Ухвала суду № 64394376, 30.01.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

30 січня 2017 р. справа № 820/431/17

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії № 18 Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення і наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії № 18 Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ НП у Харківській області із включення його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання підпункту 1 пункту 2 наказу від 19.07.2016 № 722 "Про створення атестаційних комісій для проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області та затвердження їх персонального складу";

- визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №18 ГУ НП Харківській області щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформленого протоколом ОП №15.00025285.0049427 від 22.08.2016;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Харківській області від 05.09.2016 №316о/с в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Лозівського відділу поліції, зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) з 06 вересня 2016 року;

- допустити негайне виконання постанови в частині поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1, на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Лозівського відділу поліції;

- стягнути з ГУ НП у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 7949,39 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, суддя зазначає наступне.

Частиною 1 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок місячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Судом встановлено, що з рішенням Атестаційної комісії №18 ГУ НП Харківській області щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, позивач ознайомився 23.08.2016, що підтверджується відповідним записом у протоколі ОП №15.00025285.0049427 від 22.08.2016.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 05.09.2016 № 316 о/с "По особовому складу", старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено з 06.09.2016 на підставі висновку атестаційної комісії № 18 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 22.08.2016.

При цьому, позивачем не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, що заважали б позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" (N 22277/93 від 27.06.2000 року § 59).

Відповідно до вимог ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

При цьому, слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Позивач у позовній заяві зазначив, що у зв'язку з тим, що заявлені вимоги, стосуються не лише наказу про звільнення, а й висновку атестаційної комісії про службову невідповідність, то до цих позовних вимог слід застосовувати положення ч. 2 ст. 99 КАС України.

Згідно ч. 3 ст. 99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, суд зазначає, що дії відповідачів з проведення атестації та прийняття рішення (висновку) за її результатами відносяться до питань проходження публічної служби, а отже посилання позивача на ч. 2 ст. 99 КАС України є безпідставними.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом позивач не вказує і не надає, та відповідно судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до суду та будь-яких обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом в позовній заяві не зазначено та окремо від позовної заяви до суду не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

За таких обставин, суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів пропущений без поважних причин.

Керуючись статтями 99, 100, 160, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії № 18 Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення і наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.В. Мельников