн. за період прострочення з листопада 2015 - червень 2016 відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахування та не містить арифметичні помилки. Тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулось ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Заубер Холдінгс Україна" (відповідач) із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення інфляційних втрат та прийняти нове рішення.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на те, що судом першої інстанції встановлено, що період стягнення з 21.11.2015 р. по 28.06.2016р. Відповідно суд першої інстанції розраховував інфляційні витрати за період листопад 2015 р. - червень 2016 р. Згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 р. справа № 904/10235/15 з ТОВ «Заубер Холдінгс Україна» стягнуто на користь ТОВ ВФК «БІЗНЕС- МОДУЛЬ» 1 200 096,00 грн. - заборгованість за договором; 196 815,74 грн. - пеня; 20 973,12 грн. - інфляційних витрат; 19 727,61 грн. - 3% річних; 21 564,19 грн. - витрати на сплату судового збору.

Позивач зазначає період у який відбулося стягнення за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 р. з 05.05.2015 р. по 20.11.2015 р., але в рішенні суду даний строк не вказаний, такий строк вказаний в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. по справі №904/10235/15.

Також в постанові суду зазначено, що інфляційні витрати стягнуто за період з травня 2015 року по листопад 2015 року. Таким чином, відбулося подвійне стягнення інфляційних витрат за листопад 2015 року.

Враховуючи вищезазначене, ТОВ «Заубер Холдінге Україна» вважає що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права (ст. 625 ЦК України) та підлягає скасуванню в частині суми розрахованих інфляційних витрат.

30.01.2016року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

В судових засіданнях представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити з наступних підстав.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №3714 від 29.10.14, відповідно до умов якого постачальник зобовязався поставити продукцію в номенклатурі, кількості, строки та цінам, зазначеним у специфікації (ях), що є невідємною частиною цього договору, а покупець прийняти продукцію та сплатити за нього грошову суму рівну вартості партії (1.2. договору). Згідно з п.2.1. договору ціна продукції зазначена у специфікації і може бути змінена тільки за письмовим погодженням сторін. Загальна вартість кожної партії продукції по договору визначається відповідно у специфікації(ях), що є невідємною частиною цього договору. У випадку нездійснення, або часткове здійснення покупцем попередньої оплати у відповідному місяці поставки, згідно строку визначеного у дійсному договорі поставки та специфікації(ях), така специфікація(ї) припиняє свою дію у частині нездійснених покупцем платежів (п. 2.3 договору). Відповідно до п. 2. 4. договору сума договору становить загальну суму підписаних сторонами специфікацій. Згідно з п. 5. 1 договору розрахунки по договору за продукцію, що поставляється у відповідному місяці, покупець здійснює шляхом попереднього перерахування коштів на рахунок постачальника в національній валюті в розмірі 100% вартості продукції, згідно виставленого рахунка, якщо інше не вказано у додатку (а.сІЗ- 14).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішення по справі № 904/10235/15 яким стягнуто з відповідача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Заубер Холдінгс Україна на користь позивача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо - фінансової компанії Бізнес-Модуль 1 200 096, 00 грн. - заборгованості за договором ; 196 815, 74 грн. - пені; 20 973, 12 грн. - інфляційних втрат; 19 727, 61 грн. - 3% річних та 21 564,19 грн. - витрат на сплату судового збору, було фактично виконане 29.06.16 (копія платіжного доручення №584 від 29.06.16 на суму 1 459 176,66 грн. (а.с.18), копія з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, з якого вбачається, що датою стягнення є: 29.06.16 (а.с.17).

В оскаржуваному рішенні суду першої інстанції зазначено, що особливістю цього спору є те, що грошові кошти були стягнуті у примусовому порядку органами державної виконавчої служби і від волі боржника не залежав строк передачі органами ДВС на користь позивача грошових коштів стягнутих у примусовому порядку. А отже, в цій конкретній справі датою виконання зобов'язання слід вважати день примусового списання коштів з рахунку боржника, тобто - 29.06.2016. Тому не можна погодитись із твердженням позивача, що рішення є виконаним 08.07.2016.

Судом першої інстанції інфляційні витрати задоволено з розрахунку за період листопад 2015 р. - червень 2016 р.

Згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016р. справа № 904/10235/15 з ТОВ «Заубер Холдінгс Україна» стягнуто на користь ТОВ ВФК «БІЗНЕС- МОДУЛЬ»:

1 200 096,00 грн. - заборгованість за договором;

196 815,74 грн. - пеня;

20 973,12 грн. - інфляційних витрат;

19 727,61 грн. - 3% річних;

21 564,19 грн. - витрати на сплату судового збору.

Зазначений період позивачем у який відбулося стягнення за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 р. - з 05.05.2025 р. по 20.11.2015 р., але в рішенні суду даний строк не вказаний, але такий строк вказаний в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

29.03.2016р. справа № 904/10235/15. Також в постанові суду зазначено, що інфляційні витрати стягнуто за період з травня 2015 року по листопад 2015 року.

Отже, рішення господарського суду Дніпропетровської області від

28.01.2016р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. у справі №904/10235/15 набрали законної сили, не скасовані, тобто Позивач погодився з зазначеними рішеннями, у тому числі в частині стягнення інфляційні витрати у сумі 20 973,12 грн. період з травня 2015 року по листопад 2015 року. Суди задовольнили у повному обсязі вимоги позивача, а позивач використав своє право заявити суму до стягнення за відповідний період.

Таким чином, відбулося подвійне стягнення за рішеннями судів інфляційних витрат за листопад 2015 року по справі № 904/10235/15 за договором № 3714 від 29.10.2014 р.

Отже, з метою виключення подвійного стягнення інфляційних витрат за листопад 2015 року, рішення суду у справі № 904/6251/16 підлягає зміні в частині стягнення інфляційних витрат, а саме за період з грудня 2015 р. по червень 2016р.

Відповідно, якщо враховувати, що індекс інфляції у листопаді 2015 року склав 1,020, а основна сума боргу 1 200 096,00 грн., відповідна інфляційне збільшення суми боргу за листопад 2015 року складає 24 001,92 грн.

Таким чином, 70 746,60 грн. - 24 001,92 грн. = 46 744,68 грн. - інфляційні витрати за період грудень 2015 по червень 2016 р.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 543,28 грн. покладаються на позивача

Керуючись ст.ст., 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Заубер Холдінгс Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2016року у справі №904/6251/16 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2016 року у справі №904/6251/16 змінити, а саме викласти другий абзац резолютивної частини в наступній редакції:

Стягнути з ТОВАРИСТВА З БМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС УКРАЇНА (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 160; код 35682355) на користь позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВОЇ КОМПАНІЇ БІЗНЕС-МОДУЛЬ (51931, АДРЕСА_1; код 33523123) 46 744,68 грн. - інфляційних втрат.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо- фінансової компанії "Бізнес-Модуль" на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Заубер Холдінгс Україна" 1 543,28 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст складений 30.01.2017 року.

Головуючий суддяЛ.М. Білецька

СуддяЮ.Б. Парусніков

СуддяН.В. Пархоменко