Ухвала суду № 64396005, 30.01.2017, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

30 січня 2017 рокусправа № 912/4461/16

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЛЛІНГ" від 12.01.2017 про забезпечення позову у справі №912/4461/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЛЛІНГ", м. Кропивницький

до відповідачів:

І - Приватного підприємства "Оліяр", с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область

ІІ - Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАСТРЕЙДІНГ", м. Кропивницький

про стягнення 2 425 825,75 грн,

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 21.12.16;

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 09.12.16;

від відповідача І - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 11.07.16 (в режимі відеоконференції);

від відповідача ІІ - ОСОБА_4, довіреність № б/н від 20.12.16,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОЛЛІНГ" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення солідарно з Приватного підприємства "Оліяр" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАСТРЕЙДІНГ" заборгованості за договором поставки № 0706 від 07.06.2016 в сумі 2 425 825,75 грн, з яких: 2 072 350,00 грн основного боргу, 87 704,18 грн інфляційних, 23 876,00 грн - 3% річних та 241 925,57 грн пені, з покладенням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою від 01.12.2016 господарським судом прийнято вказану позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 912/4461/16.

13.01.2017 позивачем подано заяву від 12.01.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, належні Приватному підприємству "Оліяр" в межах заявлених позовних вимог в сумі 2 425 825,75 грн.

Відповідачем І заперечено у задоволенні поданої заяви з тих підстав, що подана заява нічим не обґрунтована та базується лише на власних міркуваннях і припущеннях позивача (а.с. 156-158).

При розгляді заяви про забезпечення позову господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України і розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності з наведеною нормою, до заходів забезпечення позову належить, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, позивачем до поданої заяви не додано жодного доказу на підтвердження вчинення відповідачем дій, внаслідок яких виконання рішення суду може бути ускладнено в разі задоволення позову.

Необхідність забезпечення позову згідно поданої заяви обґрунтовано лише доводами позивача щодо того, що сума заборгованості є значною та відповідачем І не здійснюються жодні дії щодо погашення такої заборгованості, а вимоги позивача ігноруються.

Між тим, вказане не є беззаперечним свідченням виникнення в подальшому складностей під час виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки процедура такого виконання передбачає у тому числі здійснення примусових заходів з виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). ОСОБА_3 лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З урахуванням викладеного, для розгляду вказаної заяви господарський суд ухвалою від 18.01.2017 витребував від позивача письмове мотивування з наданням відповідних доказів підстави забезпечення позову.

Між тим, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та додаткові письмові пояснення від 27.01.2017 не містять обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

До того ж, предметом спору є стягнення грошових коштів і рішення суду, у разі задоволення позову, буде про стягнення грошових коштів. А отже, застосувати арешт на майно за відсутності документально підтверджених відомостей про відсутність грошових коштів є безпідставним. Одночасно позивач не обґрунтовує необхідність накладення арешту на грошові кошти, оскільки не повідомляє про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Окрім того, за нормою ст. 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач згідно поданої позовної заяви просить стягнути заборгованість солідарно з двох відповідачів (ПП "Оліяр" та ТОВ "МІДАСТРЕЙДІНГ"), тоді як заява про забезпечення позову стосується вжиття заходів лише щодо одного відповідача - ПП "Оліяр".

За положеннями Цивільного кодексу України (ст. 543) у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Між тим, позивач у заяві про забезпечення позову не враховує обставин солідарного стягнення та не зазначає в чому саме може бути утрудненим виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову по відношенню до ПП "Оліяр", при наявності іншого відповідача - ТОВ "МІДАСТРЕЙДІНГ".

На підставі викладеного заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЛЛІНГ" про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОЛЛІНГ" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Дана ухвала набирає законної сили з дня її винесення.

Копії ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОЛЛІНГ" за адресою: 25005, м. Кропивницький, вул. Добровольського, 1А; Приватному підприємству "Оліяр" за адресою: 81118, Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани та Товариству з обмеженою відповідальністю "МІДАСТРЕЙДІНГ" за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Покровська, 11Д.

Суддя В.В.Тимошевська