Постанова № 64393533, 30.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року м.Київ 810/2372/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергія"

до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Енергія" (далі - ПрАТ "Енергія", позивач) з позовом до Обухівського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Обухівське відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Обухівського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з неподання висновку про повернення надміру сплачених коштів до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

- зобов'язати Обухівське відділення Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає поверненню Приватному акціонерному товариству "Енергія" у розмірі 386492 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в липні 2016 року з урахуванням наявності законодавчо передбачених підстав ПрАТ «Енергія» звернулось до Обухівського відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з заявою про повернення надміру сплачених грошових внесків з податку на прибуток на поточний рахунок підприємства в розмірі 386492,00 грн.

Водночас, відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства та не вчинено відповідних дій щодо повернення підприємству належних йому коштів у розмірі 386492,00 грн., а саме - не подано до казначейської служби для виконання висновку про повернення надміру сплачених коштів.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/2372/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.08.2016.

У судове засідання з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила та будь-яких заяв або клопотань до суду не надала. Разом з цим, з наявних у справі доказів, а саме: рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штриховий ідентифікатор 0113324979688) судом встановлено, що про дату, час та місце судового розгляду справи Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області було повідомлено належним та у передбачений законодавством строк.

З огляду на зазначене, керуючись приписами статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи думку представників сторін, які прибули у судове засідання, суд протокольною ухвалою вирішив розглянути справу за даною явкою.

В ході судового розгляду справи суд також протокольною ухвалою здійснив заміну відповідача - Обухівське відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на його правонаступника - Києво-Святошинською об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені в адміністративному позові та у зв'язку з заміною відповідача по справі уточнив позовні вимоги. Просив суд визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинської ОДПІ ГУДФС у Київській області з неподання висновку про повернення надміру сплачених коштів до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та зобов'язати Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає поверненню Приватному акціонерному товариству "Енергія" у розмірі 386492 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позовних вимог не визнав, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, відповідно до змісту яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Енергія» у повному обсязі.

В обґрунтування доводів заперечень зазначив, що Приватним акціонерним товариством «Енергія» було дійсно надмірно сплачено до бюджету кошти з податку на прибуток у сумі 386492,00 грн., яка зарахована в сплату авансових внесків з податку на прибуток за період з 04.04.2015 по 26.11.2015.

З метою повернення вказаної суми надмірно сплачених коштів з податку на прибуток позивач 04.07.2016 звернувся з відповідною заявою до Обухівського відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУДФС у Київській області.

Разом з цим, вказує відповідач у письмових запереченнях, на підставі пункту 3.15 Наказу Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 29.07.2016 року № 132 «Про індикативні показники доходів на III квартал 2016 року» (який додано до матеріалів справи) Обухівським відділенням Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було направлено лист від 12.07.2016 року № 7/10/10-13-10-16-12 до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області для прийняття рішення щодо повернення коштів ПрАТ «Енергія». Проте, відповідь щодо погодження повернення надмірно сплачених коштів з податку на прибуток в розмірі 386492,00 грн. позивачу Обухівське відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не отримувало.

З огляду на зазначене, відповідач стверджує, що податкова інспекція діяла правомірно, за наявності всіх законних підстав та в рамках чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Як встановлено судом, ПрАТ "Енергія" 25.02.2016 було направлено до відповідного контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період 2015 рік (а.с. 14-15).

На підставі даних вказаної декларації, зокрема рядка 16, а також доданого до цієї декларації та наявного в матеріалах справи реєстру платіжних доручень надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток за 2015, судом встановлено, що підприємством було надміру сплачено до бюджету авансові внески з податку на прибуток в розмірі 429430,00 грн.

Разом з цим, з матеріалів справи та пояснень представників сторін судом також встановлено, що вказана декларація була отримана податковим органом 25.02.2016 без зауважень (а.с.16).

