Постанова № 64393908, 24.01.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/816/16

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Ларіної П.Є.,

та

представників сторін:

від позивача - Ломова Д.В.,

від відповідача - Якутко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання Хімресурс» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2015 № 0007041501,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання Хімресурс» (далі - Позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2015 № 0007041501.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Відповідачем здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт, висновком якого є порушення Позивачем пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму податкового кредиту через безтоварність операцій з контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю «ТК-Торг» (далі - ТОВ «ТК-Торг»). Вважає податкове повідомлення - рішення від 13.10.2015 № 0007041501, складене на підставі вищезазначеного акту перевірки, таким що не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, оскільки вчинення реальних правочинів з ТОВ «ТК-Торг» підтверджується складеними в повному обсязі первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, суду пояснив, що стеаринова кислота фактично була доставлена постачальником - ТОВ «ТК Торг», на підставі укладеного договору за місцем знаходження виробничих потужностей - в м. Рубіжне Луганської області. Поставка товару здійснювалась за усною домовленістю Постачальником за власний рахунок, при цьому представник Покупця помилково не розписався в товарно-транспортній накладній за отримання товару. Стверджував, що фактичне отримання товару підтверджується підписом директора у видатковій накладній від 27.02.2015 № 267-2. В подальшому отриманий товар був використаний як сировина для виробництва продукції, направленої споживачам. На час розгляду справи директора та комірника не можливо допитати у зв'язку з їх знаходженням у тривалому відряджені за кордоном.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення проти адміністративного позову, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (т.1 а.с. 59-61).

В обґрунтування своєї позиції послався на наступне.

При проведенні камеральної перевірки даних додатку 5 до декларації з ПДВ за лютий 2015 року встановлено формування податкового кредиту від постачальника ТОВ «ТК-Торг». Згідно податкової інформації об'єкти нерухомості у ТОВ «ТК-Торг» відсутні, в лютому на підприємстві працював 1 працівник. Також ТОВ «ТК-Торг» 27.02.2015 в особі 1 працівника здійснило поставку товарів 114 покупцям в 58 адміністративних районах 12 областей та до м.Києва про що свідчать складені 45 податкових накладних на користь інших покупців, що на думку Відповідача, з точки зору витрат робочої сили та реальних витрат часу неможливо здійснити одному працівнику. Наголошує, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних з 01.01.2014 по 20.02.2015 відсутні накладні, виписані на користь ТОВ «ТК-Торг» з номенклатурою стеаринова кислота. А також за лютий 2015 року відсутні податкові накладні, виписані на користь ТОВ «ТК-Торг» з номенклатурою електроенергія, комунальні послуги, транспортно-експедиторські послуги, тому Відповідач вважає, що ТОВ «ТК-Торг» не купувало стеаринову кислоту, а відтак не включало до податкового кредиту. Позивач на підтвердження використання стеаринової кислоти як сировини для виробництва стеаратів надав лише письмові пояснення без документального підтвердження. Щодо відсутності відповіді на заперечення послався на отримання листа Позивача на шостий день після вручення акту перевірки, тобто Позивачем порушено п'ятиденний строк подання заперечень, визначений пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, також лист Позивача не містить назву заперечення тому і не був розглянутий як заперечення.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволені позову, додатково до обставин, зазначених в запереченнях, послався на реєстрацію автомобіля, зазначеного в товарно-транспортній накладній, на тимчасово окупованій території України та відсутності інформації про його виїзд на територію контрольовану органами влади України. Також послався на відсутність достовірної інформації про місцезнаходження стеаринової кислоти до її покупки Позивачем, висловивши припущення про її знаходження на неконтрольованій території. Додатково послався на порушення Позивачем облікової політики в частині не оприбуткування сировини на склад, а передача її безпосередньо в лабораторію та подальше виробництво.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання Хімресурс» (ідентифікаційний код 34767516), зареєстрований як юридична особа 07.12.2006 (т.1 а.с. 32, 33).