Крім того, з наявних у справі доказів, а саме: Акта звірки № 2005-20 вбачається, що 04.07.2016 посадовими особами ДПІ в Обухівському районі та ПрАТ «Ернергія» було проведено звірення розрахунків позивача за авансовими внесками з податку на прибуток у період з 01.01.2016 по 30.06.2016 та встановлено, що станом на 04.07.2016 за позивачем рахується позитивне сальдо позитивне сальдо розрахунків з бюджетом з вказаного податку у розмірі 386492,00 грн.

Враховуючи наявну станом на 04.07.2016 суму надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 386492,00 грн., позивач звернувся до податкової інспекції з відповідною заявою в якій просив контролюючий орган провести необхідні дії щодо повернення надміру сплачених коштів авансових внесків з податку на прибуток на поточний рахунок підприємства (а.с.12).

У свою чергу, листом від 20.07.2016 № 135/10-13-10-16-12, який було отримано позивачем 22.07.2016, Обухівське відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області надала позивачу відповідь, в якій зазначено, що вказана сума передплати у розмірі 386492,00 грн. станом на 01.07.2016 обліковується в ІКПП з кодом бюджетної кваліфікації 11021000 - «податок на прибуток приватних підприємств» та виникла за рахунок зменшення нарахованої суми податку на прибуток, на суму нарахованих щомісячних авансових внесків у 2015 році. Тобто, переплата виникла згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік.

Крім того, у вказаному листі податковим органом було зазначено, що перераховані підприємством кошти (згідно платіжних доручень № 1886 від 14ю08.2013 в сумі 24715,00 грн. та № 2109 від 16.09.2016 в сумі 24715,00 грн.) у ІКПП не обліковуються як надмірно сплачені.

У цьому листі Відповідач також зауважив, що документальна перевірка щодо правильності нарахування та сплати податку на прибуток підприємством за 2014-2015 роки не проводилась.

Разом з цим, відповідач повідомив позивача про те, з метою прийняття рішення по даному питанню Обухівським відділенням було направлено відповідний лист до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, про яке позивача буде повідомлено додатково (а.с. 13).

З наданого представником позивача у судовому засіданні листа Управління державної казначейської служби України в Обухівському районі у Київській області № 679 від 11.08.2016 вбачається, що станом на 11.08.2016 висновок на загальну суму 386492,00 грн. Обухівським відділенням Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до Управління державної казначейської служби України в Обухівському районі у Київській області не надавався.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт наявності у позивача надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 386492,00 грн. Та разом з цим, пояснив суду, що відповідь щодо погодження повернення вказаної суми підприємству Обухівське відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не отримувало.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відносини щодо повернення помилково та надміру сплачених платежів урегульовані положеннями Податкового кодексу України, Порядком повернення коштів, помилково та /або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (далі Порядок № 787), а також Порядком взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань, що затверджений Наказ Міністерства фінансів України 15.12.2015 № 1146 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 за № 1679/28124 (далі Порядок № 1146) .

Відповідно до приписів підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

В даному випадку, виходячи з аналізу спірних взаємовідносин, заявлена позивачем до повернення сума є такою, що сплачена понад встановлений розмір та є за своєю суттю надміру сплаченою до бюджету.

Відповідно до пункту 17.1.10 статті 17 Податкового Кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 ПК України.

Положеннями статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Отже, законодавець акцентує увагу, що однією з необхідних умов для проведення процедури надміру сплачених коштів є факт відсутності за таким платником податків податкового боргу.

У свою чергу, відповідач не вказує про наявність у позивача боргових зобов'язань.

Згідно пунктами 43.3 та 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Приписами пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України, встановлено, що повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, в який такі кошти були зараховані.

У свою чергу, суд зазначає, що детальний порядок розгляду відповідних заяв про повернення надміру сплачених платежів передбачений Порядком № 787 та Порядком № 1146.

Так, пунктом 5 Порядку № 787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно з приписами пункту 3 Порядку № 1146, дiя якого поширюється на повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статтi 45 та частини другої статтi 78 Бюджетного кодексу України, у разі наявності у платника податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Пунктом 5 зазначеного Порядку передбачено, що повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

Відповідно до приписів пункту 6 цього Порядку у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштiв, що повертаються в тому числі і на поточний рахунок платника податку в установі банку.