Позивач знаходиться на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьк з 11.12.2006 (т.1 а.с. 36), є платником податку на додану вартість (т.1 а.с. 35).

08 вересня 2015 року уповноваженою особою Відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року, про що складено акт № 365/12-14-15-01/21-34767516 (далі акт № 365, т.1 а.с. 9-13, 76-80).

Відповідно до інформації, зазначеній в акті від 08.09.2016 № 365/12-14-15-01/21-34767516, у зв'язку із не підтвердженням факту реальності здійснення господарських взаємовідносин між Позивачем та ТОВ «ТК-Торг», висновками камеральної перевірки встановлено порушення пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, а саме завищення суми податкового кредиту, заявлену у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року на 50400,00 грн, та як наслідок заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на 50400,00 грн.

На підставі акту перевірки від 08.09.2016 № 365/12-14-15-01/21-34767516, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2015 № 0007041501 на загальну суму 63000,00 грн, яким збільшено Позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50400,00 грн та нараховано штрафні санкції в сумі 12600,00 грн (т.1 а.с. 17). Зазначене повідомлення-рішення є предметом спору у даній справі.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити у тому числі камеральні перевірки у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

В Акті № 365 зазначено, що при перевірці використано: податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року з додатками та АІС «Податковий блок» (т.1 а.с. 9). Таким чином оскаржене рішення було прийнято на підставі наявної у Відповідача податкової інформації та результатів перевірки.

З метою перевірки реальності господарської операції судом був витребуваний договір поставки хімічної продукції № 2/2602-2015, укладений 26.02.2015 між Позивачем та ТОВ «ТК-Торг» (т. 1 а.с. 102-103, далі - договір № 2). Зазначений договір не містить ціни товару, оскільки згідно з пунктом 3.1. ціна визначена у рахунку-фактурі та у відпускних документах.

Згідно із інформацією, наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців…, торгівля хімічною продукцією не відноситься до діяльності ТОВ «ТК-Торг» (т.1 а.с. 109-111). Зазначена інформація не є предметом спору у справі, має значення для оцінки наявних доказів.

Як відпускний документ Позивач надав - видаткову накладну від 27.02.2015 № 267-2 на товар - стеаринову кислоту у кількості 14000 кг, вартістю 302400,00 грн, з урахуванням ПДВ 50400,00 грн, податкову накладну від 27.02.2015 № 267 (т.1 а.с. 100 - зворотній бік, 101, 115), згідно яких стеаринова кислота у кількості 14000 кг, знаходилась у м. Харкові та отримана директором ТОВ Шевченко О.М. за місцем прибуття товару.

Податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання Хімресурс», товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Торг» включена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних (т.1 а.с. 81-82).

Для підтвердження використання придбаного товару - кислоти стеаринової, у господарській діяльності Позивачем надано первинні документи:

- накладну - вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 02.03.2015 №17 (т.1 а.с. 132), відповідно до якої відпущено на виробництво 14000 кг стеаринової кислоти;

- матеріальний баланс установки отримання стеарата кальція на 1000 кг (т.1 а.с. 133-134);

- журнал перевірки реакційної здатності стеаринової кислоти (т.1 а.с. 159-184), на сторінці 19 якого зазначено про проведення проб та відпуск в роботу 28.02.2015 партії кислоти в кількості 14000 від постачальника ТОВ «ТК Торг» (т.1 а.с. 169), ведення якого передбачено ТУ У 24.1-34767516-003:2008, зареєстровані Укрметртестстандартом 06.02.2008 за № 02568182/033428 (т.1 а.с. 195-214);

- накладні на передачу готової продукції від 02.03.2015 № 8, від 12.03.2015 № 6 (т.1 а.с. 215, 216).

- сертифікат якості до договору від 26.02.2015 № 2/2602-2015 у якому зазначені хімічні властивості - «кислотне число» та «температура плавлення» тотожні аналогічним показникам, зазначеним у лабораторному журналі… (т.1 а.с. 131, 169).