Отже, з огляду на вказані норми законодавства та встановлені в ході судового розгляду обставини справи, судом встановлено, що позивачем було дотримано всіх необхідних умов для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, а саме: позивач звернувся до податкової інспекції з заявою про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань на поточний рахунок підприємства в межах визначеного законодавством строку; заява за змістом відповідала вимогам статті 43 Податкового кодексу України та станом як на час звернення так і на час розгляду даної справи податковий борг у позивача відсутній.

У свою чергу, приписами пункту 7 Порядку № 1146 встановлено, що після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку та два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку.

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства (пункт 8 Порядку № 1146).

Як вже зазначалось, у відповіді на заяву позивача про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 386492,00 грн., відповідач самостійно зазначає про те, що станом на 01.07.2016 вказана сума обліковується в ІКПП ПрАТ «Енергія» за кодом бюджетної кваліфікації 11021000 - «податок на прибуток приватних підприємств», яка виникла за рахунок зменшення нарахованої суми податку на прибуток, на суму нарахованих щомісячних авансових внесків у 2015 році.

Крім того, наявність у позивача станом на 01.07.2016 надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у розмірі 386492,00 грн., які відповідно до вимог законодавства підлягають поверненню позивачу не заперечувалась представником відповідача у судовому засіданні та підтверджується даними Акта звірення розрахунків платника за період з 01.01.2016 по 30.06.2016.

Тобто, з огляду на зазначене, судом встановлено, що відповідач зобов'язаний був підготувати висновок з реєстром на повернення такої суми позивачу за формами згiдно з додатками 1 та 2 до Порядку № 1146.

В той же час, судом встановлено, що всупереч вказаним вимогам законодавства висновок на повернення ПрАТ «Енергія» надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток за 2015 рік у розмірі 386492,00 грн. відповідачем підготовлено та направлено до Управління державної казначейської служби України в Обухівському районі у Київській області не було. При цьому, доводи викладені податковим органом у відповіді на звернення позивача щодо повернення надміру сплачених грошових коштів є безпідставними та необгрунтованими.

У свою чергу, згідно з приписами пункту 11 Порядку № 1146, вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку виключно на пiдставi отриманих від податкових органів висновків.

Таким чином, судом встановлено, що невиконання податковим органом процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на нього зазначеними вище нормами законодавства вказує протиправність бездіяльності відповідача, що призвела до порушення законних прав та інтересів позивача, а саме позбавлення ПрАТ «Енергія» права на отримання належних йому грошових коштів.

Разом з цим, суд акцентує увагу, що відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності бездіяльності контролюючого органу щодо не підготовки та направлення висновку до управління держказначейства на повернення позивачу надміру сплачених сум авансових внесків з податку на прибуток.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з неподання висновку про повернення надміру сплачених коштів до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Разом з цим, Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З огляду на зазначене та враховуючи на встановлення судом факту протиправної бедіяльності відповідача, суд дійшов висновку, що належним способом захисту права платника ПДВ на відшкодування за рахунок бюджетних коштів надмірно сплаченої суми податку є зобов'язання контролюючого органу виконати встановлений правовими нормами обов'язок прийняти висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, та надати такий висновок територіальному органу державної казначейської служби.

Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає поверненню Приватному акціонерному товариству "Енергія" у розмірі 386492 грн. є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з приписами частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, суд зазначає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Відповідно до частин 2, 4 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат, при цьому половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Крім того, суд зазначає, що статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини справи, з метою дотримання принципів адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю за виконанням Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області даної постанови суду та зобов'язати відповідача подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови суду по даній адміністративній справі протягом десяти (десяти) календарних днів з дня набрання постановою законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з неподання висновку про повернення надміру сплачених коштів до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

3. Зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає поверненню Приватному акціонерному товариству "Енергія" у розмірі 386492 (триста вісімдесят шість тисяч чотириста дев'яносто дві).

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Енергія" сплачений судовий збір у розмірі 5797 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 38 коп.

5. Зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови суду по даній адміністративній справі протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.