При цьому Позивач пояснив, що ідентифікувати продукцію, яку продає Позивач за якісними показниками з сировиною, до якої відноситься стеаринова кислота можливо за визначальними показниками оскільки повний аналіз отриманої кислоти не здійснювався.

На підтвердження реалізації товару стеарату кальцію, для виготовлення якого використано придбану стеаринову кислоту надано:

- видаткову накладну від 19.03.2015 № 12, виписану покупцю ТОВ «Азовсинтез» в кількості 3332 кг (т.1 а.с. 135), цінності видані за довіреністю № 319/1 уповноваженій особі покупця (т.1 а.с. 136);

- видаткову накладну від 26.03.2015 № 15, виписану покупцю ТОВ «Компанія «Хімпостачальник» в кількості 1020 кг (т.1 а.с. 137),

- видаткову накладну від 30.03.2015 № 16, виписану покупцю ТОВ «Азовсинтез» в кількості 4573 кг (т.1 а.с. 138), цінності видані за довіреністю № 319/1 уповноваженій особі покупця (т.1 а.с. 139);

- видаткові накладні та довіреності, на отримання цінностей (т.1 а.с. 135-142).

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 2 ціна визначається в рахунку - фактурі та у відпускних документах, пунктом 2.2 визначено, що транспортування здійснюється транспортом та за рахунок Покупця в м. Сєвєродонецьк.

На пропозицію суду Позивачем не надані документи з оплати послуг за транспортування ТОВ «Автоцентр» оскільки за твердженням Позивача вартість зазначених послуг увійшла до вартості отриманого товару. Зміну умов договору в частині оплати транспортних витрат Позивач пояснив усною домовленістю з постачальником. При цьому вартість транспортних витрат не є предметом спору та впливає лише на оцінку доказів.

Пунктами 3.3, 3.4 договору № 2 визначено, що розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів банківським переводом шляхом 100% на протязі 30-ти календарних днів від дати постачання.

На підтвердження реальності виконання умов господарських операцій з постачальником ТОВ «ТК-ТОРГ» Позивачем надано первинні документи: платіжне доручення від 04.03.2015 № 2335 на суму 23587,00 грн (т.1 а.с. 129), платіжне доручення від 15.04.2015 № 2427 на суму 278813,00 грн (т.1 а.с. 130). Загальна сплачена суму за 14000 кг стеаринової кислоти склала 302400,00 грн. Суд критично оцінює посилання Відповідача на недотримання Позивачем строків оплати сировини, оскільки зазначене не є предметом спору у даній справі та не впливає на її предмет.

Суд критично оцінює посилання Відповідача на розбіжності у вартості стеаринової кислоти, зазначеної у видатковій накладній № 267 (302400,00 грн) вартістю стеаринової кислоти відправленою на переробку за накладною-вимогою, згідно із якою 14000 кг сировини коштує 252000,00 грн (т.1 а.с. 132) з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Наказом Міністерства фінансів від 20.10.1999 № 246 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (далі - Положення (стандарт) 9).

В розумінні пункту 6 Положення 9 придбана кислота є сировиною та обліковується як «запаси». Згідно пункту 6 Положення (стандарту) 9 для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, в установі, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно із пунктами 8, 9 Положення 9 придбані запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю за вирахуванням непрямих податків. Таким чином при передачі кислоти у виробництво вартість сировини зазначається без ПДВ. Зазначене має значення для оцінки доказів.

Факти реального здійснення господарських операцій можуть бути підтверджені, крім обов'язкових документів, ще й іншою документацією, зокрема шляхом дослідження документів, які свідчили б про зміну майнового стану сторін.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З урахуванням зазначеного у суду відсутні підстави критично оцінювати податкову накладну від 27.02.2015 № 267.

За змістом частини другої статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Факти реального здійснення господарських операцій можуть бути підтверджені, крім обов'язкових документів, ще й іншою документацією, зокрема шляхом дослідження документів, які свідчили б про зміну майнового стану сторін.

Зокрема Позивачем надана роздруківка з електронної бази «1-С бухгалтерія», в якій відображено придбання, облік на склад стеаринової кислоти (т.2 а.с. 56-59).

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина другої статті 71 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною першої статті 71 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Суд критично оцінює посилання Відповідача на неналежне оформлення товарно-транспортної накладної на перевезення товару з наступних підстав.

За твердженням Позивача перевезення здійснювалась автомобільним транспортом перевізника ТОВ «Автоцентр» та відображено у товаро-транспортній накладній від 27.02.2015 № 18 (далі - ТТН № 18, а.с. 114).

Юридична адреса Позивача: м. Сєвєродонецьк, проспект Радянський 17, виробничі потужності розміщені в м. Рубіжне (т.2 а.с. 52-55), яке в свою чергу визначено як пункт розвантаження в товарно-транспортній накладній.

Кількість, вартість, якісні показники стеаринової кислоти зазначені в видатковій та податкових накладних кореспондуються між собою, платіжними документами та інформацією електронного бухгалтерського обліку.

Правила оформлення документів на перевезення, визначені в пункті 11 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 (далі - Правила 363).

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників (далі - Правила №363).

Сторонами визнано, що в даному випадку оплату транспортних послуг не впливає на розмір податку на додану вартість.

Таким чином, документи, складені в порядку визначеному Правилами № 363, впливають лише на взаємовідносини Перевізника та Замовника, не мають значення до розміру спірного податку та не були враховані Відповідачем при прийнятті оскарженого рішення. Приймаючи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що відсутність в ТТН № 18 підпису уповноваженої особи Позивача не спростовує обставини, зазначені у вищеперелічених бухгалтерських документах, видатковій та податковій накладних.

Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні були мати на увазі, що сам факт наявності у Позивача податкових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.

Такий висновок зазначений в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі № 2а/2470/3059/12.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд критично оцінює посилання Відповідача на відсутність матеріально-технічної бази, трудових ресурсів та сировини у постачальника з наступних підстав.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідач не спростував обставини реального виконання спірної операції з купівлі товару.

Заперечуючи проти господарської операції Позивача, Відповідач фактично наголошує виключно на обставини, викладені в актах податкових перевірок контрагентів, щодо відсутності у них об'єктів оподаткування, наявності у цих контрагентів ознак фіктивного підприємництва.

Висновки актів перевірок не є безпосереднім та беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій, такі висновки самі по собі не можуть спростовувати факти, засвідчені первинними документами (т.1 а.с 84-98).

Чинне законодавство не надає покупцю товару (робіт, послуг) необхідних повноважень по контролю за відображенням його контрагентами у податковій звітності операцій по реалізації товарів (виконанню робіт, послуг) та їх оплаті, а також за сплатою ними податку до бюджету і поданням до податкового органу будь-яких документів.

Такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, штату працівників, відсутність у власності основних засобів, майна не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій, оскільки Відповідачем не доведено протиправних дій Позивача, безтоварності операції, зв'язку предмету спору з можливими недоліками контрагента.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність у Відповідача підстав для прийняття оскарженого рішення та доведеність Позивачем реальності господарської операції та отримання 27.02.2015 стеаринової кислоти в кількості 14000 кг, вартістю 302400,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Таким чином, з урахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі витрати зі сплати судового збору належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь Позивача в сумі 1378,00 грн.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 24 січня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини другої статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання Хімресурс» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2015 № 0007041501, задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 13.10.2015 №0007041501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 63000,00 грн, з яких за основним платежем 50400,00 грн, за штрафними санкціями (штрафами) - 12600,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання Хімресурс» (код ЄДРПОУ 34767516) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 30 січня 2017 року.

Суддя С.М. Чиркін